За результатами засідання Парламентського комітету Асоціації Україна-ЄС ухвалено Заключну заяву та рекомендації
18-19 квітня у м.Страсбург відбулося Сьоме засідання Парламентського Комітету Асоціації між Україною та ЄС (ПКА) під спільним головуванням Співголів Миколи Княжицького та Даріуша Росаті за участю народних депутатів України, представників ЄС та Уряду України.
Від української частини ПКА у засіданні взяли участь народні депутати Микола Княжицький, Марія Іонова, Віктор Галасюк, Оксана Юринець, Олена Сотник, Ігор Алексєєв, Вікторія Войціцька, Олександр Бригинець та Андрій Лопушанський.
Під час першого робочого засідання, яке відбулося 18 квітня, депутати обговорили ряд важливих питань, зокрема стан імплементації Угоди про асоціацію, перспективи подальших відносин між ЄС та Україною, питання співпраці в економічній та енергетичній сферах, а також стан впровадження реформ в Україні. Окрему увагу депутати приділили обговоренню безпекової ситуації, наслідків незаконно анексії Криму Російською Федерацією та імплементації Мінських домовленостей.
Виступаючи з вітальним словом, Співголова ПКА М.Княжицький подякував Європейському Парламенту за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Він також наголосив на важливості реформування судової системи і боротьби з корупцією в Україні. Окрім цього, М.Княжицький висловив занепокоєння техногенною ситуацією на Сході України та можливим затопленням шахт, що може призвести до катастрофічних наслідків для України в цілому.
Міністр екології та природних ресурсів України О.Семерак зазначив, що виконання Угоди про асоціацію є інтегральним пріоритетом внутрішньої політики України і наголосив на ключовій ролі Верховної Ради України в цьому процесі. Також О.Семерак поінформував присутніх про досягнення України в частині імплементації розділу Угоди про асоціацію щодо навколишнього середовища.
Представник ЄС Д.Шубель зазначив, що Україна є одним з пріоритетів порядку денного ЄС та в черговий раз запевнив, що сторона ЄС підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Заступник співголови ПКА М.Іонова під час свого виступу зазначила, що Україна впроваджує реформи, незважаючи на важкі умови, пов’язані з військовою агресією Російської Федерації на сході України та окупацією Криму. Також М.Іонова наголосила на важливості співпраці та належної координації дій між Урядом та Верховною Радою України в процесі імплементації Угоди про асоціацію.
Генеральний Директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О.Стефанішина поінформувала про прогрес, досягнутий в імплементації Угоди про асоціацію.
Голова Представництва ЄС в Україні Х.Мінгареллі зазначив, що асоціація – це і є план модернізації України та визначив основні пріоритетні напрямки в цій сфері, такі як повну реалізацію ПВЗВТ, розроблення дорожньої карти з метою приєднання до енергетичної спілки, митного союзу та цифрового ринку, створення привабливого інвестиційного клімату з метою залучення іноземних інвестицій зі сторони європейських компаній. Доповідач наголосив на важливості розвитку політики «Східного партнерства +», в рамках якої особлива увага приділяється співпраці асоційованих країн України, Грузії, Молдови з ЄС.
Заступник співголови ПКА В.Галасюк під час свого виступу відзначив відчутні позитивні зрушення у сфері торгівлі між Україною та ЄС, зазначивши, що експорт товарів України до ЄС зріс на 30%, а експорт послуг – на 11%. Ключову роль відіграє ЄС і у залученні прямих іноземних інвестицій в Україну – приблизно 70%. Також В.Галасюк наголосив на важливості прийняття необхідних законів та створення спеціальних інституцій з метою активізації торговельної та інвестиційної співпраці України з ЄС.
Окрім цього, учасники засідання обговорили стан приватизації в Україні, гуманітарну та техногенну ситуацію у її східних областях, а також процес укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів.
Під час другого робочого засідання, яке відбулось 19 квітня, народними депутатами України спільно з депутатами Європейського Парламенту було висвітлено питання порядку денного реформ в Україні, а саме реформи судової системи, боротьби з корупцією, дотримання прав людини та боротьби з дискримінацією, реформи виборчої системи та перевірки виконання рекомендацій Місій зі спостереження за виборами, реформи державного управління та процесу децентралізації.
