НБУ анонсував зміни до операційного дизайну монетарної політики

Національний банк планує у вересні змінити операційний дизайн монетарної політики для посилення ефективності грошово-кредитної політики центрального банку, спрямованої на забезпечення низької та стабільної інфляції. З цією метою Національний банк планує розпочати розміщення 3-місячних депозитних сертифікатів. Це було анонсовано під час чергової зустрічі керівництва Національного банку з представниками казначейських підрозділів банків України, у якій взяли участь заступники Голови НБУ Дмитро Сологуб та Олег Чурій, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук, директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко, а також близько 30 представників банків.

Оскільки наразі Міністерство фінансів не здійснює розміщення тримісячних ОВДП, а строки угод на міжбанківському кредитному ринку зазвичай не перевищують 2 тижнів, формування гривневої кривої дохідності від місяця до трьох не відбувається, розповів Сергій Пономаренко під час виступу на тему “Розвиток фінансових ринків: останні зміни та найближчі плани. Це ускладнює процес ціноутворення для інших інструментів, зокрема валютних форвардів. Розміщення тримісячних депозитних сертифікатів має виправити таку ситуацію, сприяти формуванню кривої дохідності та підвищити ефективність трансмісійного механізму монетарної політики НБУ.

“Ми сподіваємося, що ці сертифікати будуть активно торгуватись на вторинному ринку, що пожвавить його та збільшить його ліквідність”, – зауважив Сергій Пономаренко.

За оцінками Національного банку, поява 3-місячних депозитних сертифікатів не призведе до збільшення обсягів випущених депозитних сертифікатів та не створить перепон для відновлення кредитування. Наразі на депозитні сертифікати припадає менше 3% банківських активів, а отже банки мають достатньо ресурсів для пожвавлення кредитування.

Планується, що погашення “довгих” депозитних сертифікатів, випущених впродовж чотирьох тижнів, відбуватиметься одночасно, в один день. Для цього, із кожним наступним тижнем розміщення сертифікату впродовж одного і того самого чотирьох тижневого періоду, термін сертифікату скорочуватиметься на 7 днів. Наприклад, якщо у перший тиждень періоду термін розміщених тримісячних депозитних сертифікатів становив 91 день, то наступного тижня, він становитиме 91 “мінус” 7 днів, а ще через тиждень – 91 “мінус” чотирнадцять днів, в останній тиждень – 91 “мінус” двадцять один день.

Початок розміщення тримісячних депозитних сертифікатів НБУ заплановано на 13 вересня. Розміщення 3-місячних депозитних сертифікатів відбуватиметься один раз на тиждень, у середу, на процентному тендері за принципом єдиної ціни.

Разом з тим з 11 вересня НБУ припиняє щоденне розміщення депозитних сертифікатів на 14 днів. Натомість, їх розміщення буде проводитися два рази на тиждень, у вівторок та четвер. Депозитні сертифікати овернайт будуть розміщуватись щоденно.

Зміни в операційному дизайні дадуть Національному банку можливість краще впливати на рівень інфляції шляхом реалізації монетарної політики. Як підкреслив Сергій Ніколайчук, виступаючи на тему “Монетарна політика НБУ: прикладні висновки“, пріоритетною метою для Національного банку залишається низька та стабільна інфляція. “У середньостроковій перспективі ми маємо досягнути інфляції на рівні 5%+/- 1 в.п. Досягнення цієї цілі відбувається поступово”, – зазначив Сергій Ніколайчук.

Досягненню цієї мети також сприятиме розвиток фінансових ринків, і задля цього Національний банк пропонує низку змін до роботи міжбанківського валютного ринку.

Зокрема, пропонується:

  • По-перше, відмова від обов’язкової реєстрації міжбанківських угод учасників ринку у системі ВалКлі та КредІнфо. Натомість, дані про міжбанківські угоди Національний банк отримуватиме на основі даних торговельно-інформаційних систем Блумберг та Рейтер (ТІС). Такі кроки сприятимуть зниженню операційних ризиків для банків, а для НБУ – дозволять отримувати інформацію про угоди, що укладаються в режимі реального часу, а не наприкінці дня, як це відбувається наразі. Після цих змін НБУ планує перейти до нової методології розрахунку офіційного курсу гривні. Замість середньозваженого обрахунку за угодами ВалКлі, буде використовуватись середньоарифметичне значення за угодами в ТІС з відсіканням “крайніх угод”;
  • По-друге, НБУ має намір провести лібералізацію валютного регулювання в частині лімітів банків на купівлю валюти. Наразі ліміт по позиції стримує участь комерційних банків на валютному ринку, тому після здійснення зазначених кроків, збільшить ліквідність ринку і відповідно стане можливим скорочення нормативу обов’язкового продажу валюти;
  • На додаток, Національний банк планує скасувати вимогу щодо завчасного перерахування коштів під купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку на окремий рахунок (режим Т+1). Таким чином, основним джерелом інформації для прийняття рішень щодо інтервенцій НБУ, відтак, стане поточний ринковий курс гривні і його коливання. У майбутньому це має призвести до скорочення кількості валютних аукціонів і частішого використання інтервенції у формі запиту найкращого курсу.

Окрім зазначеного, Національний банк також планує створити можливість для завчасного оформлення застави під кредити НБУ та дозволити використовувати валюту як заставу для кредитів овернайт.

Національний банк має намір і у подальшому підтримувати конструктивний діалог з експертною спільнотою та учасниками фінансових ринків, та проводити семінари з монетарної політики для інших стейкхолдерів, зокрема для представників академічного середовища та ЗМІ.

Джерело

Автор