Санкції на часі. 09.09.2024

Володимир Омелян

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 09.09.2024.

1. Експорт російського вугілля до Китаю впав у першому півріччі на 8% рік до року до 45,5 мільйона тонн на тлі збільшення ввізного мита, проблем з логістикою та зниження цін.
– Китай залишається ключовим ринком збуту російського вугілля після європейського ембарго та переорієнтування експорту до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону.
– Минулого року росія поставила 100,9 мільйонів тонн вугілля на китайський ринок.
– Але з початку року китайська влада повернула ввізне мито на вугілля для всіх країн, з ким не підписано угоду про торговельну співпрацю, у розмірі від 3% до 6%.
– США, Великобританія та ЄС у 2022 році заборонили імпорт російського вугілля в рамках санкцій у відповідь на початок москвою війни в Україні.
– Цього року Вашингтон посилив санкції проти вугільної галузі рф, додавши до санкційного списку найбільшого виробника енергетичного вугілля СУЕК і компанію Мечел, що торкнеться п’ятої частини експорту вугілля з росії.
– Видобуток вугілля у росії за підсумками 2023 року знизився на 1,1% до 438,7 мільйона тонн, експорт становив близько 213 мільйонів тонн.
– У першому півріччі прибуток галузі до податків упав на 97%, а за підсумками року може знизитися у 15-17 разів.

2. Китайські банки запровадили територіальні обмеження для партнерів російського бізнесу.

– Окремі китайські банки запровадили територіальні обмеження на відкриття рахунків локальним постачальникам, які працюють із російськими імпортерами.
– Вони не дозволяють китайцям відкривати рахунки, якщо постачальник намагається зробити це за межами провінції, в якій він веде свою основну діяльність.
– Наприклад, постачальник із провінції Сичуань, що має клієнтів у росії, намагався відкрити рахунок у банку в провінції Шаньдун, але йому відмовили, оскільки прийнято рішення відкривати рахунки лише місцевим компаніям.
– Проблема розрахунків між росією і Китаєм зберігатиметься і ускладнюватиметься, оскільки країни не шукають нових підходів для її вирішення, а використовують лазівки для проведення платежів один з одним під тиском вторинних санкцій США.

3. Узбекистан може посунути росію на атомному ринку.

– У 6 областях країни було знайдено родовища урану, які можуть дозволити країні вийти на показники видобутку у 10,5 тис. тонн до 2030 року.
– Якщо це буде реалізовано, тоді Узбекистан за обсягами видобутку обійде Австралію, Намібію, Канаду і закріпиться на другому місці відразу за Казахстаном.
– Заплановані 10,5 тис. тонн – це приблизно 20% світового видобутку урану.
– Ймовірно, в повному обсязі поставлене завдання не буде виконано, але Узбекистан збільшить свою частку на глобальному ринку.
– По-перше, повільно, але неухильно йде процес видавлювання «Росатому» з глобальних ринків – перевести на атомне паливо від інших виробників можна навіть старі АЕС радянського зразка. Навіть Запорізька АЕС із 2008 року працювала на американських паливних збірках.
– По-друге, 12 серпня у США набула чинності заборона на імпорт урану з росії – за Байдена стала відроджуватися власна галузь переробки та збагачення урану, занедбана з 1993 року.
– Для Узбекистану зараз саме час нарощувати видобуток, але всі ці зусилля насамперед спрямовані на задоволення потреб Західних країн, що ще сильніше віддалить Узбекистан від росії. Загалом це твердження справедливе для всіх середньоазіатських країн, які мають хоч якісь запаси урану.
– росія тим часом за останні 10 років скоротила видобуток урану на 20% і поки що зберігає вплив на глобальному ринку тому, що має 40% світових потужностей зі збагачення урану. Але з розвитку власної переробки США ця частка падатиме.

4. Квота ЄС на імпорт російського чавуну у 2024 році повністю вичерпана.

– Європейські металургійні компанії достроково вичерпали квоту на імпорт чавуну походженням із рф, яка діє до 31 грудня 2024 року, а її обсяги становлять 1,14 млн т.
– Наступний квотний період розпочнеться 1 січня 2025 року, що дозволить імпортувати з рф лише 700 тис. т чавуну. Повна заборона на імпорт російської продукції буде встановлена у 2026 році.
– російський чавун є привабливою сировиною для деяких європейських металургів, оскільки постачальники з рф пропонують продукцію зі значними дисконтами, аби зацікавити споживачів.
– Основний обсяг чавуну російського походження спрямовується до Італії – 371,55 тис. т за 6 місяців у 2024 році (-47,5% р./р.), Латвії – 82,7 тис. т (+95,9% р./р.) та Польщі – 31,26 тис. т (-16,1% р./р.). Загалом за січень-червень 2024 року ЄС імпортував 1,07 млн т чавуну (-23,9% р./р.), й близько половини імпорту припало на рф – 515,22 тис. т (-37,7% р./р.).

5. Металурги ЄС побоюються повної заборони імпорту російського чавуну, посилаючись на відсутність альтернативи, яка дозволить працювати з такими ж прибутками.

