Нескладне пояснення, ким був президент Раїсі в системі іранської влади

Антон Швець

Що підозрілого в загибелі президента Ірану аятоли Ібрагіма Раісі (чи Раїсі)? Чи був він кимось у системі іранської влади? Чи був він ніким? Який був його вплив? Чи міг він стати наступним рахбаром (справжнім головою Ірану)? Ну, і які наслідки будуть для нас, навіть якщо Раїсі просто загинув, а не був вбитий.

Поїхали.

Спочатку терміни.

Рахбар – Верховний лідер Ірану, той, хто Іраном керує, може бути тільки аятолою, обирають його також інші аятоли.

Аятола – в даному випадку певний релігійний статус у шиїтів.

Я вже писав, що у березні 2024 року в Ірані сталися вибори. Там були вибори в Меджліс (це такий декоративний парламент без прав) та у Раду Експертів. І якщо на вибори в меджліс ніхто не прийшов, то під час виборів до «експертів» був норм двіж. У Ради Експертів не так вже й багато повноважень. І там все складно. Але зараз для нас найголовнішим є те, що Рада Експертів обирає НАСТУПНОГО рахбара у випадку, якщо поточний помер чи перебуває у стані, який не дозволяє йому виконувати обов’язки. З урахуванням того, що аятолі Хаменеї місяць тому виповнилося 85 рочків, і з урахуванням того, що строк каденції Ради Експертів підвищили до восьми років, всім зрозуміло, що з високою ймовірністю, саме поточний склад Ради Експертів обиратиме Ірану нового Верховного лідера ака рахбара.

Тут треба пояснити, що Іран, як Китай та інші сучасні комуністичні країни, як рф чи як СРСР, має декілька систем влад, які частково перетинаються. Просто у комуністів паралельною та головною системою влади до виконавчої системи влади є партійна, а у аятол – відповідно релігійна. Ще значною відмінністю є те, що у комуністичних країнах партія зазвичай не мала окремих збройних сил, а просто вдало (а іноді й ні) балансувала між певними групами, наприклад, між армією та чекістами. А от у Ірані рахбар має власні збройні сили у вигляді Корпусу Вартових Ісламської Революції, якими керує фактично особисто. Тому якщо і порівнювати Іран, то не з матеріалістичним комуністичним Китаєм, а з гітлерівської Німеччиною, де СС складали присягу особисто гітлеру і також полюбляли всякий містицизм.

Рада експертів обирається не просто з аятол, а з муджтахідів. Це певний рівень у релігійній системі Ірану. Вибори наче як таємні та загальні, але кандидатів ЗАТВЕРДЖУЄ Рада Вартових Конституції. Це такий спеціальний орган, щось типу Конституційного суду, він затверджує в Ірані всіх президентів, міністрів, депутатів, може ветувати будь-які закони і всяке таке. А ветувати рішення Ради Вартових може вже тільки сам рахбар. Відповідно на виборах у 2024 році було 510 кандидатів, допустили до виборів 138, із яких і обрали 88 експертів. Тому на виборах був неслабий двіж.

І от тут починається цікаве. Вибори у Раду Експертів були не простими.

По-перше, навіть багато лояльних аятол отримали бан на виборах. Навіть колишній президент Ірану Хасан Роухані отримав бан, як і декілька колишніх міністрів.

По-друге, сам Раїсі пішов на вибори у Раду Експертів не у Тегерані, де була потужна конкуренція (але й 16 місць), а від Південного Хорасану, де був… єдиним кандидатом (але й мандат був один). Ну, там потім заявився на вибори ще один кандидат, наближений до Раїсі, щоб не виглядало так погано. Але ж ситуація. Тобто тіп, який у 2021 році переміг на виборах президента, і якого прямо називали наступником Хаменеї, вирішив не ризикувати.

Відповідно вже у червні, тобто менше ніж через місяць, пройде перше засідання Ради Експертів, на якому повинні обрати нового голову Ради. Бо старий відмовився номінуватись. І серед найбільш вірогідних кандидатів на голову називали саме Раїсі.

У Раді Експертів представлені, так би мовити, дві основні партії, хоча скоріше вірно називати їх кланами. Перший клан – «Товариство бойового духовенства», кандидатом від якого був і Раїсі, і поточний рахбар був представником цієї партії колись. Але другою потужною партією (чи кланом) є «Організація викладачів Кума» (невпевнений в перекладі, Кум – це місто, якщо що, там найбільша семінарія, з якої ті викладачі й пішли). І саме ця партія суттєво розширила представництво в Раді Експертів у результаті виборів. Чому так сталося сказати складно, бо система в Ірані не дуже щоб прозора 😉 .

