Президенти Литви та України зустрілися з представниками ЗМІ (фото, відео)

Жодних небезпек політичного втручання в діяльність антикорупційних інституцій я не допущу – Президент

Президент Петро Порошенко наголошує на неприпустимості політичного втручання у роботу антикорупційних органів. «Жодних небезпек політичного втручання в діяльність антикорупційних інституцій я не допущу. Я навпаки вважаю, що треба прискорити призначення аудиту, треба забезпечити ефективний захист будь-якого політичного втручання політиків в роботу НАБУ і політизацію роботи будь-яких правоохоронних органів і їх бажання впливати на політику. Я вважаю, що це правильні підходи», – заявив Глава держави під час спілкування з представниками ЗМІ за підсумками переговорів з Президентом Литви Далею Грібаускайте.



Президент підкреслив, що за весь час роботи антикорупційних органів в Україні, від самого початку їх створення, ні він, ні представники влади не втручались у їх роботу. «Більш, ніж за 2,5 роки діяльності антикорупційних органів всі, в тому числі і керівництво цих органів, стверджували, що жодного разу не було втручання в діяльність цих органів з боку Президента. Жодного разу. І я думаю, що це є яскравим свідченням і підтвердженням незалежності їх роботи», – констатував Петро Порошенко.

Він також повідомив, що під час зустрічі детально поінформував Президента Литви пані Грібаускайте, про діяльність і про ситуацію навколо антикорупційних органів в Україні. «Я наголосив, що їхня діяльність, провадиться і буде провадитись виключно у правовому полі. Наголошую, що діяльність є виключно важливою для подолання корупції в Україні. І я не допущу дискредитації роботи цих антикорупційних органів, так само як і всіх правоохоронних органів в Україні», – підкреслив він.

Глава держави також нагадав, що вся антикорупційна інфраструктура в Україні була створена за його ініціативою. «Більшість антикорупційних законів були внесені мною, як Президентом, проголосовані коаліцією, в тому числі і за участю політичних сил, які мають відношення до мене. І керівники і Антикорупційного бюро, і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були мною вибрані серед тих кандидатів, які були запропоновані комісією і призначені указом Президента», – сказав він.

Петро Порошенко підкреслив, що максимально зацікавлений, щоб незалежний антикорупційний орган реагував на ті чи інші заяви і брався за розслідування цих справ та у максимально швидкі терміни поінформував суспільство про їх результати. Він також зауважив, на важливості надання інформації про роботу антикорупційних органів вже після завершення розслідування, а не до, «бо є конституційний принцип презумпції невинуватості».

Важливим є реформування всіх правоохоронних органів, бо всі вони «причетні до боротьби з корупцією», також наголосив він. А тому і реформування прокуратури, і реформування Служби безпеки України, Національної поліції, яке також відбувається в рамках ініціатив Глави держави, та має підтримку наших іноземних партнерів, буде рішуче проводитися й надалі.

На переконання Петра Порошенка, ефективність роботи всіх антикорупційних органів має вимірюватися не кількістю прес-конференцій, а кількістю корупціонерів, які будуть запроторені за грати. «Я не виключаю навіть певного змагання, в хорошому сенсі цього слова – хто більше і ефективніше продемонструє притягнення до відповідальності корупціонерів. Єдине, що хотів би нагадати, це те, що «парасольки» від антикорупційних органів немає ніхто. І міністри, і народні депутати, в тому числі з коаліції, і губернатори – всі на сьогоднішній день є серед тих, кого затримує правоохоронна система, включно з НАБУ», – сказав Президент.

Президент Литви, у свою чергу, підкреслила важливість сьогоднішньої дискусії з Петром Порошенком щодо продовження антикорупційних реформ в Україні. «І Євросоюз, і Литва підтримуємо ті реформи, які спрямовані на боротьбу з корупцією. Ці реформи мають бути послідовними і відкритими, такими, які забезпечать повну незалежність служб від політичного впливу», – сказала Даля Грібаускайте. В той же час, вона підкреслила, що ці антикорупційні правоохоронні служби «ніяким чином не мають користуватися інформацією для своєї участі в політиці». Вона підкреслила, що ці принципи однакові, як для Литви, так і для України.

