Армія FM: Яке речове майно отримають військовослужбовці? (аудіо)
Армія FM розпитала у начальника відділу розробки речового майна Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ підполковника Василя Саковця про речове забезпечення військових ЗСУ.
Коли змінять камуфляжну форму ММ-14? Який обрати нарукавний знак: багатокольоровий чи у захисних кольорах? Коли очікувати на легкі фляги, покращені шоломи, теплі та зручні зимові рукавиці? На ці питання відповів начальник відділу розробки речового майна Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення підполковник Василь Саковець.
Сергій Камінський: Розкажіть, на якій стадії знаходиться формування бойового єдиного комплекту? Чим він поповнився минулого року і які плани на цей рік?
Василь Саковець: Бойовий єдиний комплект складається з 44 позицій, згідно з Наказом №232. До нього не ввійшло лише табірне майно – це індивідуальні фляги, казанки, ножі, столові прилади. Все інше майно закуповується поступово – по мірі надходження від держави коштів, а потім постачається у військові частини.
Сергій Камінський: Минулого року що додалось до цього комплекту?
Василь Саковець: Взагалі, у 2016 році нами були підготовлені нормативні документи, які формували вимоги до захисних балістичних окулярів, і в 2017 році – закупили 25 тисяч таких аксесуарів. В цьому році планується закупити ще стільки же. Ще у комплект увійшли балістичні захисні маски, зимові рукавички, балаклави, шапки та шарфи. В першу чергу, таким майном, забезпечувались військові підрозділи, що перебувають у зоні АТО. А вже з 2017 року такими видами речового майна почали забезпечувати підрозділи, що знаходяться у пунктах постійної дислокації.
Сергій Камінський: Яка ситуація з предметами для прийому їжі, флягами. Як вони зміняться?
Василь Саковець: Спочатку намагались використовувати старі, радянські зразки, але у зв’язку з тим, що на території України їх не виробляють, то розгортати виробництво важких, габаритних речей не було сенсу. Тому вирішили розробляти нові предмети, які будуть виготовлятися з сучасних, легких матеріалів. Наприклад, фляги будуть пластиковими, змінять форму казанків, а столові прилади будуть схожі на прилади з комплекту армії Бундесверу.
Сергій Камінський: Що можна сказати на рахунок пластикових елементів у пайку?
Василь Саковець: Ви маєте розуміти, що пластикові елементи на позиціях частіше зберігаються, закопуються або потребують певної утилізації. У випадку переходу на забезпечення військовослужбовців індивідуальним комплектом, потреби у додатковій закупівлі та утилізації даного роду відходів просто відпадає сама собою.
Сергій Камінський: Чи буде бойовий комплект єдиний для окремих видів та родів військ різним?
Василь Саковець: На сьогоднішній день ми маємо два комплекти: перший – бойовий єдиний комплект – загальновійськовий, другий – бойовий спеціальний комплект, він містить ряд елементів, якими забезпечуються військовослужбовці відповідно до займаної посади. В принципі там є речі, які дозволяють забезпечувати будь-які підрозділи різними костюмами. Наприклад, у нормі вказано – костюм спеціальний (для гірсько-піхотних підрозділів) – це один костюм. Для підрозділів ВДВ – інший костюм.
Це дозволяє нам не змінюючи норму, вводити два-три типи костюмів. Крім того, вже здійснюється робота щодо розробки нового комплекту одягу та споряджень для Сил спеціальних операцій (ССО), що буде включати в себе біля 70-ти елементів. Туди будуть входити одяг та індивідуальне табірне приладдя. На адресу Головного управляння надходять акти військово-дослідних випробувань, з результатами експлуатації дослідного майна, яке використовувалось у трьох підрозділах ССО. Його було придбано у грудні минулого року, і на сьогоднішній день завершено дослідну експлуатацію нового зимового комплекту. В середині року плануємо вийти на кінцеву точку зі збору зауважень і пропозицій військовослужбовців ССО.
