Про необхідність згуртованості

Багато років ми не звертали уваги на слова і дії таких відверто проросійських політиків як Царьов і Колісніченко, допускали діяльність українофобських організацій Маркова і Корнілова, крізь пальці дивилися на антиукраїнські публікації журналіста Чаленка.

Всі вони як сотні інших виконували роль крикливої димової завіси – поки державні і силові структури роками тихо заповнювалися кремлівською агентурою, а активи українського народу переходили під контроль близьких до Кремля олігархів.

Така безтурботність коштувала нам приходу до влади кримінальної прокремлівської кліки, спроби демонтажу української держави, втрати територій та тисяч життів.

Проте і на третьому році війни, під час загибелі кожного божого дня наших людей, в сучасній Україні ми терпимо руйнівні дії пана “бить родственіком Путіна ето бальшая честь” Медведчука.

Спокійно допускаються до ефірів агенти КДБ зі стажем типу Герман, на книжкових лотках пропонуються “твори” про “вурдалака Тараса Шевченка” т. Бузини (нехай йому ікнеться в пеклі), друкуються рекламні матеріали з відвертим більшовиком Волгою.

Підняли голови злодії маштаба Бойко і Шуфріча.

Невідомо звідки з’явившийся та набравший вагу дехто Новінський сміє погрожувати священику УПЦ.

І так далі.

Хтось сумнівається, що одночасно в український політикум росіянами здійснюються мільярдні вливання – на організацію кризи і продовження безкарності агресії?

І так професійно, що за руку не вхопити.

Можна лише гадати “кто єго фінансіруєт”, як казав класик.

Проте чи небуде знову запізно, коли все тайне стане явним?

А тим часом українці на різних рівнях в основному зайняті улюбленою справою – поїданням один одного та пошуком сьогоденної користі за рахунок майбутнього.

Хто б що не казав – необхідної згуртованості ми досі не досягли.
Навіть для придушення вищеперелічених проявів антиукраїнства.

Треба продовжувати, нехай і болісно, пошуки єдності.
Тільки це не віртуальна підтримка/непідтримка Порошенка і не періодична допомога ЗСУ.
Вже давно час для більшого.

Щоб ми в черговий раз не були зважені на терезах та не знайдені залегкими.

Автор