Телемарафон – інструмент інформування чи впливу
«Єдине, що можу порекомендувати – вимикати телемарафон», – так після контузії на фронті написав у Facebook журналіст, письменник і військовослужбовець Станіслав Асєєв. Цю тезу він згодом пояснив у коментарі Радіо Свобода тим, що, на його думку, висвітлення подій на фронті не відповідає дійсності.
«Формується телевізійна картинка позитиву та перемог без реальної дискусії про проблеми війська, деякі з яких загрожують стати катастрофічними», – вважає Асєєв.
Чому телемарафон «Єдині новини», який, за даними соціологів, на початку повномасштабної війни відігравав одну з ключових ролей в інформуванні суспільства, нині все менше влаштовує певну частину суспільства, політиків і навіть західних партнерів?
Дискусії загострилися після звіту Державного департаменту США про дотримання прав людини у світі, в якому телемарафон згадали як одне із порушень свободи слова.
Водночас проявився конфлікт усередині «Єдиних новин» – там запропонували забрати у Суспільного можливість мовити у вечірні години, на що мовник не погодився.
Ця суперечка запустила процес, який може завершитися переформатуванням марафону, вважають експерти.
У розмовах з політиками, медійниками та експертами Радіо Свобода шукало відповіді на запитання:
- навіщо владі потрібне єдине мовлення?
- що Банкова планує робити з «Єдиними новинами» далі?
- та чи почули в Офісі президента критиків?
Телевізійний марафон «Єдині новини» став для українців одним із головних джерел інформації на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, про це свідчать численні соціологічні дослідження.
І цей доступ суспільства до оперативних і достовірних новин – головне завдання телемарафону, в якому зацікавлена держава Україна, пояснює народна депутатка від «Слуги народу» та заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
«Держава має мати інструмент такої інформаційної політики. А марафон виконує дуже важливу роль: в будь-який момент можна отримати свіжу, перевірену інформацію. Туди включаються речники абсолютно усіх видів Збройних сил, міністерств, народні депутати. Тобто це така концентрована інформація», – каже народна депутатка.
Так вважають і в Офісі президента України. На Банковій кажуть, що роль централізованого телемарафону не змінилася, бо війна й триває.
Навіщо потрібний єдиний телемарафон?
«Час війни ж не змінився», – сказав Радіо Свобода співрозмовник у Офісі президента.
«Марафон дає чітку та верифіковану інформацію всій Україні за будь-яких обставин – і Купʼянську, і Києву, всім», – так співрозмовник, який не має повноважень коментувати це питання офіційно, пояснює Радіо Свобода позицію Банкової щодо доцільності існування телемарафону «Єдині новини».
«Більшість експертів погоджується, навіть які опозиційно налаштовані до єдиного марафону, що на початку це було виправдано», – визнає Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії та науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
«А згодом ми бачили падіння довіри до марафону. І більше того, це почало розглядатися як спосіб певної монополізації інформаційного простору і спосіб підтримки влади за рахунок обмеження вільного доступу до інформації і дискусії. Така зараз загальна думка», – пояснює Олексій Гарань.
Чому Офіс президента зберігає марафон, коментує Ярослав Юрчишин, голова комітету ВР з питань свободи слова та народний депутат від «Голосу».
За його словами, офіційні причини – боротися з російською пропагандою і зменшувати вплив олігархів, але справжня причина – «мати більш комфортне інформаційне мовлення для себе».
Марафон залишається «надміру незбалансованим», погоджується Володимир В’ятрович, народний депутат від «Європейської солідарності» та член комітету ВР з питань гуманітарної та інформполітики.
За його словами, «військова цензура часто переростає у політичну», перетворюючи телемовлення у державне.
«Тобто держава зараз практично повертається до, здавалося б, пройденого етапу, коли телебачення виконує функцію пропагандиста влади. Це шкідливо для України, яка розвивається як демократична, і це неприпустимо для України, яка хоче інтегруватися до Європейського союзу», – каже В’ятрович.
Чому довіра падає?