Результати мені подобаються, тому що ми маємо лише три зауваження, на рахунок зимового комплекту. Вони стосувалися брючного ременя, шапки-підшоломника, яку попросили трошки модернізувати збільшивши її глибину, і зауваження щодо зимових рукавичок. В принципі, інші елементи комплекту задовольняють військовослужбовців. Якщо так піде далі, то десь приблизно у жовтні ми вийдемо на повну готовність.
Сергій Камінський: Знаємо, що ССО можуть закуповувати спорядження інших виробників, в тому числі світових. Як цей комплект буде конкурувати з ними?
Василь Саковець: Під час розробки комплекту, ми шукали можливості, виробляти таку продукцію в Україні. Якщо ми говоримо про виготовлення (пошив), то в Україні ми можемо це зробити. На сьогоднішній день, потужності легкої промисловості в країні вистачає. Що стосується виготовлення самого матеріалу – то це поки не можливо, адже тканини здебільшого імпортні. Крім того, є такі речі, які потребують специфічного обладнання. Наприклад, костюми вітро-вологозахисні, демісезонні (Gore-tex), потребують спеціального обладнання для проклейки швів. В Україні, те обладнання, яке ми маємо – не розраховане на такі операції. А такого роду мембрани використовуються у зимовому та демісезонному одязі. Налагодити це виробництво в Україні не вдалося, тому здійснювалась закупівля західних зразків.
Сергій Камінський: Щодо камуфляжу ММ-14, він надовго “прописався” у Збройних силах, чи існують плани його замінити? І як ситуація з Вараном?
Василь Саковець: Взагалі, я вам сказати не можу, коли буде перехід з ММ-14. Це залежить від замовника. А замовником є користувачі – військовослужбовці. На сьогоднішній день інформації або якогось клопотання по заміні малюнку, не від кого не надходило, окрім флоту. Проте, ми у власному ініціативному порядку приступили до збору і аналізу даних для розробки нового комплексу. Зараз форма, яка була розроблена у 2015 році, зараз влаштовує. Але станом на 2020 рік такий комплекс вже застаріє. Відповідно нам потрібно вже розробляти новий комплект. Ми спробуємо створити власний камуфляж і запропонувати його користувачеві.
На сьогоднішній день три експерти від України включені до робочої групи Європейського оборонного агентства №28. Вона займається безпосередньо формуванням вимог до всіх військових камуфляжів. Це в першу чергу техніка, маскувальні сітки і безпосередньо маскування військовослужбовців на позиціях, у тому числі за рахунок нанесення маскувального малюнку на бойовий одяг та спорядження. Відповідно, ми зараз маємо трошки більше доступу до інформації від західних партнерів і думаю, що станом на 2020 рік Збройні сили зможуть собі дозволити “протестити” нові камуфляжі і зробити висновки – потрібно переходити на нові зразки чи слід лишити ММ-14.
А Вараном забезпечувалися підрозділи Високомобільних десантних військ. На сьогоднішній день я не володію інформацією, щодо стану заявки на цей рік – чи будуть здійснюватись закупівлі повторно. Камуфляж з таким маскувальним малюнком ніхто не забороняв замовляти.
Сергій Камінський: В минулому році міністром був підписаний Наказ №606. Як зараз проходить його впровадження. Якщо коротко, давайте пройдемось по польовій формі. Як форма має виглядати на військовослужбовці?
Василь Саковець: В 606 є зразки. Від військовослужбовців і вимагається взяти їх за взірець. Що стосується наліпок, то вони мають бути з рамками, з певним шрифтом і прикріплені на певній відстані. У наказі усе роз’яснено. Поки що, на мою думку, він сируватий. Це пов’язано з тим, що у війська одночасно надійшла велика кількість майна. І вони не знали, як його компонувати. Нагальність видачі 606 наказу, вийшла у зв’язку з тим, що військовослужбовці почали не правильно комбінувати слої бойового єдиного комплекту. Наприклад, у зоні АТО, можна було зустріти як військовослужбовець поверх бойової сорочки одягав флісову куртку (костюму-утеплювача), або одягав її поверх кітеля, тим самим обмежував повітропроникність пакета матеріалів – елементарно запревав. Для того, щоб не робили таких помилок, потрібно було швидко видати наказ, де було б роз’яснено, як правильно носити форму.