Президент Литви наголосила на важливості забезпечення незалежності НАБУ, таким чином, що «політики не будуть впливати на роботу НАБУ». «Одночасно НАБУ ніяким чином не має права брати участь у політичній діяльності в Україні», – підкреслила Даля Грібаускайте.

Президент України зазначив, що вдячний пані Далі Грібаускайте за абсолютно слушний коментар. «Ми, в тому числі вважаємо неприйнятним, коли керівники будь-яких правоохоронних органів, в тому числі антикорупційних починають грати на політичному полі. Вони мають бути незалежними, вони мають бути захищеними від будь-якого політичного впливу. Маємо розрізняти, коли ми говоримо про незалежність інституцій, і коли ми говоримо про персони. Тут наша позиція абсолютно принципова – незалежність інституцій має бути гарантована», – наголосив Петро Порошенко.

Джерело

 

Сподіваюсь на прогрес у цьому питанні вже найближчими днями – Президент про підготовку законопроекту про Антикорупційний суд

Під час робочого візиту до Литви Президент Петро Порошенко обговорив питання створення Вищого антикорупційного суду України з Президентом Литовської республіки Далею Грібаускайте.

«Я проінформував пані Президента щодо питання створення Антикорупційного суду. Як ви знаєте зараз ця ініціатива заблокована в Парламенті зареєстрованим ще рік назад законопроектом, який не дає можливості внести новий проект Закону», – сказав Глава держави під час спілкування з представниками ЗМІ за підсумками переговорів з Президентом Литви Далею Грібаускайте. Він нагадав, що старий законопроект отримав критичний висновок Венеціанської комісії, в тому числі і щодо антиконституційності положень цього проекту.

Президент нагадав, що звернувся до Верховної Ради з пропозицією створити відповідну робочу групу із підготовки нового проекту Закону з урахуванням зауважень Венеціанської комісії.

«На сьогоднішній день, на жаль, Парламент не відреагував на моє прохання і простіше ходити по телевізійним шоу, ніж працювати над проектом Закону», – додав він та наголосив, що у випадку зволікання з боку в Парламенту, подать свій варіант законопроекту про створення Антикорупційного суду із врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії найближчим часом.

Президент зауважив, що іноземні партнери також запропонували допомогу у підготовці цього проекту. «Ми стовідсотково цією допомогою скористаємося», – зазначив він.

Петро Порошенко також зауважив, що обговорив питання створення Антикорупційного суду під час переговорів із Директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, і додав, що позиція повністю підтримується всіма нашими міжнародними партнерами.

«Був радий почути підтримку з боку пані Президента (Литви – ред.) моєї позиції щодо необхідності якнайскорішого прийняття парламентом України законопроекту про створення такого Суду. Сподіваюсь на прогрес у цьому питанні вже найближчими днями», – зазначив Глава держави.

Петро Порошенко також висловив сподівання, що 15 грудня, рівно за тиждень розпочне роботу новий Верховний Суд. «Це вже буде касаційна інстанція і питання ініціатив антикорупційних органів будуть мати, в тому числі і прозорий, об’єктивний, неупереджений, професійний судовий розгляд. Думаю, що це надзвичайно важливо щодо антикорупційних кроків, які сьогодні здійснює Україна», – наголосив він.

Президент Литви Даля Грібаускайте також наголосила, що її «країна підтримує створення Антикорупційного суду в Україні». «Ми розуміємо, що така практика не є звичайною в інших європейських країнах. Ми розуміємо, що такий суд має стати перехідним на той період поки українська судова система зможе дуже життєспроможно боротися із корупцією», – сказала Даля Грібайсукате. Вона також наголосила на важливості подальшого реформування прокуратури в її антикорупційній діяльності.

Джерело

 

Якщо ми оцінюємо ситуацію із Саакашвілі – вона не варта міжнародної уваги – Президент України

«Взагалі, якщо ми оцінюємо ситуацію із Саакашвілі – вона не варта міжнародної уваги. Бо є конкретний злочин, який був втілений. Ми маємо забезпечити прозорість слідства, абсолютну відкритість і неупередженість слідчих органів. Прозорий, ефективний і неупереджений суд», – сказав Глава держави, відповідаючи на запитання представників ЗМІ, під час спільної прес-конференції із Президентом Литви.

