Бій під Крутами: Всі мають зробити правильні висновки
Донині згадка про подвиг героїв Крут сповнює наші серця гордістю, болем та злістю, бо події ці досі як ніколи актуальні.
Створені москвою квазіреспубліки, диверсії зрадників у тилу, військові злочини росіян та розстріли полонених. Українські студенти-добровольці та курсанти, які разом із військом своїм патріотизмом, мотивацією та мужністю стримували навалу ворога, що переважає їх кількісно, аби дати час підписати міжнародні договори на підтримку України. Ніби читаєш не книжку з історії, а стрічку новин. На початку повномасштабного вторгнення ординці навіть використовували бронепотяг десь із тих часів. А наші загиблі в Бузковому гаю герої так само відважно тримали ворога, як колись крутянці.
І коли щороку ми повертаємося до битви під Крутами, серце сповнюється не тільки гордістю, а й болем за цвіт нації, який і сьогодні захищає Україну. Але маємо пам’ятати: в наших силах розірвати історичне коло. Ми маємо вивчити уроки історії, і ми вже це робимо. Щоб нові покоління чинили подвиги у праці та творчості, а не на полі бою.
Для цього маємо об’єднатися довкола ЗСУ, захиститися і повернутися до вільної родини народів. У пам’ять про подвиг героїв Крут.
Ставлення до цього історичного бою, основна думка виголошуваних промов гарно відбиває суспільну атмосферу кожного періоду.
За радянщини бій замовчувався або знецінювався. Як і зараз на росії.
Хоча з воєнної точки зору це були успішні дії стримування ворога. Хлопці не просто зупинили ворога на день, критично необхідний для підписання УНР миру в Бересті як незалежної держави. Наступальний потенціал ворога був збитий, вони втратили кілька днів на відновлення. І ті, хто встиг полишити Київ, а також їхні нащадки мають бути повік вдячні за своє життя героям Крут.
Із здобуттям Незалежності, та і згодом, у першу чергу оспівувалась жертовність.
Тичинове “На Аскольдовій могилі поховали їх”, згадане в часи національного відродження початку 1990-х, камертоном задало тон про “300 українських спартанців”… Хоча більшість бійців, виконавши задачу, у порядку відійшли з-під Крут живими і ще довго потім били московського ворога на різних фронтах.
Після 2014 року, коли той самий ворог прийшов знову, стали важливими й інші аспекти бою під Крутами. І не лише для правильного вшанування подвигу Героїв.
Адже юнаки мали стати до боротьби проти переважаючого у кілька разів ворога тому, що звичайні українські дядьки, попри бойовий досвід, сиділи по селах навколо і міркували: а чи таку Україну варто боронити, чи хай якось воно буде.
Уся наступна історія дала відповідь на ці питання. Тому так важливо було займатись національно-патріотичним вихованням і історичною освітою.
Коли у лютому-березні 2022 року історія повторилася, і московські та українські сили знов зійшлись під Крутами, опір став справою всього народу.
Сили тероборони і прості мешканці навколишніх громад зупинили російські армади, і по них добряче пройшлася артилерія ЗСУ, прорідивши бажаючих “Кієва за трі дня”.
Війна триває, і нині – дуже важливий етап. Українське суспільство має вистояти у тривалій боротьбі та виявитись витривалішим, ніж московський колос на глиняних ногах.
У цій боротьбі приклад Героїв Крут має надихати. І з цього прикладу всі мають робити правильні висновки і діяти відповідно. Тоді буде Перемога, за яку боролись і борються українські воїни і під Крутами, і на інших полях війни на наше існування.
