Петро Порошенко зустрівся з представниками бізнес-асоціацій та бізнес-спільнот (фото, відео)
Сьогодні під час зустрічі з бізнес-спільнотою підписав важливий для України Закон «Про валюту і валютні операції».
Gepostet von Петро Порошенко am Mittwoch, 4. Juli 2018
Президент: Закон «Про валюту і валютні операції» – це акт економічної свободи
Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про валюту і валютні операції» під час зустрічі з представниками бізнес асоціацій та бізнес спільнот. Глава держави нагадав, що з моменту останньої зустрічі з бізнесом відбулося кілька значущих для України подій. Зокрема, проведено перше засідання Інвестиційної ради, яка зібрала за одним столом керівників великих світових компаній, ухвалено низку важливих рішень про збільшення обсягів інвестицій в Україну. «Це надзвичайно важливо було чути від об’єктивних інвесторів, які мають абсолютно чіткі і тверді плани щодо інвестицій в Україну», – констатував Петро Порошенко.
Президент особливо підкреслив значення прийняття нового Закону про валюту, який дуже довго обговорювався, у тому числі і на зустрічі з представниками бізнесу. «Я хотів привітати вас з цим ключовим актом економічної свободи. Ще раз наголосити наскільки це було важливо», – сказав Глава держави. Він додав, що цей документ можна порівнювати з ратифікацією Угоди про асоціацію та запровадженням безвізового режиму.
«Якщо Угода про асоціацію та всеохоплюючу зону вільної торгівлі забезпечує вільний рух товарів і послуг, безвізовий режим – це вільні контакти між людьми, коли українці можуть подорожувати країнами Європи, то дуже важливо, що і вільний рух капіталів буде забезпечений саме цим Законом», – додав він.
Петро Порошенко також нагадав, що прийняття цього Закону важко проходило у Верховній Раді і подякував народним депутатам за підтримку і ухвалення рішення, незважаючи на спроби тиску та зриву ухвалення.
«Це плід наших спільних зусиль. Це доведення ефективності нашої спільної, узгодженої роботи, як би хто не протидіяв у Верховній Раді і за її межами, як би хто не намагався шантажувати, «прочавити» щось, що би перешкоджало ефективному функціонуванню Закону «Про валюту і валютні операції» . Ми з вами це зробили. Впевнений, що і цей день увійде в історію як ще одна із свобод України. Я вітаю вас з цим, це наша з вами перемога», – сказав Президент.
Глава держави зазначив, що новий Закон нарешті замінює декрет про валютне регулювання, «який здавався непорушним 25 років, забороняв все і виходив виключно з радянської, «совкової» моделі регулювання валютного ринку».
На переконання Петра Порошенка, імплементація зазначеного Закону для багатьох представників бізнесу врешті дасть відповідь на низку важливих питань. «Починаючи від виведення і виплат дивідендів, і закінчуючи відкриттям рахунків. Починаючи від ефективного захисту на законодавчому рівні валютної позиції, і завершуючи принципом: дозволено все, що не заборонено», – зауважив Президент.
Основною метою Закону України «Про валюту і валютні операції», ухваленого Парламентом 21 червня цього року, є запровадження повної лібералізації на валютному ринку України, вільного руху капіталу та інших валютних цінностей, правового забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій на території нашої держави.
Запропонована модель валютного регулювання відповідає міжнародній практиці, зокрема вимогам директиви ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Запроваджується принцип «дозволено все, що не заборонено». Впроваджується принцип інформування НБУ про здійснені валютні операції замість обов’язку отримання резидентами/нерезидентами індивідуальних ліцензій/дозволів на здійснення разової валютної операції.
Скасовується можливість зупинення зовнішньоекономічної діяльності та запровадження індивідуального ліцензування до порушників, залишивши лише можливість штрафних санкцій ДФС.
Замість валютного контролю здійснюватиметься валютний нагляд. При цьому, валютному нагляду підлягатимуть операції на предмет відповідності вимогам валютного законодавства на суму від 150 тис гривень, як того вимагає законодавство про запобігання відмиванню доходів для здійснення обов’язкового фінансового моніторингу.
Закріплюються повноваження Національного банку запроваджувати заходи захисту на валютному ринку за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності та/або фінансової системи держави.
Президент вносить до Парламенту проект Закону про податок на виведений капітал
Під час зустрічі з представниками бізнес асоціацій та бізнес спільнот Президент Петро Порошенко підписав подання до Верховної Ради про розгляд законопроекту про податок на виведений капітал.