У ході обговорення зазначених питань депутати Європейського Парламенту підкреслили, що українська влада має продовжувати приділяти значну увагу боротьбі з корупцією, і це має залишатися одним із головних пріоритетів внутрішньої політики. Окрім цього, було висловлено серйозне занепокоєння щодо дотримання прав людини на тимчасово окупованих територіях Криму та сходу України.
Під час обговорення реформи виборчої системи О.Сотник підкреслила, що виборчий кодекс є ключовим елементом у формуванні політичного органу та наголосила на важливості розуміння суспільством його переваг.
О.Юринець у ході обговорення питання щодо процесу децентралізації зазначила, що четвертий рік Україна працює над втіленням реформи децентралізації. Доповідач відзначила, що робота, пов’язана із законодавчим забезпеченням процесу децентралізації вже завершена і наголосила, що дедалі більше людей відчувають позитивні результати децентралізації влади на місцях, зокрема у регіонах, містах і селах.
Продовжуючи дискусію щодо процесу децентралізації влади на місцях, В.Войціцька підкреслила важливість цільового використання бюджетних коштів керівництвом областей та міст.
За результатами засідання було прийнято Заключну заяву та рекомендації (Final statement and recommendations).
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОМІТЕТ АСОЦІАЦІЇ ЄС-УКРАЇНА
СЬОМЕ ЗАСІДАННЯ
18-19 квітня 2018
м.Страсбург
ЗАКЛЮЧНА ЗАЯВА І РЕКОМЕНДАЦІЇ
Відповідно до статті 467(3) Угоди про асоціацію
У текст можуть бути внесені лінгвістичні поправки
Сьоме засідання Парламентського Комітету асоціації ЄС-Україна (PAC) відбулось у Страсбурзі 18-19 квітня 2018 року, за головування Миколи Княжицького від Верховної Ради та Даріуша Росаті від Європейського Парламенту.
Парламентський Комітет асоціації, розглянувши стан відносин між ЄС та Україною, імплементацію Угоди про асоціацію і загальну безпекову і політичну ситуацію в Україні, таку Заключну Заяву і рекомендації.
Парламентський Комітет Асоціації (PAC):
Щодо загальної безпекової та гуманітарної ситуації
1. Підтверджує свою рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів; нагадує про своє глибоке засудження агресивної та експансіоністської політики Росії, яка мала наслідком незаконну анексію Автономної Республіки Крим і міста Севастополь та окупацію деяких регіонів Донецької і Луганської областей усупереч міжнародному праву та угодам, а також зобов’язання Росії в межах її членства в міжнародних організаціях; нагадує про свою єдину рішучість досягнути мирної реінтеграції цих територій; наголошує на серйозних наслідках цього конфлікту для загального стану безпеки в Європі;
2. Висловлює своє глибоке розчарування у зв’язку з подальшою відсутністю прогресу в імплементації Мінських домовленостей та погіршенням безпеки і гуманітарної ситуації в східній Україні; засуджує вихід Російської Федерації з Об’єднаного центру контролю та координації (JCCC); схвалює продовження обмежувальних заходів проти тих, хто підриває територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України; однак вважає, що Європейський Союз повинен продумати послідовність кроків, що призведуть до завершення конфлікту та мирної реінтеграції окупованих територій у східній Україні; що він повинен підтримати розгортання миротворчої місії ООН, яка повинна охопити всю зону конфлікту Донецької та Луганської областей України, у тому числі неконтрольовану частину українсько-російського кордону; і що він повинен надати змістовні пропозиції щодо своєї ролі у врегулюванні конфлікту, наприклад, шляхом призначення спеціального представника ЄС з конфлікту на сході України і Криму; висловлює жаль, що Рада ЄС у закордонних справах в не ухвалила висновків щодо України на своєму останньому засіданні у березні 2018 року, тому закликає держави-члени ЄС провести обговорення цього питання з ухваленням висновків на наступному можливому засіданні Ради ЄС у закордонних справах; закликає українську владу ретельно реформувати сектор оборони відповідно до стандартів НАТО з метою підвищення якості національної обороноздатності; дотримуватись своїх зобов’язань відповідно до міжнародного гуманітарного права щодо захищених осіб та розпочати ведення обліку осіб, взятих під варту, зниклих безвісти та інших осіб; розробити та затвердити стратегію, яка визначить, на основі Женевської та Гаазької Конвенцій, консолідовану державну політику щодо осіб, які мають статус “захищених” відповідно до міжнародного гуманітарного права, гармонізації та координації дій усіх державних органів, беручи до уваги світову практику постконфліктного врегулювання;