– З початком війни європейські металурги в рази скоротили імпорт чавуну з України, яка має потенціал для покриття дефіциту відповідної сировини на ринку ЄС. Так у січні-червні 2024 року цей обсяг склав 117,93 тис. т (-8,5% р./р.), при цьому, за даними Міністерства економіки України, вітчизняні металурги готові експортувати до 1,5 млн т додаткового чавуну на ринок ЄС замість російських постачальників.
– До повномасштабної війни «Запоріжсталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг» й «Каметсталь» сукупно експортували близько 2 млн т чавуну. Протягом січня-липня поточного року експорт чавуну з України становив 669,9 тис. т, що на 26,1% менше рік до року. Основний обсяг спрямовано до США та Туреччини.
– Євросоюз з самого початку війни у 2022 році почав нарощувати імпорт чавуну з росії.
– Протягом довгого часу санкційні пакети не включали пряму заборону на імпорт російського чавуну, оскільки в ЄС є заводи, які традиційно залежать від постачань чавуну та сталевих напівфабрикатів з росії.
– У випадку зі слябами Єврокомісія вирішила послабити обмеження та дозволити продовжувати імпорт з росії.
– Існує ризик, що цей кейс будуть намагатися використати для зняття обмежень на імпорт чавуну з рф.
– Продовження імпорту чавуну з рф негативно вплине на позиції українських виробників, які б могли замістити цю продукцію російського виробництва.

6. Російський газовий завод “Арктик СПГ-2”, який потрапив під санкції, уперше відправив вантаж до Азії.

– У вихідні компанія Everest Energy забрала вантаж із заводу “Арктик СПГ-2” на північному сході рф, і наразі він прямує в Азію Північним морським шляхом, згідно з даними відстеження суден, зібраними Bloomberg.
– Судно було побудовано 2003 року, минулого місяця воно потрапило під санкції США через ймовірний зв’язок із тіньовим флотом, а минулого тижня держава Палау назавжди анулювала його судноплавний сертифікат.
– Для традиційного судна, що працює з СПГ і не має криголамних можливостей, вкрай незвично і, можливо, небезпечно перетинати арктичний торговий маршрут, який повністю замерзає взимку.
– Кінцевий пункт призначення Everest Energy наразі невідомий. Судно може доставити газ у Корякське паливне сховище на Камчатці або на імпортний термінал в Азії.

7. Росія у серпні наростила постачання металів до Бразилії у півтора рази.

– Збільшення поставок зумовлено зростанням попиту на залізо і сталь, і навіть нікель.
– Наприкінці літа росія поставила до країни металів на 51,1 мільйона доларів проти 35,1 мільйона роком раніше.
– Найбільше Бразилія закуповувала залізо та сталь — на 48,2 мільйона доларів, імпорт скоротився у півтора рази на рік. Більш ніж у шість разів виросло ввезення нікелю — до 2,6 мільйона доларів.
– Найбільші темпи зростання алюмінію — його купівля Бразилією за рік збільшилася майже в 50 разів до 300 тисяч доларів.
– За підсумками липня 2024 року сумарна вартість постачання продукції з росії до Бразилії зросла в 1,7 раза в порівнянні з тим же періодом 2023-го і перевищила позначку мільярд доларів.

8. ЄС розглядає блокування коштів Словаччини через відкат демократії.

– Європейський Союз працює над пропозицією засудити Словаччину за розмивання демократичних норм, що може призвести до припинення виділення коштів блоку для Братислави.
– Європейська комісія, виконавчий орган блоку, підготувала рішення про запуск процедури через рішення прем’єр-міністра Роберта Фіцо скасувати спеціальну прокуратуру, яка наглядала за деякими справами про корупцію, пов’язаними з коштами ЄС.
– Близько 80% усіх державних інвестицій у Словаччині фінансуються з фондів ЄС. Будь-які потенційні проблеми з фінансуванням стануть серйозним ударом для цієї країни-члена ЄС і єврозони, яка вже стикається з проблемами через надмірний дефіцит державних фінансів.
– Одна з пропозицій полягає в тому, щоб Комісія використовувала свій так званий механізм обумовленості, який дозволяє ЄС заморожувати фінансування, якщо він бачить, що його гроші знаходяться під загрозою, щоб утримати частину з 12,8 мільярдів євро (14,2 мільярдів доларів) коштів єдності, виділених Словаччині в бюджеті блоку.
– Комісія також вивчає можливість повернути всі або частину 2,7 мільярда євро грантів від Covid, які Словаччина отримала в рамках витрат ЄС на порятунок від пандемії. Умовою виділення цих коштів була спецпрокуратура.
– Після того, як Фіцо повернувся до влади в жовтні, він привернув пильну увагу з боку Брюсселя через свій крок щодо перегляду кримінального кодексу та відмови від спеціальної прокуратури, яка зосереджена на резонансних справах про хабарництво, включно з деякими, спрямованими проти його союзників.
– Словаччина стане другою країною, на яку поширюється механізм висування умов ЄС після того, як блок заморозив 6,3 мільярда євро з фондів єдності для Угорщини через порушення Будапештом верховенства права.

9. Китай обурений новими обмеженнями експорту Нідерландів обладнання для виробництва чипів.

– Китай заявив, що незадоволений новим експортним контролем Нідерландів над інструментами для виробництва мікросхем ASML.
– Уряд Нідерландів заявив, що розширить вимоги до ліцензування експорту обладнання компанії ASML, узгодивши свої правила з експортними обмеженнями на ці машини, введеними в односторонньому порядку Сполученими Штатами в 2023 році.

 

Колаж: ТСН.ua

Автор