Глава держави нагадав, що це питання ретельно обговорювалось. «Пам’ятаєте як тут були різні думки всередині однієї голови, маю на увазі окремі асоціації, які ніяк не могли визначитись: вони «розумні» чи «красиві». Нам потрібна ваша спільна позиція – ми «за» податок на виведений капітал чи ми «проти» податку на виведений капітал», – звернувся він до учасників зустрічі.
Президент підкреслив, що «цей законопроект не має і не буде входити в жодні протиріччя з Міжнародним валютним фондом». За його словами, документ вступить в дію лише тоді, коли в бюджеті будуть передбачені відповідні компенсатори: «Бо ми маємо нести відповідальність, що пріоритетні видатки бюджету – маються на увазі видатки на оборону, на соціальні сферу – будуть гарантовано профінансовані».
«Ми маємо на сьогоднішній день дуже чітко обрахувати реальні втрати. І ця робота вже почалася. Я бачу конструктивні результати. І в тексті законопроекту має бути однозначна норма, що він вступає в силу після голосування відповідних компенсаторів. Компроміс тут знайдений», – особливо підкреслив Президент.
Глава держави повідомив, що вивчав досвід країн, де вже працюють подібні Закони. «Я зробив велику роботу: на кожній своїй міжнародній зустрічі, особливо з тими країнами, де Закон про податок на виведений капітал працює, дуже довга була дискусія починаючи від Президента Естонії і завершуючи іншими лідерами», – зауважив він.
«Президент Естонії мені сказала: «Друзі мої, це неправда, коли прийняття цього Закону зменшує бюджетні надходження. І коли вам з посиланням на Естонію кажуть, що ми втратили, я вам кажу: я готова йти на будь-які форуми, для мене Україна не є пустим звуком, я готова захищати ваш Закон про податок на виведений капітал». Я їй вірю», – розповів Петро Порошенко.
За його словами, противники цього Закону «замість того, щоб докладати лобістські зусилля, дискредитуючи цей Закон у проплачених засобах масової інформації», мали б виходити на дискусію, на «круглі столи» і пояснювати.
«А з іншого боку – податки треба платити. Якщо виводити кошти з України на споживання – сплатіть податок до державного бюджету. Це чесно. Чесно по відношенню до держави, чесно по відношенню до платників податків, тим більше, що при економічному зростанні зростають показники прибутку», – наголосив Президент.
Глава держави звернувся до присутніх на зустрічі представників бізнес асоціацій та спільнот із запитанням чи підтримують вони внесення зазначеного законопроекту на розгляд Парламенту: «Скажіть, будь ласка, ця зала, яка для мене є лакмусовим папірцем, вона «за» те, щоб ми вносили проект Закону про податок на виведений капітал, який замінить часто-густо корумпований Закон про податок на прибуток, котрий дає можливість тиску на бізнес? Бо що відносити на видатки, що не відносити ми часто-густо даємо право визначати чиновнику, перевіряючому. Що і створює невизначеність і відповідні позиції для корупції».
«Отже, я задаю питання – ця зала підтримує запровадження і внесення Президентом Закону про податок на виведений капітал з урахуванням позицій про відповідні бюджетні компенсації? Але потім, коли ми будемо разом битися за те, щоб провести цей податок, цей Закон – це не може бути справа лише Президента. Це має бути справа нашої єдиної команди. Тоді ми переможемо так само, як ми перемогли під час голосування і прийняття Закону про валюту. Ви згодні на те, що це буде наш спільний бій за економічну свободу України?», – запитав Президент у представників бізнесу і більшість присутніх на зустрічі відповіли схвально, підтримавши таке подання.
«Тоді разом до бою», – резюмував Президент.
Президент Петро Порошенко наголошує, що для початку роботи Вищого антикорупційного суду створено всі необхідні умови
«Хочу наголосити, що не справдилися певні очікування певних громадських активістів, що буде недостатньо у Верховній Раді політичної волі підтримати законопроект Президента, і він був підтриманий. Одразу ж після цього Президент вніс окремий законопроект про запуск антикорупційного суду. Цей законопроект був одразу ж проголосований Верховною Радою в першому читанні і в цілому, підтриманий Президентом. І на сьогоднішній день ми маємо всі підстави для того, щоб напружено працювати щоби запустити Антикорупційний суд цього року», – сказав Глава держави під час зустрічі з представниками бізнес асоціацій та бізнес спільнот.
Петро Порошенко наголосив, що Закон про антикорупційний суд був підтриманий конституційною більшістю народних обранців. Він також підкреслив, що в Законі були знайдені моделі участі іноземних експертів, знайдені прозорі механізми формування ради експертів.