3. Нагадує, що безпекова ситуація на сході України залишається напруженою і продовжує поступово погіршуватись, з великою кількістю жертв; очікує від Росії і сепаратистів, що підтримуються Росією, без зволікання зупинити свої ворожі дії та повністю виконати свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей, в першу чергу такі як, припинення військових дій та відведення важкого озброєння з зони безпеки вздовж передбаченої в Мінському меморандумі лінії розмежування, а також відновлення Україною повного контролю над своїм державним кордоном;
4. Нагадує, що в Україні є майже 1,8 мільйона внутрішньо переміщених осіб, і що 4,4 мільйона людей постраждали від військової агресії Росії, з яких 3,4 мільйона потребують гуманітарної допомоги та захисту; закликає український уряд надавати їм необхідну допомогу; висловлює глибоку стурбованість тим, що внаслідок російській агресії Україна стала лідером у світі за кількістю жертв від протитранспортних мін, що з 2016 року рівень продовольчої незабезпеченості зріс удвічі – 1,2 мільйона людей живуть в умовах продовольчої нестачі – і що конфлікт призводить до зростання кількості випадків мультирезистентного туберкульозу та ВІЛ; вітає нещодавно розроблений спільний план ЄС щодо гуманітарного розвитку для України, водночас вважає, що гуманітарна катастрофа такого масштабу в Європі заслуговує більшої політичної уваги та фінансових зобов’язань; закликає українську владу почати вести облік збитків / втрат (для визначення обсягу матеріальної та моральної шкоди) з метою подальшої компенсації жертвам збройного конфлікту відповідно до принципів справедливості;
5. У цьому контексті в черговий раз висловлює занепокоєння з приводу продовження обмежень, встановлених для гуманітарних організацій на територіях, непідконтрольних владі України, та закликає сепаратистів, що підтримуються Росією, забезпечити повний, безпечний та безперешкодний доступ до зазначених територій для всіх гуманітарних структур;
6. Рішуче засуджує те, що моніторинг та свобода пересування Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ обмежуються небезпеками та загрозами, у тому числі ризиками, пов’язаними з мінами, боєприпасами, що не вибухнули (UXO) та іншими перешкодами; закликає сепаратистів, що підтримуються Росією, забезпечити безперешкодний, безпечний та захищений доступ до всієї території України;
7. Чітко наголошуючи на першочерговій відповідальності Російської Федерації та сепаратистів, яких вона підтримує, закликає українську владу докласти додаткових зусиль для полегшення страждань населення, спричинених триваючою російською військовою агресією, у тому числі шляхом забезпечення легкого доступу до пенсій і соціальних пільг та послуг для тих, хто проживає на територіях, що наразі непідконтрольні владі; закликає українську владу підтримати та максимально сприяти, наскільки це можливо, роботі гуманітарних організацій на тимчасово окупованих територіях;
8. Висловлює глибоке занепокоєння з приводу погіршення екологічної ситуації на сході України внаслідок військової агресії, в тому числі щодо проблем,, пов’язаними з водопостачанням, які можуть мати руйнівні наслідки для всієї Європи та можуть призвести до незворотної техногенної катастрофи; закликає українську владу вести централізований облік шкоди, завданої навколишньому середовищу в результаті російської агресії проти України; глибоко стурбований можливим затопленням шахти “Юнком”, що несе величезний ризик забруднення, в тому числі радіоактивного, як для підземних, так і для внутрішніх вод з непередбачуваними серйозними наслідками для людей по обидва боки лінії розмежування; закликає всі сторони запобігти цьому і вжити усіх заходів, щоб забезпечити належне обслуговування та відкачування води з шахт;
