Прапор, магічне мислення і символізм

Ростислав Павленко

Рубрика «Цей день в історії» нагадала, що в цей день 1848 року, під час «весни народів» у Галичині, за рішенням Головної руської ради, над Львівською ратушею був вивішений синьо-жовтий стяг.

Це перша задокументована згадка про національний прапор. У ньому поєднався і асоційований з Україною архетип «житниці Європи» («синє небо над пшеничним полем»), і посилання на геральдику Княжої доби та корогви козацьких часів.

Цей прапор, обʼєднуючи українців, символізуючи їх спільність і тяглість історії, став важливим елементом націє- і державотворення. Адже прапор разом з гербом і гімном – це частина власне юридичного визначення, ідентифікації держави.

На символи спираються люди, формулюючи ідеї. Памʼятаю, як 24 липня 1990 року в Києві національний прапор злетів на щоглу перед Київрадою, – і 200 тисяч людей вітали це і засвідчили, що Україна відроджується. Свій прапор на щоглі – дуже виразна візуалізація існування і звитяжності нації.

Прапор обʼєднував тоді, обʼєднує і зараз. Можливо, саме тому постійно вигулькують бажаючі поставити під сумнів основу національних символів. Особливо тоді, коли держава поверталася до української справи обличчям і ділами реалізувала формулу «Геть від москви».

Колеги часів Секретаріату Ющенка і Адміністрації Порошенка добре памʼятають, як чи не до кожної публічної акції намагалися примазатись «перевертайли». Ті, хто носив прапор догори дригом, жовтою стрічкою нагору. І дуже агресивно прагнули довести свою правоту. Хто – апелюючи до геральдичних експериментів часів УНР. Хто – до начебто китайських (!) традицій розташування кольорів. А хто – без усіляких пояснень проштовхував рецепт «простого рішення». Виявляється, усі біди – від розташування смуг на прапорі. От перевернемо стяг і заживемо!

«Магічне мислення» робить людей дуже вразливими до маніпуляцій. Тому воно – поживний ґрунт для ворожих впливів. А оскільки «на колір і смак товариш не всяк», то варто лише розпочати суперечку, – і понесеться улюблений хаотичний процес із назвою на чотири літери, перша «с».

Відповіддю на такі загрози власне і є традиція. Яка дозволяє не збитися на манівці та обʼєднує людей. Тому важливо памʼятати, коли і чому піднісся над Україною синьо-жовтий прапор, під яким Україна відновила, відстоює і стверджує свою незалежність і обовʼязково переможе.

 

фото: Авдіївська ВЦА

Автор