Може, тому, що поточним головою Ради Експертів одночасно з головою (секретарем) Ради Вартових Конституції (яка і ветує кандидатів у Раду Експертів) є Ахмад Джаннаті, який до Товариства бойового духовенства безпосередньо не входить. Діду, якщо що, 97 років. Саме тому він і не подавався на нового голову Ради Експертів.

Є ще «Народні експерти» – це третя за впливовістю партія.

Відповідно десь за місяць ми б все одно побачили якийсь суттєвий перебаланс у владі Ірану. Не ідеологічний, бо всі кандидати десь більш-менш ідеологічно однакові, а суто елітарний. І стало б зрозуміло, чи зможе Раїсі стати наступником Хаменеї. І, як ми розуміємо з ситуації на виборах Ради Експертів, майбутнє не було зрозумілим.

Тому не варто оцінювати вплив Раїсі просто як президента Ірану.

По-перше, навіть президент в Ірані має велику кількість повноважень і ресурсів. Так, звісно, реальна влада у рахбара, але президент в Ірані – це десь як прем’єр в росії. Важелів вистачає, принаймні економічних.

По-друге, Раїсі був представником клану, який був і є достатньо потужним. І цей клан зберіг більшість у Раді Експертів, хоча і дещо послабив позиції.

Разом із Раїсі загинув ще один представник Ради Експертів. Він також, як і Раїсі, був випускником Семінарії Кума, але не належав до другої провідної партії у Раді Експертів «Організація викладачів Кума». Як і Раїсі.

Зараз з найбільше ймовірних кандидатів на голову Ради Експертів можна вважати Мухамеда Алі Мовахеді Кермані, колишнього голову Товариства бойового духовенства. Також серед кандидатів називають багато інших. Клани у Раді Експертів не є монолітними. Так колишній президент Роухані висувався від Товариства Бойового духовенства у попередні скликання. І його підтримали, хоча в нього був конфлікт із Раїсі. А потім забанили вже на поточних виборах. Корочі, всьо складно.

Тепер про те, що нам до всього цього. Незалежно від того, чи був Раїсі вбитий, чи просто загинув, хочу нагадати вам, що Сирія свого часу мала величезну армію і була великою проблемою в регіоні. Ізраїль бомбив сирійську ядерну програму у 2007 році (так, і така була). Потім все це провалилося всередину, і як гравець Сирія зникла.

Ситуація в Ірані не просто складна. Там регулярні бунти населення, фактично громадянська війна аятол проти власного народу. Вибори в Меджліс більшість населення Ірану просто проігнорувала, а це дуже велика проблема для аятол, бо вони розуміють, що це означає втрату легітимності. Сусіди Іран ненавидять і будуть радіти будь-якому замєсу всередині Ірану. Як ви бачите, і влада Ірану не монолітна. Там йде прихована боротьба великої кількості груп, які й самі не є монолітними. Та ж росія набагато більш монолітна країна, особливо після того, як поварьонок вирішив злитися з перегонів.

Зникнення з поля достатньо потужної фігури і найбільш очікуваного наступника поточного рахбара може загострити внутрішні конфлікти. З урахуванням того, що більшість поточних представників влади ретроградні діди, які намагаються балансувати між відбитими радикалами і просто відбитими консерваторами, завжди може з’явитися хтось, хто захоче взяти владу самостійно. В тому числі знайдеться серед впливових радикалів, яких до виборів у Раду Експертів майже не допустили. Так, поточний рахбар повністю контролює всю владу, весь апарат, КВІР та армію. Але це, правда, поки він живий. Що буде після його смерті, було відкритим питанням навіть до смерті Раїсі.

Сама по собі загибель Раїсі є проблемою для Ірану. Якщо це було вбивство, або хтось повірить, що це було вбивство, навіть перше засідання Ради Експертів в Ірані у червні, може стартанути процес ескалації.

Звісно, скоріше за все, ми побачимо більш консервативний сценарій. Навряд чи рахбар Хаменеї помре завтра. Навряд чи самі по собі вибори голови Ради Експертів призведуть до миттєвого розколу в елітах Ірану, рахбар забаранить будь-кого, хто буде займатися фігньою. Еліти Ірану дуже чітко розуміють слабкість власної позиції. І проблеми з сусідами. І стан суспільства.

Але ймовірність сирійського сценарії для Ірану, який фактично веде декілька війн, тягне потужну оборонну програму і воює з власним населенням, радикально зростає. І ресурсу для маневрів у аятол буде небагато.

Тому дві гурії тому невідомому пілоту, який влетів у гору в тумані.

Тепер стало цікавіше.

Автор