Відсоток тих, хто вважає існування єдиного телемарафону виправданим, у 2023-му знизився із 58% до 41%, такі дані щорічного дослідження «Індексу медіаграмотності української аудиторії», оприлюднені в квітні.
Станом на лютий 2024-го телепроєкту довіряють 36% українців, не довіряють – 47%, такі результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Серед лідерів джерел інформації – нині телеграм-канали: 53% українців дізнаються новини про війну саме звідти – це вже дані загальнонаціонального опитування, проведеного у березні Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Телемарафон – на 4-му місці (37%), після міжособистісних контактів (42%) та YouTube (40%).
«І тут я бачу небезпеку. На YouTube є класні передачі, є окремі хороші телеграм-канали, які ведуть перевірені журналісти чи видання з перевіреною репутацією, але переважно там якісь скандальні, непідтверджені речі. І тому це погано, що люди переорієнтовуються саме на ці джерела інформації. Тобто єдиний марафон людей не задовольняє, в цьому проблема», – вважає Олексій Гарань.
Наталія Лигачова, шеф-редакторка видання «Детектор Медіа», щоденно аналізує дотримання професійних стандартів українськими ЗМІ. За її словами, марафон висвітлює далеко не всі теми. І мова не лише про критику влади.
«Цікаво було спостерігати, що от коли Андрій Єрмак потрапив у 100 найвпливовіших лідерів світу за версією TIME, то в марафоні про це не сказали ані слова. Тому необов’язково це тільки критика влади, можуть бути і інші теми. Але все, що стосується таких дуже чутливих для влади речей, як правило, на марафоні цього не буває», – зауважує Наталія Лигачова.
До того ж, про відсутність балансу свідчить і недопуск до ефіру тих чи інших експертів і представників опозиційних політичних сил.
«Ми бачимо, що в марафоні, наприклад, «Європейська солідарність» – лише в слоті Суспільного мовника, а в слоті інших телеканалів її немає, то ми розуміємо, що це не просто так», – розповідає Лигачова. І додає: «Це вже вироблена і стала політика». Така сама ситуація із незалежними експертами.
Реакція на звіт Держдепартаменту США
Наприкінці квітня Державний департамент США опублікував щорічний звіт про дотримання прав людини у світі. У ньому український телемарафон, медіаструктура, яка постала в час війни, визначена як приклад порушення свободи висловлення думок.
Запровадження воєнного стану у лютому 2022-го «дозволило подальше обмеження медіа і свободи медіа», йдеться у звіті.
«Наприклад, національний телемарафон – ротаційна платформа каналів, які дотримуються урядової лінії повідомлень про війну – забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм. Щобільше, деякі медіа повідомили про відсторонення від вигідних контрактів на мовлення і тиск з боку Офісу президента ще навесні 2022 року», – пояснюють у звіті.
Окрім посилення державної політики, згадують і про відключення з ефіру трьох опозиційних каналів – «5-й канал», «Прямий» і «Еспресо» ще на початку великої війни у 2022-му, – і про «чорні списки» спікерів, які критикують владу.
«Абсолютно очевидно, що не можна було виключати «5-й», «Прямий» і «Еспресо» з цього єдиного марафону. А якщо вже викинули з єдиного марафону, то точно не треба було їх виключати з цифри. Бо це дійсно показник несправедливих рішень влади, за які ніхто не відповідає і які певною мірою дійсно обмежують права українців на доступ до інформації», – вважає Олексій Гарань.
«У мене цей звіт викликав здивування. І це дуже політкоректний термін», – ділиться враженнями голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Із висновками звіту він не погоджується, мовляв, «якщо лунають такі звинувачення, то треба очікувати більшої доказовості». А її, на думку Потураєва, там немає.
«Можливо, це формат документа, можливо, доказова база якась є. Але коли стверджується, причому безапеляційно, що марафон є проявом цензури, то непогано було б навести якісь цьому підтвердження», – обурюється політик.
А от для очільника Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина – такі формулювання у звіті Держдепу США виявилися очікуваними. Каже, про проблеми, які описані у звіті, в медіаспільноті знають і дискутують давно.