«Це те, що ми маємо гарантувати як незалежна держава», – наголосив він.

За його словами, якщо когось звинувачують у порушенні Закону, за це має бути відповідальність, але вона ніяк не має бути пов’язана з політичною діяльністю. «Закони порушувати неможна, хоч в Україні, хоч у Литві», – зауважив Президент.

«Я сам був шокований цією інформацією: якщо ти фінансуєшся з країни-агресора, або її спецслужбами, або її олігархами для того, щоб підривати соціальний спокій і стабільність в державі, за це також є кримінальна відповідальність», – підкреслив Глава держави.

Він додав, що для того, щоб слідчі дії відбувались абсолютно відкрито і мали довіру, не виключено проведення додаткової експертизи з боку міжнародних організацій. «Це підвищить довіру до цих документів», – сказав Президент.

Петро Порошенко наголосив на зацікавленості у максимальній прозорості цього процесу. «Ми маємо забезпечити ефективне, справедливе і неупереджене слідство. Об’єктивний, справедливий і неупереджений суд», – додав він.

Джерело

 

Україна та Литва продовжать співпрацю у реформуванні ЗСУ у відповідності до стандартів НАТО – Президент

Україна та Литва продовжать консультації у питанні реформування Збройних Сил нашої держави у відповідності до стандартів Північноатлантичного Альянсу. Про це повідомив Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Литви Далею Грібаускайте у Вільнюсі.

«Під час засідання Ради Президентів ми продовжили дискусію щодо нашої координації із допомоги по реформуванню оборонного сектору України у відповідності до стандартів НАТО», – повідомив Глава держави.

За словами Петра Порошенка, йдеться як про участь наших литовських партнерів в якості інструкторів, так і про координацію в рамках литовсько-польсько-української бригади – першого військового підрозділу, який на сьогоднішній день покращує взаємну сумісність збройних сил цих країн. «Представники трьох країн проходять відповідний вишкіл. Ми вважаємо цю діяльність надзвичайно ефективною», – сказав Президент.

Він також констатував, що рівень стосунків між Україною та Литвою повною мірою відповідає характеристиці стратегічного партнерства. «Литва є надійним партнером, надійним другом, в тому числі в підтримці реформ в Україні, а також у підтримці суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави», – наголосив Глава держави нагадавши, що саме Литва на чолі з Президентом Грібаускайте була однією з перших країн, яка у 2014 році надала Україні летальну зброю. «Це було надзвичайно важливим прикладом, який наслідували вже низка інших країн», – підкреслив він.

«Дуже важливо, що ми маємо спільне розуміння, що дії Росії на Донбасі та в Криму, російська гібридна війна є загрозою не лише для України, і не лише для Литви. Це є загроза для європейського регіону. Це загроза для всього світу, для глобальної безпеки. Тому і наші дії мають бути чітко скоординовані і ефективні. І я хочу подякувати Литві за те, що під час дуже ефективної координації у міжнародних організаціях, зокрема у Генеральній асамблеї ООН ми виступаємо співавторами більшості резолюцій, які посилюють кроки із деокупації Сходу нашої країни – Донбасу, і деокупації Криму», – також наголосив Петро Порошенко.

Він підкреслив, що Україна також високо цінує зусилля Литви щодо участі у спеціальній моніторингові місії ОБСЄ. Президент повідомив, що сьогодні обговорювалася можливість збільшення участі Литви у цьому надзвичайно важливому проекті щодо надання об’єктивної інформації по ситуації, яка відбувається під час окупації Російською федерацією та агресії проти нашої держави.

Петро Порошенко також зазначив, що поінформував Далю Грібаускайте про зусилля України зі створення міжнародної групи друзів з деокупації Криму. «Приємно було отримати запевнення у тому, що Литва братиме активну участь у процесі допомоги», – резюмував Глава держави.

Президент Литви, у свою чергу, зазначила, що її країна в подальшому буде допомагати Україні протидіяти російській агресії та надавати допомогу у лікуванні українських воїнів.