Президент також підкреслив, що у документі були враховані всі рекомендації Венеційської комісії. «І Президент Венеційської комісії пан Букіккіо одразу ж зробив заяву, що прийнятий Закон повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, які надійшли до Верховної Ради», – сказав він.
Глава держави окремо звернув увагу на питання так званої поправки щодо розгляду справ. «Перше читання президентського законопроекту абсолютно чітко передбачало те, що з моменту створення антикорупційного суду всі справи, які розглядаються в будь-яких юрисдикціях, переходять до створеного антикорупційного суду». Він нагадав, що тоді ця позиція з боку громадських активістів була дуже активно атакована з аргументацією, що новий суд буде завалений справами і цього не можна робити. За його словами, пропонувалась система формування антикорупційного суду подібна до формування НАБУ – з чистого аркуша. «Тоді позицію Президента відхилили. Закон прийняли», – нагадав Петро Порошенко.
«Ніде ми не бачили до прийняття Закону жодної критики. Після прийняття Закону, через тиждень згадали – слухайте, так треба повернутися до версії Президента. Я тішуся цьому, але треба було це робити з самого початку», – додав він.
Глава держави зазначив, що тиждень тому Верховна Рада прийняла в першому читанні відповідний законопроект, в якому має бути врахована позиція щодо передачі всіх справ до антикорупційного суду. Він висловив сподівання, що «Верховна Рада знайде в собі сили і президентський варіант першого читання буде врахований в законопроекті».
Президент повідомив, що доручив Міністерству закордонних справ звернутися до відповідних міжнародних організацій, які мають забезпечити надання кандидатур в раду міжнародних експертів. Він також звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, щоб були створені всі умови для формування конкурсів для кандидатів у судді антикорупційного суду.
«Цей суд спеціалізований. І третє моє звернення, щоб якомога більше молодих, досвідчених, патріотичних юристів, які відчувають в собі сили для того, щоб працювати в антикорупційному суді, обов’язково взяли участь у цьому конкурсі, щоб суд був запущений якомога швидше», – сказав Петро Порошенко.
Президент особливо підкреслив: «Українська влада завершила формування антикорупційної інфраструктури. Ключова характеристика цієї антикорупційної інфраструктури – вона має бути незалежною, професійною, компетентною, патріотичною».
«Дуже важливо, щоб на сьогоднішній день вся інфраструктура і НАБУ, і САП, і НАЗК, і антикорупційний суд мали можливість прийняти рішення, які забезпечать ефективну боротьбу з корупцією», – підкреслив Глава держави.
Він також зазначив, що якщо хтось знає про будь-які випадки корупції, то «треба бігти не на телебачення, а в НАБУ». «Не на трибуну Парламента, не перетворювати це в політику, як дехто хоче», – підкреслив Президент.
Глава держави зауважив, що оптимістично налаштований і переконаний, що і НАБУ, і антикорупційний суд, і всі антикорупційні органи, включно із САП, мають можливість ефективно і незалежно працювати.
Ключові слова для мене – це економічна свобода – Президент на зустрічі з представниками бізнесу
Президент Петро Порошенко запросив представників реального бізнесу до активної участі в опрацюванні найближчих реформаторських кроків, які ним ініційовані в рамках «Акту економічної модернізації України 2018-2019». Про це Глава держави сказав під час участі у зустрічі з бізнес асоціаціями та бізнес спільнотою.
На переконання Президента, ці кроки мають забезпечити подальший прогрес економічних реформ і призвести до ще більшої економічної свободи в Україні при умові спільної та ефективної роботи з представниками бізнес середовища.
Глава держави подякував присутнім представникам бізнесу за відверту та продуктивну розмову. «У мене до вас прохання – не мовчіть. Це й є той діалог, який конче потрібен країні. Ми маємо чітко розробити програму наших подальших дій на наступні півроку: що саме ми маємо зробити, і що є пріоритетом», – сказав Петро Порошенко.
«Ключові слова для мене – це економічна свобода, свобода бізнесу. Далі – перемагає той, хто має вищу конкурентоздатність. Я запропонував проект «Акту економічної модернізації України на 2018-2019 роки». Я прошу доповніть його. Але ми маємо зробити чіткі орієнтири що нам треба зробити, щоб забезпечити продовження змін в країні», – наголосив Президент. Він підкреслив, що йому потрібна допомога для проведення таких змін, як це стало можливим під час розробки та ухвалення Закону «Про валюту та валютні операції» та підготовки законопроекту «Про податок на виведений капітал», який Глава держави подав на розгляд до Верховної Ради України.