Водночас додає Юрчишин, у американському звіті є і позитивне:
«Незважаючи на війну, у нас забезпечене право висловлювати власну позицію, і у представників як суспільства, так, зокрема, і медіа, є доступи до різних майданчиків – це величезний позитив, про це теж менше говорять, але це теж присутнє».
У коментарі Радіо Свобода представник Держдепартаменту США у Брюсселі Деніел Сайзек зазначив, що у звітах про права людини США кажуть правду, навіть «коли йдеться про близьких партнерів».
«Телемарафон в Україні дає владі значний рівень контролю над телевізійними новинами. Зрозуміло, що Україна перебуває у тяжкому становищі, але навіть під час війни має бути вільна преса. Це дуже важливий принцип демократії. Ми дуже сподіваємося, що будуть вжиті заходи. Те, що ми знаємо зараз – влада України розуміє, наскільки це серйозно», – сказав Радіо Свобода Деніел Сайзек.
Врахувати застереження партнерів було б найлогічніше, вважає Ярослав Юрчишин, поки вони із м’якої форми – у звіті Держдепартаменту – «не перекочували в вимоги надання допомоги».
«Тому зараз ми маємо час виправити ці проблемні сторони. Але чи ми скористаємося чим шансом? В мене дуже великі сумніви, бо переважно Україна, незалежно від президентів та урядів, поводиться наступним чином – ігнорує м’які натяки чи рекомендації і працює тільки тоді, коли ці рекомендації вже потрапляють у статус вимог про надання певної партнерської підтримки», – каже очільник парламентського комітету свободи слова.
Щоб дізнатися, як роботу українського телемарафону розцінюють у Євросоюзі та що думають стосовно ситуації із Суспільним, яке входить до Європейської мовної спілки – Радіо Свобода надіслало запит до віцепрезидентки Єврокомісії Вери Йоурової. Відповідь опублікуємо, щойно вона надійде до редакції.
А що про звіт Держдепартаменту думають на Банковій? Джерело Радіо Свобода в Офісі президента відмовилося це прокоментувати, мовляв, «це їхні документи».
Не відповів на прохання Радіо Свобода прокоментувати звіт і радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Втім, одразу після публікації звіту Держдепартаменту США, ще у квітні, Подоляк називав його «дивним».
«Це якийсь дивний звіт. Я навіть не знаю, як його коментувати. […] Усе, що стосується, наприклад, свободи слова. А у нас заборонено щось? Тобто якось ми заборонили, цензурували? Ні. Телемарафон? Так – держава захотіла мати певний майданчик, щоб на ньому чітко проводити певні інформаційні програми», – тоді заявляв Подоляк.
У ефірі телемарафону коментувати інформаційну політику вийшов ще один радник керівника Офісу президента – Сергій Лещенко. Про документ не згадував, але заявив, що спроби дискредитувати «Єдині новини» є частиною інформаційної війни Росії, а без марафону «виникне медіахаос, а в таких умовах значно легше послабити суспільство внутрішньо перед російською агресією».
Тим часом серйозно переглянути формат телемарафону й обговорити можливість його закриття закликала українську владу Європейська федерація журналістів (EFJ).
«Той факт, що кілька головних телеканалів України продовжують вести спільні випуски новин 24 години на добу, серйозно знижує кількість та якість інформації, яку отримують українські глядачі. У результаті дані показали, що за останній рік перегляди телемарафону помітно впали, а українці звернулися до анонімних телеграм-каналів, щоб почитати те, що сприймається як «справжні» новини», – заявили у федерації.
Як працює телемарафон зсередини?
Такий потрібний «інструмент» для ведення інформполітики у вигляді марафону владі на початку війни запропонував колишній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
І коли він завідував марафоном, з Офісом президента «на рівні міністра була доволі активна комунікація, він був залучений до спілкування. Після Ткаченка так предметно ніхто не займається», – говорить Радіо Свобода співрозмовник на Банковій.
Але коли у липні 2023-го Ткаченко пішов з посади, координувати роботу всередині марафону, зокрема, наради керівників каналів, почав Владислав Матяш, статус і посаду якого Радіо Свобода до кінця так і не вдалося з’ясувати.