Джерело

 

Ми вдячні Литві за підтримку європейських прагнень України – Петро Порошенко

«Дуже дякую Литві і пані Президенту Грібаускайте за те, що вони виступають адвокатом європейських прагнень Української держави і українського народу», – сказав Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Литви. Він висловив переконання, що «разом із нашим стратегічним партнером – Литвою, ми можемо впевнено дивитися в майбутнє».

Президент України повідомив, що під час українсько-литовських переговорів «окремо обговорювалися існуючі виклики у сфері енергетичної безпеки». «Нам дуже цікавий досвід Литви у створенні терміналу скрапленого газу. Ми вважаємо, що це ефективний проект, який забезпечує енергетичну незалежність Литви, і не тільки», – сказав Петро Порошенко та повідомив, що сьогодні було підписано низку угод, які поглиблюють співробітництво між міністерствами енергетики обох країн.

Глава Української держави окремо відзначив «довгоочікуване рішення щодо приєднання України до Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки». «Ще раз наголошую, що це не лише питання енергетики, це питання безпеки. І коли ми підходимо до вирішення цієї проблеми саме під цим кутом зору – і швидкість, і ефективність рішень значно підвищується», – додав він.

Президент Литви Даля Грібаускайте підкреслила, що це вже десята зустріч із Главою Української держави, «яка є новою стадією нашого співробітництва».

Сторони також обговорили питання європейської інтеграції України, приділивши особливу увагу перспективам просування ініційованого литовською стороною «Плану Маршалла» або «Європейського плану реформ для України».

«Ми дуже вдячні, дуже цінуємо цю ініціативу. Хочу наголосити, що це не просто програма допомоги – це платформа підтримки системних реформ в Україні в різних галузях, різних секторах. Така допомога є надзвичайно вчасною та безумовно важливою для України», – підкреслив Президент України.

Сторони обговорили питання соціальної підтримки українців, які отримують робочі візи для роботи в Литві. Петро Порошенко наголосив, що це питання порушується ним і в інших державах і зустрічає там таку саме позитивну реакцію. Він повідомив, що Президенти обох країн дали «спільне доручення урядовим представникам, які займаються питаннями соціального захисту, в найкоротші терміни підготувати відповідну угоду і на найближчому засіданні Ради Президентів України та Литви її підписати».

В свою чергу, Президент Литви зосередила увагу присутніх на соціальному захисті українських працівників у Литві. «Ми хочемо запобігти ситуації, коли українським працівникам хтось буде плати менші зарплати. Ми ніяким чином не дозволимо, щоб українські працівники в Литві експлуатувались тим чи іншим чином. Ми будемо всіляко захищати українських працівників в нашій країні», – підкреслила Даля Грібаускайте.

Президент України також відзначив, що 6 грудня 2017 року Литва відзначила 10-у річницю приєднання до Шенгенської зони, та висловив надію, що Україні також вдасться приєднатися до Шенгенської зони. За його словами, що це одна з наших ініціатив по програмі «Східне партнерство Плюс», яка передбачає низку проектів співпраці, зокрема приєднання України до Енергетичного співтовариства ЄС, приєднання до Цифрового союзу, приєднання до Шенгенського союзу та Митного союзу ЄС. «Впевнений в тому, що для нас це буде надзвичайно амбітним завданням», – сказав Петро Порошенко.

Президент України також повідомив, що значна частина українсько-литовських переговорів була присвячена розвитку економічній співпраці.

«Ми з приємністю відзначили 45% зростання торговельного обороту між нашими країнами за три квартали поточного року. Це свідчить про пожвавлення економічної активності», – сказав Петро Порошенко та наголосив на важливості покращення інвестиційного клімату та умов приватизації в Україні.

Президент України подякував Президенту Литви за допомогу її країни в оборонному секторі, а саме про надання 2 млн євро Україні, які «є конкретним прикладом практичної допомоги» та реабілітації поранених українських військовослужбовців. Президент України також подякував Литві за надання 7 передавачів для відновлення українського мовлення вздовж лінії зіткнення, які, на переконання Глави держави, допоможуть більш ефективно протидіяти гібридній агресії Росії проти України.

Джерело

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії