Зальотниця
Читати книжку Антоніни Ульяхіної (рідної тьоті Юлії Тимошенко) – справа захоплююча. Особливо – коли до прочитаного ставишся критично, як до мемуарів Жукова. З книжки випливає, що поворотною подією, яка зробила Юлю спершу «леді-мільярд», а потім – впливовим політиком була… неочікувана вагітність.
Говорячи по-народному – зальот.
Про те, чи відбулася б Юля як бізнесмен без допомоги свого свекра Геннадія Тимошенко писані уже кілометри. Саме він звів Юлю з Олександром Гравцем (партнером по КУБ), саме він працював в керівництві ЄЕСУ. Саме він очевидно звів Юлю з Павлом Лазаренко. Невідомо чи брав Тимошенко-старший участь у відео-бізнесі Юлі, але що маючи свекра – керівника управління з кінопрокату облради, бізнес Юлі вести було значно простіше ніж без нього – очевидно.
А чи могло би стати так, що не звів би, не допоміг? Нє-а. Не могло. Бо важко не допомогти невістці і матері твоєї онуки – ще й талановитій. А чи могла Юля не стати його невісткою? Нє-а, не могла. Нас навчає математика: Євгенія Тимошенко народилася 20 лютого 1980 р., а шлюб між Юлею Грігян і Олександром Тимошенко був укладений 15 вересня 1979 р., тобто на момент весілля Юля була приблизно на 3-4-му місяці вагітності.
А тепер уявіть собі картинку. Ви – Геннадій Тимошенко, тобто чиновник облради міста – у ті часи (за Брежнєва) дуже висока посада, Дніпропетровськ був тоді ковальнею кадрів для Москви. І от приходить до вас ваш син Саша і каже: «Ми з Юлею вирішили одружитися». Що ви відповіли б? Напевно щось типу: «Синочку не поспішай. Поживіть так, приглянемося що за дівчина» (а про себе подумали б над тим як від… цієї відскіпатися, аби одружити сина на комусь з перспективою). А він вам у відповідь: «Не можна не поспішати, Юля вагітна». Що б ви тоді подумали?
Ви подумали б, що ви попали. При чому – крупно. «Битавуха» в радянські часи була страшна річ. Скандал на ґрунті несподіваної вагітності міг обвалити нафіг всю кар’єру – зграя товарищів нагоди незмарнувала б. Тобто повідомивши про намір одружитися, вибору татусеві його дитинка не залишила. Чи не зовсім його дитинка?
Антоніна Ульяхіна шлюб своєї небоги пояснює так – поїхала Юля вожатою в піонерський табір, а там – Саша Тимошенко, спалахнуло між ними почуття… решта – справа техніки. Про піонертабір – готовий повірити, плавали – знаємо. Для вожатих це сексодром був ще той. А от з датами не збігається. Ульяхіна пише, що Юля у табір поїхала після сесії. А коли сесії закінчувалися в інститутах? Та взагалі-то в червні. Але пам’ятаючи, що вагітність людини – це плюс-мінус пара, 40 тижнів, виходить так що в піонертабір Юля поїхала уже вагітною. Очевидно – не дітей виховувати, а спостерігати аби декого, хто теж туди вирушив, раптом не затягли в чиєсь інше ліжко. А після табору (коли переконалася, що процес пішов) – часу не гаяла.
Вчинок цілком логічний. Олександр Тимошенко для юною Юлі Григян – це принц з казки. Хто така Юля на 1979 р.? Донька розлученки. Ані пічки, ані лави. Студентка гірничого інституту, перспектива в якої або лазити в геологічні партії, або… вдало одружитися. У ті часи розподілення студентів діяло як годинник, заслати могли і в Казахстан, і в Магадан. Одружувалися студентки не в останню чергу, аби залишитися за місцем прописки чоловіка. Олександру Тимошенко розподілення явно не загрожувало – в силу родинної специфіки.
Щастя було поруч – треба було лише хапати і не пущати. Що Юля робить у випадках коли треба хапати і не пущати? Отож.
Але ми відкинемо всі цинічні та вульгарні припущення. Повіримо в те, що було лише палке кохання. Безмежне і чаруюче.
І Юля – залетіла.
Продовжую далі читати за-а-а-ахоплюючу книжку Антоніни Ульяхіної.