Конкретної відповіді не дає і Микита Потураєв, голова парламентського комітету, який відповідає за інформполітику:
«Він перебрав на себе частину функціоналу, який був у Олександра Ткаченка. Тому що, безперечно, в такому колі має бути представник держави. Мені тут важко сказати, кого представляє зараз Влад Матяш. Кого представляв Саша Ткаченко, я чудово розумію, він представляв фактично державу. Це необхідно, тому що коли постають питання взаємозв’язків, комунікації з іншими державними органами, має бути уповноважена людина, яка завдяки своєму статусу, формальному-неформальному, може оперативно отримати відповіді, налагодити комунікацію і так далі», – пояснює Потураєв.
За інформацією Радіо Свобода від співрозмовників, ознайомлених із ходом нарад учасників марафону, після відходу Ткаченка, Матяш почав координувати і збирати робочі зуми. «Це така більш організаційно-інформувальна частина роботи. Чи від нього якісь там вказівки надходять? Ні, скоріше, не надходять», – ділиться співрозмовник Радіо Свобода і додає, що офіційної посади у Матяша немає.
Яка посада, обов’язки та хто делегував Владислава Матяша займатися справами телемарафону, ми вирішили поцікавитися у нього самого, втім, на дзвінок та повідомлення Радіо Свобода Матяш так і не відповів.
«Не зрозуміло, яку роль там відіграє Владислав Матяш, від чийого імені він у марафоні? Він каже, що він не від Офісу президента, всі кажуть, що він не від «Ради». А від кого тоді він? Ми всі розуміємо, що де-факто він все ж таки координує від Офісу президента, і він свого часу був наближений до Кирила Тимошенка, а Кирило Тимошенко – це Міндіч, ну оце крило», – інформацією про те, хто може стояти за діяльністю Владислава Матяша припускає Наталія Лигачова.
«Це, безумовно, Офіс президента (за ним стоїть – ред.), це і офрек всі кажуть, і це зрозуміло, але офіційно, власне, він (Матяш – ред.) не має визначеної посади, і оце погано. Тобто телемарафон поганий зараз тим, що він непрозорий, його курування, координація і функціонування – воно непрозоре і це погано», – вважає шеф-редакторка «Детектор Медіа».
Суспільне: початок і причини конфлікту
У середині квітня, під час наради учасників марафону, той самий Владислав Матяш запропонував змінити сітку мовлення марафону, тобто змінити каналам час виходу в ефір. Серед пропозицій було відібрати вечірній ефір у Суспільного.
«Ми два тижні були в деструктиві повному, зараз це якийсь діалог з пошуком рішень», – у коментарі Радіо Свобода розповідає голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький.
За його словами, нині Суспільне виходить в ефір у прайм-тайм щовівторка і у неділю через тиждень.
«Чомусь виникла ідея у Офісу президента, досі незрозуміла, що треба забрати у Суспільного прайм. Пояснення насправді змістовного нема. Я розумію, що і Суспільне не зрозуміло, чому його мають викинути з цього одного нещасного слоту на тиждень в праймі. Ну, чому? Відсилки, що в них, мовляв, менші показники дивлення? Ну, це ніяке не пояснення, бо навіть представники комерційних мовників у коментарях виданню «Бабель» зазначили, що мірятись цифрами зараз дуже важко: всі учасники одного (!) марафону, там може бути дуже багато різних складових, які впливають на цифри. І розрив насправді між показниками каналів невеликий, – розповідає Наталія Лигачова. – Тобто справа явно не в показниках».
Нижчі рейтинги Суспільного серед інших учасників марафону – нібито одна із причин, чому мовника запропонували викинути із вечірніх праймів.
Втім, як пояснює Микола Чернотицький, хоч у вечірньому слоті марафону Суспільне і справді на останньому серед каналів місці, але відсотковий розрив від інших каналів невеликий.
«Якщо брати вечірній слот, ми – дійсно останні, але відставання від середнього показника 9,6% – пів відсотка, у нас – 9,1%. Максимальний – щось 10,1%. Ну, тобто, 0,5% відставання, це не та частка, яка має такий критичний вплив. Крім того, в цьому випадку ми розуміємо, що подієвість має більшу впливовість, ніж виробник на той чи інший слот», – пояснює цифри голова правління Суспільного мовника.
