Діагноз – “Савченко”
Я точно знаю – невдовзі при згадці прізвища Савченко електорат почне плюватися і материтися. Він стогнатиме: “Ми на неї так сподівалися, а вона!…”
Читати коменти Савченкофілів зараз – це сеанс занурювання у свідомість божевільного. Савченко мусить визволити з полону всіх полонених… Савченко мусить подолати корупцію… Савченко мусить створити народне ополчення… Савченко мусить озброїти всіх бажаючих… Савченко мусить знизити тарифи на комуналку… Савченко мусить розігнати генералів, поставити полковників і перемогти Росію… Савченко мусить…
Мусить… Мусить… Мусить…
Замисліться на мить! Оце все мусить зробити звичайна армійська летьоха! Штурман-вертьльотник!
Чому? Ну, на неї ж покладають сподівання! За неї ж готові…
Чого готові? Парцювати? Віддавати? Жертвувати наступні десять років, як колись жертвували поляки за Бальцеровича, який нині – представник президента в Кабміні?
Не вірю.
Смішно. Гірко. Боляче.
Вдумайтеся, величезна кількість наших людей готова покласти надії на пересічного офіцера збройних сил і повірити, що варто його звільнити з полону – і він прийде, порядок наведе. На кого ці люди покладуть надії завтра? На шахрая-проповідника? На відірваного популіста, якому вистачить хисту взяти владу раніше, ніж його встигне розпізнати демократична преса?… Але реалізувати теке можна лише шляхом збройного перевороту, тобто…
They needs a hero…
Забудьте нафіг про демократію. Прямо на ваших очах маси наших громадян вкотре підтверджують – демократія їм не потрібна. Їм не потрібне право самим будувати свій добробут. Їм не потрібна свобода слова. Їм потрібний – диктатор.
Вони всерйоз вірять, що проблеми країни – лише в поганому президенті і його оточенні, ну ще й може у ВР. Вони всерйоз вважають, що варто поміняти перших осіб – і польються молочні ріки, кисільні береги… Що головне – аби там наверху сидів чоловік хороший… Та хоч би й летьоха-вертольтник…
А не сподобається – вони знайдуть собі наступного кумира, і наступного, і ще… Аж поки не знайдеться той хто перетворить їх на або щасливих, або – мертвих. Тільки вони цього не усвідомлюють, вони – не думають, вони як алкаш на бодуні – хочуть!
Зважте – саме ці, ОЦІ люди узахльоб з брудом мішають Пороха і його команду.
Саме з ними нам будувати щасливе європейське майбутнє.
Це – діагноз.
PS. На цьому тлі мені дуже подобається поведінка самої Савченко. Вона – щира. Її штирить від людей після двох років самотності, і вона каже про це відверто. Вона не знає відповідей на питання, якими її завалюють – і чесно про те каже. Її кумарить від образу кумира, якого з неї ліплять – і вона цього не приховує. Коли обожнювання зміниться зневагою вона явно поставиться до того так само – пошле всіх куди подалі. І буде права.