9. Висловлює розчарування у зв’язку з тим, що після чотирьох років з моменту незаконної анексії Криму та міста Севастополь Російською Федерацією, на міжнародному рівні відсутні конкретні пропозиції щодо міжнародного формату переговорів з приводу де-окупації півострова (відповідно до резолюції Європейського парламенту від 16 березня 2017 року); рішуче засуджує незаконні дії окупаційної влади, спрямовані на організацію так званих «президентських виборів» на тимчасово окупованих територіях України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, які він не визнає;
10. Крім того, рішуче засуджує політичні переслідування українських громадян, яких незаконно утримують в Росії і в окупованому Криму і закликає до їх негайного звільнення; висловлює глибоке занепокоєння з приводу подальшого погіршення ситуації з дотриманням прав людини в Криму, особливо для кримських татар; у світлі цих подальших порушень міжнародного права та основоположних прав і свобод, вважає, що ЄС і Україна мають не тільки продовжувати чинні, але й запроваджувати додаткові санкції проти Російської Федерації, також закликає українську владу зробити все можливе для полегшення адміністративних процедур для кримчан, включаючи доступ до соціальних, банківських послуг, послуг нотаріусів, спрощення процедури перетину адміністративного кордону, у тому числі для кримчан, які перевозять своє особисте майно, вдосконалення системи видачі/заміни паспортів, термінове впровадження адміністративної процедури реєстрації фактів народження і смерті громадян України, які стались на тимчасово окупованій території, а також забезпечення санітарно-гігієнічних, медичних, і взагалі гуманних умов перебування громадян на контрольних пунктах в’їзду/виїзду;
11. Рішуче засуджує факти участі європейських політиків у «заходах», що відбуваються на території тимчасово окупованого Криму і закликає утриматись від незаконних візитів на півострів, які повністю суперечать українському законодавству.
Щодо відносин ЄС-Україна
12. Нагадує про останні значні досягнення у відносинах між ЄС та Україною, а саме: набуття чинності безвізовим режимом від 11 червня 2017 року і Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 1 вересня 2017 року; висловлює задоволення з приводу посилення координації між усіма відповідними інституційними зацікавленими сторонами та останніми кроками, зробленими для покращення безперешкодної реалізації Угоди про асоціацію такими як прийняття урядового Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію від 25 жовтня 2017 року та спільної Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію від 28 лютого 2018 року; закликає владу вжити належних заходів щоб міністерства, а також парламент мали достатню кількість і добре підготовлені кадри забезпечити своєчасне виконання Угоди про асоціацію; закликає Європейський Парламент у співпраці з Європейською Комісією і відповідними органами влади України розробити та впровадити програму спеціальних тренінгів з підвищення кваліфікації для українських державних службовців, які працюють у сфері імплементації Угоди про асоціацію;
13. Вважає, що ЄС має запровадити модель “Східне партнерство +” у відповідності до резолюції Європейського Парламенту про Східне партнерство від 15 листопада 2017 року, включаючи створення спеціального механізму підтримки для країн Східного партнерства, які взяли на себе зобов’язання виконувати Угоди про асоціацію; схвалює створення Спеціальної робочої групи ad hoc ПА Євронест з питань Угод про асоціацію та закликає створити аналогічні формати в інших сферах, а не тільки в рамках міжпарламентського співробітництва; вважає, що, хоча основну увагу двосторонніх відносин необхідно приділити виконанню Угоди про асоціацію, слід ретельне дослідити сфери, окрім тих, що передбачені чинними угодами, в яких співробітництво між Україною та ЄС може отримати користь від подальшого розвитку; підтримує у цьому зв’язку прагнення України приєднатись до Європейського енергетичного союзу, Єдиного цифрового ринку, Митного Союзу та бути асоційованою з Шенгенською зоною, так як і мати у подальшому доступ до внутрішнього ринку та посилену інтеграцію з транспортними мережами ЄС, за умови наявності переваг для України у цих проектах та при дотриманні умов, зокрема, у сфері верховенства права та боротьби з корупцією; очікує на результати попередніх досліджень, які наразі проводиться у цих чотирьох сферах Комісією ЄС;
14. Наголошує, що Угода про асоціацію не є кінцевою метою у відносинах між Україною і ЄС та схвалює європейські прагнення України; у зв’язку з цим, звертає увагу на те, що Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз і має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі за умови дотримання Копенгагенських критеріїв та принципів демократії, поваги до основних прав та свобод людини і національних меншин, забезпечення верховенства права; вважає, що ЄС повинен ще раз підтвердити українські європейські прагнення у тексті заключної Декларації, що буде прийнята на 20-му Саміті ЄС-Україна у липні 2018 року;
15. Висловлює задоволення з приводу прогресу, досягнутого в імплементації Дорожньої Карти, розробленої Місією ЄП з оцінки потреб, зокрема завдяки формату «Діалог Жана Моне”, що проводився для керівництва та лідерів фракцій Верховної Ради згідно з Угодою про адміністративне співробітництво; однак переконаний у тому, що всі необхідні та найочікуваніші внутрішні парламентські реформи не можуть надалі відтерміновуватись та мають бути погоджені та започатковані протягом періоду, що залишився до наступних парламентських виборів; у зв’язку з цим закликає всіх зацікавлених сторін та учасників скористатися позитивною динамікою і вжити необхідних заходів для позитивних змін;
16. Висловлює жаль з приводу того, що умови, які мали забезпечити виплату останнього траншу попередньої макрофінансової програми ЄС, не були дотримані; вітає пропозицію Європейської Комісії щодо нової програми макрофінансової допомоги та закликає українську владу якнайшвидше вжити заходів, для виконання умов цієї програми; підтримує ініціативу щодо створення інвестиційного пакету (“Європейський План для України”) з метою реалізації складних реформ та для економічного розвитку країни; запрошує європейські держави-члени взяти участь у Копенгагенській конференції, присвяченій інвестиційній підтримці реформ в Україні 27 червня 2018 року;
17. Наголошує на важливості протидіяти російській дезінформації та пропаганді, у тому числі, очікуваному втручанню у процес виборів в Україні; закликає до зміцнення співпраці між Україною та ЄС у цій сфері;
Щодо стану реформ
18. Наголошує, що українська влада досягла вражаючого прогресу у реформуванні країни з 2014 року, за вкрай складних умов, викликаних російською військовою та торгівельною агресією та схвалює, зокрема, вжиті заходи у таких сферах, як державні закупівлі, стабілізація макроекономіки, охорона здоров’я, пенсійна реформа та процес децентралізації; вітає нещодавно прийнятий закон про приватизацію;
19. Знову наголошує, що ефективна боротьба з корупцією є найважливішою для успіху всього процесу реформ; високо оцінює прогрес, досягнутий у зміцненні антикорупційної структури та знешкодження корупції у багатьох сферах; однак, висловлює жаль з приводу недостатнього прогресу у перевірці електронних декларацій Національним агентством з запобігання корупції (НАЗК); вітає прийняття Верховною Радою у першому читанні закону про створення Верховного суду з питань боротьби з корупцією, та вважає, що необхідно провести роботу з метою узгодження закону з рекомендаціями Венеціанської Комісії; висловлює занепокоєння щодо незаконного розкриття даних слідчих (розшукових) дій Національного антикорупційного бюро України (НАБУ); наголошує на важливості забезпечення незалежності НАБУ і САП та їх інституційної спроможності Для неупередженого розслідування резонансних корупційних справ;
20. Висловлює жаль з приводу того, що Український Парламент не прийняв законодавство, яке б скасувало вимоги закону, що зобов’язують активістів громадянського суспільства, які працюють в антикорупційній сфері, подавати е-декларації; закликає негайно вжити необхідних заходів для скасування цих положень;
21. Наголошує на надзвичайній важливості завершення реформи судочинства на всіх рівнях; переконаний, що успішна імплементація реформи не буде можливою без більш прозорої діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів і без проведення активних консультацій з громадянським суспільством;