Інша причина зміни сітки мовлення – повернення в ефір комерційної реклами, яке нині обговорюють канали-учасники марафону.
«Тому що насправді, попри всі розмови, що марафон – це така дорога штука, правда полягає в тому, що витрати на виробництво марафону не покривають справжніх витрат виробників», – каже Микита Потураєв.
А на марафон, за його словами, у 2024-му держава заклала 1,5 млрд гривень.
Щодо Суспільного, яке фінансується окремо від марафону, цьогоріч держбюджет передбачив мовнику 1,85 млрд гривень. Втім, як зазначає Потураєв, тут слід зауважити – ці кошти держава спрямовує на фінансування усього Суспільного медіахолдингу, а не лише його частки в телемарафоні.
«Суспільне – це великий публічний суспільний медіахолдинг, який виробляє не тільки марафон, він виробляє ще два телевізійні канали: регіональний, плюс «Культура», виробляє цифрову платформу, радіомовлення. Коли кажуть 1,8 мільярдів, по-перше, там 300 мільйонів – на Олімпіаду. Тому чистих витрат там всього півтора – і це на все. І тому для Суспільного виробництво марафону теж, історія абсолютно недешева», – пояснює голова комітету гуманітарної та інформполітики.
Тому, за словами Потураєва, витрати на марафон та Суспільне практично паритетні. І коли почали говорити за розміщення реклами, «не могла не постати проблема конкуренції вже комерційної».
«Почалися оці от розмови, що оскільки у Суспільного є фіксований бюджет, який вони і так отримують, тому вони взяли б собі комерційно менш привабливий слот вечірнього постпрайму і офпрайму. Те, що називається ніч. Тому що «їм то що, у них і так гроші є», – пояснює ситуацію Микита Потураєв.
За його словами, «не можна сказати, що в цьому немає логіки, але в цьому є брак справедливості». Адже ідея марафону з самого початку полягала в рівних для всіх умовах та ухваленні рішень консенсусом.
Реклама в прайм-тайм дасть можливість тим, хто буде мовити, краще заробляти, пояснює співрозмовник Радіо Свобода, ознайомлений із ситуацією. А тому «це ще один додатковий чинник, чому інші канали готові працювати ліктями, щоб виштовхати Суспільне».
Щодо коштів за рекламу, то Суспільне не претендує на ці гроші, каже Микола Чернотицький.
Про конфлікт щодо ефірних слотів представники комерційних каналів марафону розповіли у коментарях виданню «Бабель». «Проблема – в тому, що абсолютно робоче питання про те, як зробити марафон кращим, Суспільне перетворило на скандал, де вони традиційно молодці, а всі інші – лайно», – розповів «Бабелю» один із медійників комерційного каналу.
«Не хочемо скандалів»: що відбувається нині?
Після обурення Суспільного через пропозицію зміни слотів мовника почали підштовхувати, щоб сам виходив із марафону, розповідає Радіо Свобода Наталія Лигачова.
«Їх не хочуть викидати так волюнтаристськи. Вони кажуть, «якщо ви такі незалежні, то виходьте самі». І ми знаємо, що відбувались певні розмови з президентом навіть», – пояснює ситуацію довкола Суспільного шеф-редакторка «Детектор Медіа».
Чи справді є тиск, голова правління Суспільного мовника нам не заперечив і не підтвердив. Каже: нині Суспільне в процесі переговорів.
«Ми перейшли від деструктиву до конструктиву. І ми шукаємо найбільш правильне рішення в цьому процесі. Сподіваюсь, що ми його знайдемо. Чи може щось змінитися? Звичайно, може. Рівень невизначеності високий», – розповідає Микола Чернотицький.
Нині Суспільне консультується з різними органами, аби знайти рішення та вихід із ситуації, який може задовольнити усіх учасників марафону. «Ми точно не хочемо скандалів. Це точно не на часі. Для нас важливо зберігати єдність», – пояснює керівник Суспільного. За його словами, «десь у середині тижня буде конкретне бачення, як це буде юридично правильно оформлено».
