Щодо валютних обмежень під час війни
У лютому Кабінет Міністрів звернувся до Нацбанку України з проханням дозволити продаж валюти низці українських компаній для розрахунків із західними кредиторами.
Розпорядження уряду стосувалися конкретних 14 компаній, серед яких Vodafone Україна, Інтерпайп, Kernel, ДТЕК та ін. (про це писала тут), хоча проблема неможливості здійснення операцій із валютою та переказів коштів за кордон актуальна для дуже багатьох підприємств.
А у відповідь НБУ не лише не скасував обмеження, запроваджені ще в перший день повномасштабної війни, а й зробив їх більш жорсткими.
А саме:
- з 21 лютого 2024 року під час купівлі валюти бізнесом банки повинні брати до уваги не лише кошти в іноземній валюті, розміщені на поточних та депозитних рахунках клієнта, а й інформацію про незавершені валютні операції клієнта з банками на умовах «своп», за якими здійснено першу частину операції.
- А завершити валютний нагляд за експортними операціями банки можуть лише за умови, якщо кошти від нерезидента надійшли в іноземній валюті (цей крок в НБУ пояснюють потребою стимулювання повернення в Україну валютної виручки за експорт товарів).
Дивний все ж таки діалог відбувається в середині влади. І бізнесу від цього не легше.
Саме тому я подала пропозицію до законопроєкту №9456, якою пропоную скасувати дискреційну норму Закону «Про валюту і валютні операції».
Нею передбачено, що на період дії воєнного стану для дозволу на проведення юридичною особою транскордонного переказу валютних цінностей Кабмін має звернутися до НБУ з клопотанням. І по такій обраній Кабміном компанії видати окреме розпорядження!
Така вибірковість неприпустима, бо прямо порушує інвестиційний клімат в країні і має ознаки більше корупційності, ніж необхідності.
Звісно, маю сумніви, що рівні права для підприємців перевищать жагу до ексклюзивних умов, але варто наполягати саме на політиці прозорості і рівних конкурентних умов!
Доки компанії-представники великих бізнес-груп очікують на рішення Нацбанку про надання індивідуальних дозволів на переказ валюти в розмірі понад 1,8 млрд дол., в НБУ не поспішають надавати такий дозвіл.
І відмовити згідно із Законом «Про валюту і валютні операції» там не можуть, і строки в законі не прописано.
У регулятора повідомили:
«НБУ взяв до уваги пропозиції уряду, викладені у відповідних клопотаннях, та вкотре наголошує, що валютні обмеження не є ринковою практикою, це вимушений наслідок повномасштабної війни. Саме війна залишається ключовим стримуючим чинником припливу інвестицій в Україну, а не валютні обмеження».
Не під запис співрозмовники «Економічної правди», яка провела дослідження цього питання, натякають, що дозвіл на обхід валютних обмежень компанії, щодо яких клопотав уряд, можуть отримати тоді, коли ці обмеження буде знято і такі операції зможуть проводити всі.
Можливо, закінчиться ця вся вже майже детективна історія прийняттям моєї пропозиції щодо скасування деструктивної норми закону.
Попри заборону НБУ, урядовці дозволили великим бізнесменам розрахуватися за мільярдними зовнішніми боргами. Наслідки такого рішення не оцінили ні міжнародні партнери, ні Нацбанк.
За даними Національного банку України, близько 3 тисяч українських компаній мають заборгованість за закордонними позиками чи цінними паперами, яку вони не можуть обслуговувати через валютні обмеження.