Серед заявлених Президентом кроків подальшої економічної лібералізації йшлося про подальшу лібералізацію валютного регулювання в рамках імплементації Закону «Про валюту та валютні операції», заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, посилення відповідальності посадових осіб державних органів за складання незаконних актів перевірок, створення єдиного аналітичного органу розслідувань економічних злочинів, створення прозорих механізмів спільного митного оформлення в тісній координації з країнами-партнерами України тощо.
Генпрокурор Юрій Луценко взяв участь у зустрічі Президента України Петра Порошенка з представниками бізнесу
Генеральний прокурор Юрій Луценко взяв участь у зустрічі представників бізнес-асоціацій та бізнес-спільнот з Главою держави «Діалог влади та бізнесу: Зустріч з Президентом України Петром Порошенком».
«Слово «діалог» є найбільш важливим у нашому спілкуванні. Я завжди пам’ятаю слова Бенджаміна Франкліна про те, що демократія – це коли два вовки разом із ягнятком голосують за меню, а свобода – це коли добре озброєне ягня може оскаржити це рішення. Тому діалог дуже важливий, тим більше що я якраз із тих вовків, хто більше схильний стати на сторону ягняти, озброєного законом і відповідальністю», – зауважив Луценко у своєму виступі.
Під час виступу Генпрокурор повідомив про результати роботи органів прокуратури України у сфері боротьби із корупцією, озвучивши цифри та навівши конкретні приклади, зокрема, що стосуються повернення коштів до державного бюджету.
Також він торкнувся основних проблем, які, на його думку, заважають сьогодні безперешкодній роботі бізнесу та озвучив шляхи їх можливого вирішення.
Так, на думку Генерального прокурора, негайного вирішення потребує ситуація у сфері приватизації державних підприємств, врегулювання земельних відносин, продажу ліценцій на державних аукціонах та проблеми на митниці.
Також Юрій Луценко назвав одним із ключових питань покращення роботи бізнесу створення Національного бюро фінансової безпеки – єдиного органу, «який може постукати до вас у двері».
«Необхідно негайно прийняти закон про Національне бюро фінансової безпеки…Оскільки сьогоднішня ситуація не піддається контролю. До тих пір поки всі, хто хоче, ходить до бізнесу по заробітки, це не подолати», – наголосив Генеральний прокурор.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко під час зустрічі президента України Петра Порошенка з представниками бізнесу заявив, що для боротьби з контрабандою на українській митниці необхідно забезпечити її повноцінне та прозоре функціонування, а не задіювати силові структури.
“Відповідно до Митного кодексу, на території митниці не має права перебувати ніхто, крім митників. Ні СБУшники, ні поліцейські, ні прокурори, ні навіть народні депутати. А якщо вони навіть туди зайшли, то не мають права чинити жодних дій”, – сказав Ю.Луценко.
“Щоб боротися з контрабандою, треба зайнятися митницею. А в нас уже третій рік немає керівника митниці. Щоправда, сьогодні призначили виконувача обов’язків заступника виконувача обов’язків глави. У мене взагалі враження, що це уряд виконувачів обов’язків, даруйте”, – додав він.
Генпрокурор зазначив, що з контрабандою потрібно боротися “не пошуком контрабандних контейнерів, а виявленням контрабандних фірм, сімейств, груп”.
“Тому на митниці нічого робити ні СБУшникам, ні поліцейським, ні прокурорам. Їм потрібно створити аналітичні центри, які виявлять 10-11 сімейств, які, в принципі, ми всі знаємо. Їх потрібно зібрати в одному приміщенні і сказати: або “плюс 30″ до бюджету, або в’язниця. Але якщо їм говорять, що при цьому потрібно ще на вибори відкласти, то це не працює”, – зазначив Ю.Луценко.
Генпрокурор пропонує “припинити кавалерійські атаки”. “І не думати, що, якщо ми введемо зараз поліцію або ще когось, то все одразу стане добре. Чи не стане. Добре буде, якщо почнуть працювати аналітики, й серйозний бізнес навіть не помітить цієї роботи, тому що це серйозний бізнес. А помітять кілька груп”, – сказав він.
“Тому коли прем’єр-міністр посилається, що він з вами узгодив цю постанову Кабміну, то я вам не заздрю. Я наголошую: митниця має отримати керівника, відновити аналітичні служби, поставити електронні сканери, поновити взаємодію з нашими партнерами по бізнесу та припинити введення туди спецназу будь-якого кольору”, – резюмував Ю.Луценко.