Як розповіли Радіо Свобода депутати з комітету гуманітарної та інформаційної політики, нині розглядаються два сценарії подальшої роботи Суспільного:
- продовжити мовити у марафоні на паритетних умовах з хоча б одним прайм-таймом, як це і було;
- почати мовити окремо на Першому каналі, але залишатися у інформаційній політиці «Єдиних новин» і продовжуватимуть обмін контентом.
«Розглядають мовити як частина марафону, але окремо на своєму каналі, використовуючи всю інформацію, яку вони мають від регіональних філій. Тобто мати такий марафон, включно з новинами з регіонів на своєму Першому каналі, але давати контент для інших мовників, які залишаться на попередніх частотах марафону», – пояснює другий варіант Євгенія Кравчук.
«Тобто фактично йдеться про продовження виробництва новин в рамках спільної цієї інформаційної політики, яка брендується як «Єдині новини». Тобто воно все не закінчується, воно продовжується навпаки. Кількість каналів марафону, можна сказати, збільшується. Тобто в цьому сенсі єдина ця інформаційна політика тільки посилиться», – додає Микита Потураєв.
Суспільне, в свою чергу, запевняє: для нього обидва варіанти прийнятні. «Ми можемо і так, і так», – каже Чернотицький.
Але щодо другого варіанту – мовлення на Першому каналі – є нюанс, зауважує Ярослав Юрчишин. Адже, на цей момент існує постанова РНБО, яка говорить, що «на час війни всі інформаційні канали об’єднуються у формат єдиного марафону».
«Ідея, як я розумію, потребує якогось документального оформлення, бо дуже легко тоді Суспільне відключити від мовлення. От комітет отримав звернення від Суспільного з проханням звернутися до РНБО щодо роз’яснення цієї ситуації», – розповідає Ярослав Юрчишин. І додає: комітет свободи слова вже надіслав до РНБО свій запит.
Радіо Свобода теж надіслало до Ради національної безпеки та оборони запит із запитаннями, чи означатиме мовлення Суспільного на Першому каналі порушенням рішення РНБО про створення єдиного марафону, втім, на момент публікації матеріалу, редакція відповіді не отримала.
«Суспільне зараз вимагає письмових гарантій, що не заберуть Перший канал і не звинуватять в тому, що вони не транслюють телемарафон», – пояснює Наталія Лигачова.
Але можливість виключення Суспільного із ефіру на Першому каналі відкидає Ярослав Юрчишин:
«Я сумніваюсь, що таке станеться. Це буде скандал найвищого рівня. Чи нам він потрібний як країні, яка у війні і залежить від міжнародної допомоги? Ні, не потрібен ні разу. Але краще перестрахуватися. Тому Суспільне і дало такий запит, щоби мати позицію всіх сторін і щонайменше для себе чітко розуміти, що рішення перенесення їх на Перший канал не суперечить рішенню РНБО про заходи в сфері інформаційної безпеки».
Водночас медіаексперти дискутують: чи вистачить Суспільному ресурсів мовити на окремому каналі самостійно? Наталія Лигачова каже, що «не має впевненості, що у мовника зараз є стільки потужностей і людських, і технічних, щоб закрити весь ефір Першого каналу і щоб в них не просіли показники».
Побудувати якісний великий канал загального вжитку ресурсу і коштів немає, констатує Микола Чернотицький. Але забезпечити інформаційне мовлення, каже, швидше за все, зможуть.
Тим не менш Наталія Лигачова припускає, якщо під час мовлення Суспільного на Першому каналі просядуть показники, то держава може скоротити фінансування або й взагалі перестати виділяти кошти на Суспільне у 2025-му.
«Я не знаю, чи буде так і чи про це думають. Але я не можу відкидати цього. Тому я вважаю, що більш безпечно зараз для Суспільного залишатися в марафоні. Але це моя особиста думка як експерта. А яке рішення ухвалить компанія, ми не знаємо. Але те, що на нього тиснуть, з тим, щоб воно вийшло саме – це факт», – вважає Наталія Лигачова.
