Вісті з фронтів. 09.04.2024

Сьогодні поговоримо про УВ “Центр”, яке діє на Торецькому та Покровському напрямках, а також частково про ту частину УВ “Юг”, яка діє на Курахівському напрямку. Бо очевидно, що обидва угрупування діють у рамках узгодженого та єдиного плану.

Наскільки я розумію, командування порівняно нещодавно сформованого угрупування військ (УВ) противника “Центр” має достатньо чіткі та недвозначні накази стосовно своїх подальших дій після захоплення м. Авдіївка – максимально “глибоко” просунутися на захід у бік Селідового та Покровська.

На сьогоднішній день передові підрозділи противника зуміли вийти на рубіж Бердичі – Первомайське й продовжують активні наступальні дії у бік Нетайлового, Уманського та прагнуть прорватися між Бердичами та Семенівкою в бік Новопокровського та Новоселівки Першої. Тобто противник прагне виконати наступне завдання після Авдіївки – таки вийти на рубіж Очеретине – Уманське, про який я писав трохи раніше. Питання полягає в тому, чи вистачить у нього для цього сил, чи він таки буде вимушений зробити певну оперативну паузу для цього.

Спочатку про сили й засоби противника, які діють на цьому напрямку.

В “Центр” діє у складі 2-ї та 41-ї загальновійськових армій (ЗВА) зі складу Центрального воєнного округу (ЦВО), більшої частини 1-го армійського корпусу (АК) зі складу 8-ї ЗВА (ЮВО) та 90-ї окремої танкової дивізії (отд) також зі складу ЦВО.

У смугу його відповідальності входять Покровський та Торецький напрямки. На даному етапі свої основні зусилля його командування концентрує саме на першому, зокрема, найбільшу активність на даному етапі виявляють:

– Передові підрозділи 15-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника зі складу його 2-ї ЗВА намагаються просунутись по напрямку Бердичі – Новопокровське, діючи як через саме с. Бердичі, так і трохи південніше нього.
– 30-а омсбр противника також зі складу 2-ї ЗВА діє практично у тому ж напрямку через Семенівку та південніше Орлівки, наскільки я розумію, намагаючись посилити тиск противника у цьому напрямку.
– Підрозділи 1-ї омсбр зі складу 1-го АК, підтримані частинами та підрозділами 90-ї тд (428-й мотострілецький полк\мсп та 6-ї танковий полк\тп), намагаються прорвати оборону ЗСУ по напрямках Тоненьке – Уманське та Орлівка – Уманське.
– В свою чергу, передові підрозділи 9-ї омсбр діють по напрямку Первомайське – Нетайлове, намагаючись просуватись північніше Староавдіївського ставка.
– А 110-а омсбр противника продовжує свої спроби “закріпитися” у с. Невельске, аби забезпечити лівий фланг 9-ї омсбр, яка наступає на Нетайлове.

Противник, у цьому сенсі, явно прагне на лівому фланзі УВ “Центр” прорватися до Уманського та вийти на берег Карлівського водосховища по рубежу Яснобродівка – Нетайлове.

Загалом, у складі УВ “Центр” противник на даний момент має:

– до 86-87 тисяч особового складу;
– до 335-340 одиниць танків;
– до 720-725 одиниць бойових броньованих машин (ББМ);
– до 880 одиниць артилерійських систем (АС), включно зі 120-мм мінометами;
– до 248 одиниць реактивних систем залпового вогню (РСЗВ);
– й одну тактичну групу РВ і А, яка має 8 одиниць пускових установок (ПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК).

Порівняно невелика кількість бронетехніки у складі частин та з’єднань УВ “Центр” пояснюється достатньо вагомими втратами у цих типах ОВТ, понесеними ними в період боїв за Авдіївку та після них. Однак, дуже потужне артилерійське угрупування, яке нараховує більше 1000 одиниць ствольної та реактивної артилерії, все ж таки дозволяє противнику поки продовжувати активні наступальні дії на вказаному напрямку.

Наскільки я розумію, зараз безпосередню участь у наступальних діях беруть війська 2-ї ЗВА та частково 1-го АК, переважна більшість сил і засобів 41-ї ЗВА виведена у другий ешелон, де активно поповнюється особовим складом і ОВТ. Й, скоріш за все, буде введена у бій в якості “эшелона развития успеха” в разі суттєвого прориву системи оборони ЗСУ на Покровському напрямку.

На даний час розподіл сил УВ “Центр” противника наступний:

– Торецький напрямок.
Одна окрема мотострілецька бригада (омсбр) 132-а зі складу 1-го АК + 9 формувань батальйонно-полкового рівня не зовсім зрозумілої “етимології” типу “окремий стрілецький полк” або “добровольческий батальон Арбат (Татарстан)” і т.д. Ще один такого роду батальйон знаходиться в резерві й напряму підпорядкований 132-ї омсбр.

– Покровський напрямок.
Тут зосереджені головні сили УВ “Центр” – до 10 окремих мотострілецьких бригад (омсбр), не менше 23 мотострілецьких, танкових і стрілецьких полків (мсп, тп, сп), до 13 окремих мотострілецьких, танкових і стрілецьких батальйонів (омсб, отб та осб) + до 4 зведених тактичних загонів масштабу “батальйон-рота” типу БАРС, ШТОРМ і т.д.

Тобто, коли генерал Буданов каже про цілком ймовірний наступ противника саме на Покровському напрямку, то його заява базується на оцінці цілком реального розподілу сил і засобів противника, який зараз існує у складі УВ “Центр”.

У чому ж полягає основний оперативний задум противника стосовно прагнення прорватися максимально глибоко на захід на Покровському напрямку? Як на мене, у двох основних речах:

– Підготувати умови для блокування та охоплення району Курахового.
– Або у створенні зручних умов для проведення локальної наступальної операції по відношенню до Торецького району оборони ЗСУ з півдня.

Про те, що противник “щось готує” саме на цьому напрямку, говорить принаймні 2 речі:

– “Доукомплектування та відновлення боєздатності” бригад 41-ї ЗВА, причому явно поспіхом.
– Розгортання 21-ї омсбр зі складу 2-ї ЗВА у повноцінну мотострілецьку дивізію (мсд), яке відбувається частково саме у тилах УВ “Центр”, про яке я вже писав раніше. Ймовірний район зосередження та розгортання дивізії – північніше Ясинуватої.

Але, очевидно, “наступ на Покровськ” чи Селідове не є самоціллю командування противника, він явно буде відбуватися “для чогось”.

Як на мене, найбільш імовірним є “Торецький варіант”, особливо зважаючи на вперте прагнення сусіднього УВ “Юг” прорватися через Часів Яр у бік Костянтинівки.

На сьогоднішній день противник прагне у смузі дії УВ “Центр” забезпечити вирішення двох основних завдань – забезпечити безперервність свого наступу (й відповідно не дати ЗСУ можливості закріпитися та вибудувати на цьому напрямку сталу систему оборони), а також підготувати достатній резервний компонент для проведення більш глибоких та інтенсивних наступальних дій на суміжних (флангових) напрямках.

І що ймовірніше, цей “доворот” по напрямку ми, скоріше за все, побачимо після явно нетривалої паузи.

Просто щоб було зрозуміло.

У складі лише двох угрупувань противника “Юг” та “Центр” у Східній операційній зоні діє більше 210 тисяч російських військовослужбовців (це від Сіверського Донця до району південніше Новомихайловки, тобто за виключенням смуги УВ “Запад” у північні частині Луганської обл. та у південно-східних районах Харківської). Це на порядок більше за те угрупування, яке “широкомасштабно вторгалось” на територію України 24 лютого 2022 року загалом.

А якщо додати до цього й УВ “Запад”, яке діє на Куп’янському та Лиманському напрямках (навіть без урахування угрупування прикриття кордону), то це буде більше 300 тисяч “тушок”.

Погодьтеся, такий розподіл сил і засобів противника достатньо красномовно свідчить про нинішні та, цілком можливо, про майбутні (найближчі) пріоритети в його планах.