Зараз, з командування військових частин отримуємо зауваження або клопотання про дороз’яснення. Це все формується відповідним відділом геральдики та символіки Головного управління. І вони вже готують зміни до цього наказу, які будуть розширювати такого роду питання. Наприклад, маємо багато запитань з приводу використання нарукавних знаків: у захисних кольорах чи багатокольорові? Наказом передбачено використання тільки багатокольорових нарукавних знаків. В захисних кольорах – вони не передбаченні. Відповідно, командир військової частини, або керівництво, на свій розсуд починають вимагати від військовослужбовців використання нарукавних знаків у захисному кольорі. Хоча, на мою думку, це поки що зарано, по причині основного – у наказі чітко визначено, що до 2019 року у нас є перехідний період. Давайте спочатку збалансуємо основні питання, а далі розберемось з більш мілкими.
Сергій Камінський: До речі, щодо наліпок різних видів, багато військовослужбовців обурюються що мають купляти це за власний кошт. Чи планується, що це буде видаватись на складах?
Василь Саковець: Взагалі, ви бачите, що ми маємо велику відмінність по регіонам. В першу чергу, це прив’язано до потужностей регіональних виробників. Якщо ви приїдете до Харкова, то побачите нарукавні знаки одної якості. Приїдете у Львів – там гамма трошки інша. Військове керівництво це інколи дратує, особливо, коли з усієї України військовослужбовці з’їжджаються в одну точку. Тому ми поставили собі завдання (також в ініціативному порядку) – сформувати конкретні вимоги до кольорів. Ми можемо надати інформацію про технічні описи наліпок, для організації централізованої закупівлі. Якщо ініціатива від командування, про розробку цього нормативного документу стоїть – 99%, що все-таки планується здійснювати закупівлю. Я служу в органі, який не займається забезпеченням, тому і коментувати чітко і впевнено на даному етапі не можу.
Сергій Камінський: До речі, щодо розробки патчів. Наскільки відомо, офіційно тільки одна частина має патч нового зразка, від розробників. Знаю, що вже є порядок звернення військових частин у цьому плані. Як зараз відбувається цей процес? Якщо коротко, що мають робити військові частини, якщо хочуть отримати новий патч?
Василь Саковець: Взагалі-то порядок не змінився. Він яким був у 2014 році, таким і залишився. Командування військової частини має вийти, з клопотанням про розробку, на адресу начальника Головного управління. Потрібно надіслати макет, або ескіз того проекту, який вони бачать для затвердження, та коротку довідку про військову частину, її бойовий шлях, для того, щоб можна було оцінити, який малюнок можна нанести на нарукавному знаку, або на емблемі. Для того, щоб вона відображала дух військової частини. Після цього, відділ геральдики і символіки Головного управління опрацьовує отримані документи. Як правило, є якісь зауваження з військ. Вони підправляються прямо на місці. Погоджуються з керівництвом, і потім цей елемент направляється на затвердження встановленим порядком. Головне управління допоможе, все розкаже та покаже – звертайтесь.
Сергій Камінський: Останнім часом, чуємо ситуацію щодо нових шоломів. Тобто, між компаніями, які постачають, чи хочуть постачати ці елементи Збройним силам, виникає шкандаль. Можете прокоментувати, як ця ситуація має вирішуватись, та які оновлені шоломи Збройні сили можуть отримувати в найближчі роки?
Василь Саковець: Давайте з початку. Станом на 2018 рік у державі не існує органа зі стандартизації, який би мав право на державному рівні затверджувати використання засобів індивідуального захисту. На сьогоднішній день діє 184 технічний комітет – спеціальні засоби при ДНДІ МВС (Державний науково-дослідницький інститут Міністерства внутрішніх справ). І сфера його діяльності розповсюджується на бронежилети усі – від цивільних до військових. Що стосується захисних шоломів, то виключно для працівників Національної поліції. Відповідно, за весь період від дня здобуття Незалежності, в Україні нормативного документа державного рівня, стандарту, створено не було.
Закупівля такого роду виробів здійснювалась за технічними умовами виробників. Безпосередньо крайні поставки шоломів, були від компанії “Temp-3000”, і “UA.RPA”. Бачачи критичну ситуацію, постійні скарги виробника на виробника. Їхні якісь бізнесові ігри, війни і бачачи те, що Міністерство оборони стає “заручником” цієї ситуації, заступником міністра оборони було поставлено завдання – приступити до розробки власного нормативного документу на захисні балістичні шоломи. В минулому році ми відправили запит до наших західних партнерів. Нам надійшов ряд документів, презентацій та пропозицій.
В тому числі, десь два тижні тому надійшла кінцева версія проекту нового стандарту НАТО. У травні буде затверджена нова редакція критеріїв до бойових шоломів НАТО. На сьогоднішній день нашим відділом захисного спеціального спорядження здійснюється переклад даного нормативного документу. Опрацьовано на базі нього технічне завдання. Це технічне завдання готується до опублікування в цьому місяці. Ми проект цього нормативного документу будемо намагатись викласти на офіційній сторінці у Facebook а також на офіційному сайті МОУ, для того, щоб кожен потенційний не тільки виробник а й постачальник мав можливість ознайомитись з цим нормативним документом. Відповідно, після цього ми маємо намір зібрати від усіх структурних підрозділів пропозиції. І провести випробування згідно цих нормативних документів.
Сергій Камінський: Які оновлені шоломи пропонують компанії “Темп-3000”, і “UA.RPA”?
Василь Саковець: І одні і другі мають, поки що, зауваження. В першу чергу це стосується сітки розмірів. Якщо ви бачили, дуже часто військовослужбовці у зимовий період використовують шолом поверх основного зимового головного убору або шапки-підшоломника. Я вже не кажу про захисні властивості. Це проблема самої захисної оболонки, яка виготовляється в обмеженій кількості. Проблема розмірів і відповідно підвісної системи, демпферної системи що не дозволяє користувачу обрати зручне положення.
“Temp-3000” модернізує свої вироби. Для пересічної людини це може бути не помітно, але я з упевненістю можу сказати, що там змінилась і підвісна система, змінилась структура підвісної оболонки, покриття, стрічки, фастекси. Я думаю, що конкурувати з цією компанією, поки що ніхто не зможе у світі, причиною тому – цінова політика по якій вони заходять в МОУ.
Чи хотілося б краще – однозначно так. Але для початку потрібно мати можливість перевірити фізико-механічні показники. Шолом – це одиниця до якої, як мінімум на 20 листах описані вимоги з критеріями та цифрами. В минулі роки випробування шоломів здійснювалось виключно за двома показниками: стійкість до ураження короткоствольною вогнепальною зброєю і військово-дослідні випробування для відстеження ергономіки. А цього не достатньо.
Сергій Камінський: Нещодавно було повідомлення від “Темп-3000”, що вони відправили до сухопутних військ, на дослідну експлуатацію, приблизно 15 зразків оновлених шоломів. Ми спробували їх знайти, але не вийшло. Де вони зараз?
Василь Саковець: Наскільки я знаю, ці шоломи пішли у 184 навчальний центр – це Львів. Такої кількості недостатньо за військовим стандартом. ВСТ-01301001 – дослідна партія, що передбачає від 55 до 100 зразків. Я думаю, що це бажання самої компанії, для того, щоб почути реальні відгуки від військовослужбовців. Відповідно, по цій причині не Головне управління, ні Державний науково-випробувальний центр, інформації про ці шоломи немає.
Сергій Камінський: Щодо шоломів компанії “UA.RPA”, яка ситуація з їх продукцією? Наскільки ми знаємо, вони вже зробили броньовані накладки на вухо. Що ви можете про них сказати?
Василь Саковець: Можу сказати, що “UA.RPA” випускає непогану українську репліку відомого шолома від компанії “OPS-CORE”. Доволі непогані вироби, на мою думку. Є певні зауваження, які доцільно поправити, але вони використовують якісний, імпортний матеріал і це великий плюс. А “Temp-3000” виготовляє балістичну тканину самостійно – а це впливає на ціну. Ціна шолома від “UA.RPA” приблизно в два рази вища за “Темпівські”.
Фото © Facebook Сергій Камінський