Що Банкова збирається робити з марафоном далі?
«Його треба продовжувати до закінчення воєнного стану», – так на запитання про те, що далі робити із марафоном, відповідає голова парламентського комітету Микита Потураєв.
«В умовах воєнної невизначеності я вважаю, що ми не маємо права припиняти мовлення марафону. Не дай Боже, на фронті виникне щось нехороше, побачите, наскільки підскочить дивлення марафону. Так само, як це відбувалося у 2022-2023 роках, коли сплески інтересу до марафону чітко збігалися зі звільненням Харківщини, Херсону», – каже народний депутат президентської фракції і додає, що формат марафону варто переглянути і додати хоча б один новий канал.
«Я не вважаю, що марафон – це суцільне зло. І думаю, якби телеканали зараз розійшлися, то вони в принципі робили приблизно те ж саме, що вони роблять і зараз», – вважає Наталія Лигачова. За її словами, в марафоні чи поза ним держава певним чином все одно контролювала б інформаційну політику.
«Чи менше би контролювала держава інформаційну політику різних телеканалів, які б вийшли з марафону – можливо, але я думаю, що можна і без марафону координувати. Але мінус – те, що олігархічні телеканали-учасники марафону зараз отримують кошти з держбюджету. Тобто два параметри: непрозорість курування з боку держави та дотації з бюджету олігархічним телеканалам. На мій погляд, вони б мали вкладатись в марафон все ж таки без допомоги держави», – пояснює медіаекспертка.
Але така співпраця з Банковою зручна і влаштовує власників каналів марафону, яких до війни вважали олігархічними. Володимир В’ятрович каже, «зважаючи на повномасштабну війну, утримання цих телеканалів дуже дороге і не дуже перспективне. Тобто, на момент скрути для цих телеканалів держава їх утримує, за що вони, очевидно, проявляють потрібну для держави лояльність», – пояснює народний депутат від «ЄС».
Тобто вигоду має і Банкова, по-перше, марафон полегшує контроль, а по-друге, з його допомогою до загальнонаціонального цифрового ефіру не допускається опозиція, каже Наталія Лигачова. До того ж, діє принцип «ти мені, я тобі».
«Держава так платить олігархам, а олігархи за це платять їй лояльністю. А якщо канали стануть окремо мовити, то вже не буде оцих грошових відносин. І влада, можливо, переживає, що тоді олігархи можуть і допустити десь якусь опозицію. Тому, все ж таки, вони будуть чіплятися за марафон. Але ж я кажу, що якби все було нормально, то я б не була проти телемарафону. Якби воно відбувалося, як має бути, хай би він вже був», – підсумовує шеф-редакторка «Детектор Медіа».
Які плани на марафон у Банкової – отримати коментар радника голови Офісу президента Михайла Подоляка Радіо Свобода не вдалося. Хоча наприкінці 2023-го у ефірі програми Радіо Свобода «Свобода.Live» він заявляв, причин закривати телемарафон у Зеленського не бачать.
У розпал дискусії щодо марафону та звіту Держдепартаменту «Репортери без кордонів» опублікували щорічний рейтинг свободи преси, у якому підняли Україну на 18 позицій, з 79 на 61 місце. І це дає владі додатковий аргумент для адвокації правильності своєї інформаційної політики, кажуть співрозмовники Радіо Свобода.
Микита Потураєв хоч вважає рейтинг надто оптимістичним, але помічає, що «там багато речей обґрунтовані, на відміну від звіту Держдепартаменту».
У підсумку, поки єдиний марафон не буде розглядатися міжнародними партнерами України як достатньо серйозна проблема, а його закриття не опиниться у списку вимог партнерів, то медіапроєкт триватиме, кажуть експерти.
Триватиме марафон і до тих пір, додають, поки його існування вигідне каналам-учасникам, а коштів плюс-мінус вистачає для утримання.
Триватиме, як вони вважають, поки держава буде готова за нього платити – в найкращому для неї сценарії, щонайменше до завершення війни, а то й на період підготовки до перших післявоєнних виборів.
Колаж: Tetiana Koliesnichenko (RFE/RL Graphics)
«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
