Чи потрібне Україні «неполітичне» громадянське суспільство

Дмитро Вовнянко

Як мене дістали різноманітні ТП, які з розумним виглядом розповідають, яким мусить бути громадянське суспільство в Україні…

Натрапив тут у стрічці на одну. Приторчав від прочитаного.

Громадянське суспільство не мусить підтримувати конкретно якусь політичну силу – ви в курсі? Насмілюся запитати, а коли Рейгана обирали на другий термін, і коли партія Тетчер вдруге перемагала на виборах, у них що, не було прибічників? Чи в США та Британії нема громадянського суспільства?

Скажете в США і Британії діями Рейгана і Тетчер були задоволені всі 100% населення? В США не було акцій протесту проти рейганомики? Тетчер не розганяла страйки шахтарів? Її не називали “крадійка молока”?

Скільки можна повторювати одне й те саме? Якщо ти проти когось – ти ЗА когось. І якщо ти цього не усвідомлюєш – то не світ недосконалий, то ти – дебіл.

Західна демократія грунтується не на ефемерному “громадянському суспільстві”, яке типу підтримує “проти всіх”, вибачте, не підтримує нікого, західна демократія грунтується на змаганнях. На конкуренції. Думок, ідей, програм, особистостей, партій. А наявність чи відсутність громадського суспільства означає не “непідтримку жодної політичної сили”, а здатність до розмаїття ідей, і здатності людей підтримувати різні проекти з різними програмами. Не підтримуючи жодної – ти лише посилюєш позиції тих, хто якусь таки підтримує.

Виграє в цій конкуренції той, хто своїми ідеями, програмою і харизмою лідера захопить більше людей. Крапка. І наша пісня – гарна, нова.

А вся ця маячня про “правильне громадянське суспільство”, яке типу мусить “не підтримувати жоден політичний проект” на меті має лише одне – відвернути прибічників від чинної правлячої команди. Мовляв, ви що – проти громадського суспільства? Як вам не ай-яй-яй, певний політичний проект підтримувати?!

Бо чомусь прибічники бабЮлі і ригів в своєму середовищі такими ідеями не страждають. Пишуть такі ТП про громадське суспільство, маючи на увазі, в першу чергу, прибічників чинного президента.

Зрозуміло, навіщо?

Автор