Вміємо ми в лайно вступати

Якщо уважно послухати Эгора Соболєва, то можна почути його головну тезу – демонтаж української держави.

Причому, він її професійно загортає в обкладинку вирішення наболілих питань війни, боротьби з корупцією, зміни виборчого законодавства тощо.

“Українська армія в окопній війні не має навіть теоретичних шансів на перемогу” (с)
А в якій має? В ядерній?

“Українці завжди добре самоорганізовувались, без влади, коли відбивались від Батия і коли була Січ” (с)
Історик, блін. І як? Відбились? І нагадати, чим закінчила Січ без держави?

А натяки на долю Чаушеску і відмову армії виконувати накази комуністичного сатрапа – видають в Эгорі Зіміні не придурка, яким він намагається виглядати перед червоним електоратом, а добре підготовленого та свідомого провокатора.

Він штучно заточений на деструктив і добре знає, що каже і що робить, цей “народний депутат”.
Йому та таким, як він, потрібен хаос, а не методична робота на очищення та підсилення державних структур.
І саме через таких “борців”, як він, система не отримує гідної критики та скочується в застій та реванш.

З Самопоміччю, як “новою політичною силою”, все.
Але на підході інші “зажиття” та “демальянси” для рагулів, бо ми вміємо вступати в лайно.