22. Знову підтверджує спільне зобов’язання України та ЄС продовжувати узгоджувати своє законодавство та політику згідно з зобов’язаннями взятими в рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства і вітає підписання Меморандуму про взаєморозуміння між європейськими та українськими операторами газотранспортної системи; підкреслює важливість завершення реформ у енергетичному секторі та вітає прийняття Закону «Про електроенергетику» у квітні 2017 року; нагадує, що для забезпечення успіху реформ у енергетичному секторі ще потрібно прийняти велику кількість підзаконних нормативно-правових актів; нагадує про цілі та зобов’язання, викладені в Резолюції ПА Євронест «Про поглиблення енергетичного співробітництва в рамках Східного партнерства, спрямованого на реалізацію Паризької Угоди про зміну клімату від 2015 року»; наголошує на важливості розвитку відновлюваної енергетики та підвищення енергоефективності як векторів економічного зростання та зайнятості;
23. Висловлює глибоке занепокоєння у зв’язку з рішенням “Газпрому” припинити постачання заздалегідь оплаченого газу в Україну та своє наступне оголошення про розірвання договору з “Нафтогазом”; рішуче засуджує інструментарій постачання газу як політичний засіб тиску з боку Російської Федерації та вітає готовність Європейської Комісії бути посередником у подоланні цієї напруженої ситуації; вкотре визнає роль України як стратегічної країни для транзиту газу в Європу, як передбачено Стратегією Енергетичного Союзу Європейської Ради і знову підтверджує свою чітку позицію, що будівництво проекту “Північний потік 2” завдає шкоди європейській безпеці, європейській енергетичній безпеці та європейській кліматичній політиці; закликає Європейську Комісію та Європейську Раду вживати заходів з метою недопущення подальшого впровадження цього проекту і запобігання подальшому розвитку політично вмотивованих енергетичних проектів, таких як «Північний потік 2» у майбутньому; вважає, що всі газопроводи, що перетинають територію Євросоюзу повинні відповідати нормам ЄС, повинні бути доступними іншим операторам і повинні використовуватись з однаковим рівнем прозорості;
24. Щиро схвалює прогрес, досягнутий у процесі децентралізації, за яким 30% муніципалітетів сільських районів добровільно об’єднувалися у нові, більш великі муніципалітети; підкреслює позитивний вплив цього процесу, зокрема на місцевий розвиток, якість обслуговування громадян, поліпшення бізнес-клімату, зменшення кількості джерел корупції та підвищення рівня дотримання податкового законодавства; вважає, що для завершення реформи нові муніципалітети повинні мати можливість підтримувати фінансову стабільність та надійний правовий статус, а також, щоб більші міста могли стати частиною процесу об’єднання; також рекомендує українській владі за підтримки ЄС покращувати правову освіту представників місцевих громад; висловлює жаль з приводу скасування відкритого та конкурсного відбору, який раніше був запроваджений для призначення керівників районних та обласних адміністрацій та їх заступників як державних службовців, та надання повноважень Президенту щодо їх призначення та звільнення, оскільки це несе великий ризик для успіхів, досягнутих в рамках політичної децентралізації та для реформи децентралізації взагалі;
25. Схвалює кроки української влади щодо модернізації освіти України і поважає суверенне право України на здійснення реформи системи освіти; закликає її проводити реформування, з повною повагою до прав національних меншин та консультуючись з ними; наголошує, у цьому зв’язку, що рекомендації Венеціанської комісії щодо нового закону про освіту мають бути повністю імплементовані українською владою; схвалює здійснені кроки у цьому питанні та закликає всі зацікавлені країни долучатись до конструктивного діалогу;
26. Підтверджує свій особливий інтерес до повної імплементації реформи державного управляння і наголошує на особливій та першочерговій важливості реалізації Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки; підтримує створення філіалу Коледжу Європи на базі Східноєвропейського коледжу державної служби та місцевого самоврядування (Хирів, Львівська область);
