Прокидайтеся, сліпоглухонімі індивіди

Ірина Ніка
Ірина Ніка

Ладно, я не буду стверджувати, що ми добре живемо. Врешті, незадоволення обставинами і побутом є якоюсь мірою рушійною силою до вдосконалення та покращення.

Я не конче розуміюся на економіці, і цифри в табличках економічного зростання є для мене, як і для переважної більшості, лише цифрами.

Але тільки сліпоглухонімий індивід, який до того ж проспав останні 4 роки летаргічним сном з короткими перервами на пожрать і телевізор, може розказувати, що “раньше лучче била”.



Дурня це все. Раніше не було лучче, і всі це добре знають, але роблять вигляд, що склероз – це заразна хвороба.

Раніше людина, яка стверджує, що їй не хватає на хліб і ковбасу, не їздила за кожною буханкою, чи то пак, понюханою булочкою, власною машиною, а шурувала пішки. А тепер і сміттєвий мішок автомобілем до бака везуть і стогнуть про дороге пальне. Як то кажуть “наші люді в булошную на таксі нє єздют “.

Раніше людина, яка боялася замерзнути через дороге опалення, не везла літом гріти сраку до турцій-єгипетів. А тепер їдуть (і на здоров’я), але давайте вже не лицемірити – найшли на курорт, знайдете на газ, або не робіть з діда пана.

Раніше у нас армії НЕ БУЛО. У нас були недорозпродані залишки, солдати в дранті, офіцерський склад у купленій за свої гроші формі та стале уявлення про армію як “непотрібний пережиток минулого”.

Раніше при виїзді за кордон ми відчували себе стодесятим сортом, про легальне працевлаштування й мови не було, і нас ніхто не вирізняв як окрему країну, лише як придаток запореб’я.

У нас в президентах був зек, на всіх ключових, не ключових та проміжних посадах його люди, що заледве читати могли, купа боргів без надії на повернення та в перспективі знову об’єднання в нью-радянський союз.

Раніше наші знані “антикорупціонери і борці”, наші хлопчики з полум’яними очима, сиділи в своїх занюханих газетках, ходили в стоптаних кедах і боялися вякнути, і їх така ситуація ні разу не напружувала. Тепер вони “борюця”, тепер їх “утискають”, і результатом таких страждань є елітні “хатки Тома Сойєра” та доларові гранти.

Хоча, знаєте, раніше в одному було краще. Раніше якщо клоун на зразок Зеленського йшов у політику – люди таки розуміли, що то клоун, а не надія нації. А тепер їхній засмічений, засратий телевізором, антикорупціонерчиками, народними президентами “на трьох” розум перестає розуміти, де чорне, де біле, де політик, а де дебіли.

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial