Українські добровольці – українська гордість
Добровольцем людину не можна призначити. Піти добровільно на війну, у самий вир історичної боротьби, можна тільки за покликом вільного гарячого серця.
Залишити за спиною родину та все минуле життя. Закрити власними грудьми. Ризикнути своїм власним майбутнім, аби захистити наше спільне.
Бо знаєш, за що воюєш. Знаєш, навіщо ти саме тут. Бо ненавидиш ворогів сильніше і любиш свою країну більше, ніж боїшся смерті.
Україна завжди була і залишається країною добровольців, країною вільних і сміливих людей.
Памʼятаю, як просто з Майдану добровольці йшли у бій на фронт, коли ми всі разом кинули всі сили, аби зберегти країну. І зберегли. Як 24 лютого тисячі добровольців зібралися в нашому офісі на Лаврській і пішли в бій, захищаючи Київ. І знову впоралися.
Крутянці, ТрО, переповнені військкомати, вільне козацтво, січові стрільці, повстанці. Це все українські добровольці. Українська гордість.
Дякуємо вам!
У 2014-му українські Добровольці, які з Майдану пішли на Східний фронт, врятували країну.
Вони стали несподіваним і шокуючим фактором для ворога.
І в 2022-му багато з тих, хто був у строю з 2014, повернулися до лав захищати Україну знову.
Честь і слава Українським Добровольцям!
Перемоги Україні.
10 років тому почала формуватися нова українська Армія.
Війна почалася в 2014-му, й тільки завдяки потужному добровольчому руху і жертовності ЗСУ нам вдалося тоді зберегти українську державність.
Добре памʼятаю ранок 14 березня 2014 року, коли прямо з Майдану сотні бійців Самооборони вирушили на перший вишкіл у Нові Петрівці. Серед цих добровольців були і наші дорогі колеги Олег Барна, Яна Зінкевич, Бондар Михайло, сотні наших нинішніх партійців і побратимів. З Майдану вчорашні протестувальники вирушили на Схід, аби захистити Україну від російської агресії.
Честь знати вас особисто. Чимало з вас вже 10 років захищають країну або повернулися в лави ЗСУ в лютому 2022-го. За ці важкі роки з добровольців ви виросли в нових командирів нової Армії, здатної дати по зубах підлому і сильному ворогу.
Вічная памʼять всім загиблим у цій страшній десятирічній війні, всім добровольцям, які тримали країну під час Антитерористичної операції, ООС і після повномасштабного вторгнення.
Вклоняємося вашій мужності та жертовності.
В цей день ще раз дякуємо всім причетним до добровольчого руху. Це справжній український феномен, який допоміг створити нову Армію, ставши частиною ЗСУ.
Вітаємо всіх причетних з Днем українського добровольця!
Перемоги всім нам!
Зараз не модно згадувати 2014-й…, але я памʼятаю… Як ще стояв Майдан, росія захоплювала Крим, і так багато силовиків переходили чи то на бік Януковича, чи то росіі.
Памʼятаю, як втекла вся міліція, і урядовий квартал охороняли сотні Майдану, які мали максимум мисливські гвинтівки, а то і просто палки… Автомат памʼятаю лише в Яроша, який почав вчити хлопців…
І як саме ці хлопці прямо з Майдану пішли в нове українське військо, якому судилося дати перший бій російській орді на Донбасі.
І той бій був вирішальним тоді, коли перший раз Україна встояла. Встояла завдяки їм, добровольцям.
… Добре пам’ятаю і воєнкомати 24 лютого два роки тому. І черги в них. Хлопців без військової форми, але з рішучими обличчями. На тлі повністю пустого центру люди збирали перші добровольчі батальйони. Це було і в нашому офісі, де після півторагодинного тренінгу як стріляти з автомату, хлопці в джинсах їхали на перші рубежі під Києвом, аби Київ і Україна встояли…
Це подвиг сильних людей сильної нації. Подвиг українських добровольців, завдяки якому Україна є.
З вашим Днем, Герої і Героїні!
Героям слава!
Вічна памʼять загиблим…
На фото 24.02.2022, Лаврська, перше тренування добровольців, і автобуси на фоні, які повезли їх на позиції.