27. Висловлює глибоке розчарування у зв’язку з неприйняттям Парламентом проекту Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» і закликає найближчим часом розробити і прийняти нову версію проекту Закону і сподівається на його імплементацію, що матиме наслідком формування нової публічної адміністрації в Україні;
28. Наголошує на необхідності розвитку економічної конкуренції шляхом вдосконалення процедур слухань антимонопольними органами, як це передбачено статтею 255 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС; висловлює занепокоєння у зв’язку з затримкою виконання зобов’язань взятих в рамках Угоди про Асоціацію у сфері транспорту і закликає розробити і прийняти відповідне законодавство; закликає негайно почати процес лібералізації транспортного ринку, у тому числі в частині зняття обмежень на доступ до залізничних перевезень і відповідної інфраструктури, пришвидшити прийняття необхідного законодавства і почати поступове впровадження необхідних реформ; також висловлює занепокоєння з приводу недостатньої охорони прав інтелектуальної власності та закликає негайно внести зміни до законодавства, що стосується охорони прав власників торгових марок, діяльності організацій колективного управління та інших питань охорони прав інтелектуальної власності, зокрема з урахуванням досвіду ЄС;
29. Вказує на критичну важливість для України залучення масштабних прямих іноземних інвестицій (FDI) та внутрішніх капітальних інвестицій в реальний сектор економіки; наголошує на необхідності диверсифікації української економіки та експорту і покращення торговельного балансу; наголошує на важливості, для підвищення інтенсивності торгівлі в рамках ПВЗВТ, створення Агентства з експорту та кредиту (ECA) і впровадження всеосяжної стратегії реформування податкової та митної сфер;
30. Наполегливо закликає українську владу вжити додаткових заходів для втілення Національної стратегії з прав людини та наголошує на важливості виконання Плану дій на 2015-2020 роки з метою досягнення цілей стратегії; закликає українську владу продовжувати ефективні розслідування злочинів, скоєних під час протестів “Євромайдану” та насильства в Одесі 2 травня 2014 року, з тим щоб негайно притягнути до відповідальності винних осіб; глибоко занепокоєний щодо повідомлень про те, що зґвалтування використовується як зброя війни; наголошує, що необхідно зробити більше для припинення насилля проти жінок і боротьби з безкарністю; визнає переваги Стамбульської Конвенції у запобіганні і боротьбі з насиллям проти жінок і захисту жертв та закликає до її швидкої ратифікації Україною; очікує повної ратифікації Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС); закликає українську владу забезпечити, у співпраці з правозахисними організаціями, документування воєнних злочинів та ефективні розслідування злочинів, вчинених у зв’язку зі збройним конфліктом; закликає до повного дотримання свободи висловлення поглядів та доступу до інформації; зазначає, що українська влада повинна приділяти більше уваги питанням забезпечення гендерної рівності та недискримінації осіб, які належать до меншин, у тому числі національних та сексуальних, згідно з Угодою про асоціацію;
31. Підкреслює необхідність незалежного медіа та плюралізму засобів масової інформації; наголошує органам влади, що здійснюють розслідування діяльності журналістів, які підозрюються у порушенні внутрішніх законів або у загрозі національній безпеці, що вирішення таких питань може бути здійснено лише судами у прозорий та формально визначений спосіб; закликає українську владу діяти швидше і, нарешті, виконати свої обіцянки, а саме знайти та притягнути до відповідальності всіх осіб, відповідальних за вбивство журналістів;
32. Знову закликає українську владу вжити рішучих кроків до реформування та уніфікації виборчого кодексу та прийняття закону про парламентські вибори відповідно до рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ; тому вважає, що законопроект, який пройшов перше читання в жовтні 2017 року, повинен бути поданий на 2-е читання якомога швидше і не пізніше літа 2018 року; закликає забезпечити участь ВПО у місцевих виборах;
Наступне засідання
33. Планує провести наступне засідання Парламентського Комітету Асоціації ЄС-Україна восени 2018 року в Україні.
