БК для БПЛА

В ЗСУ давно створені роти ударних БПЛА. Це як великі ударні крила, так і дрони мультикоптерного типу, великі та маленькі. Усі фахові пілоти маленьких але дуже спритних ефпівішек або великих нічних жахів, які окупанти звуть «бабаяга» чи «ведьма», ще більше року тому літали максимум на весільних дронах. А є і такі, що крутили баранку паливозаправників. Але зараз вони пілоти з великим бойовим досвідом, які багато чого вміють. Бо навчились. Війна навчила. Бойові побратими підказали. І якщо подивитися на роботу екіпажа, то на думку приходять аналогії з Формулою-1. Все чітко та злагоджено. І хлопці продовжують вчитися кожного дня. Бо війна спитає. Обовʼязково спитає…

Але є те, що знаходиться поза увагою багатьох. Кожен член екіпажа змушений стати ще і фахівцем в інженерній справі. Бо (зараз будете здивовані) боєприпаси для ударних дронів колхозимо самі. Переробляємо все, що можна переробити. Хлопці дуже часто з обрізків водопровідних труб роблять те, що потім на відосиках потужно вибухає, і ми усі радіємо, дивлячись, як екіпаж умовного «кажана» або «вампіра» знищив живу силу ворога. Хлопці ризикують життям на бойовому виїзді. А також не менше ризикують життям в той час, коли готуються до вильоту, роблячи самотужки боєприпаси.

– Беремо оцю хрень, розбираємо, достаємо ось це, і вуаля. Готово.
– А не їб@не?
– Бгггггг… Анекдот знаєш? У мене ще одна є. Вірніше ящик. Хлопці з сусідньої бригади вже працювали так. Все норм.

Як сьогодні сказав мій побратим, один з найефективніших нічних пілотів: «Велика подяка за боєприпаси російським окупантам».

Вас напевне цікавить, а де ж участь нашої держави в цьому? «А хз!», відповім я. Напевне, щоби налагодити виробництво примітивних боєприпасів у великій кількості, треба створити ще одне (краще два) міністерства, три робочих групи, призначити по вісімнадцять потужних полковників, кураторів від монобільшості, щоби… Хоча все одно не впевнений, що буде сенс. Але щоки надують і гроші розпилять.

І в той же час є купа хлопців, які по-хорошому хворіють цією темою. Іноді, маючи невеличку майстерню та пʼять 3d принтерів, примудряються забезпечувати саморобними боєприпасами усі дрони бригади. Дайте таким простір, повноваження, фінансування, виробничі потужності і, головне, НЕ ЗАВАЖАЙТЕ, бл@дь, і вони зроблять те, що треба було зробити ще позавчора.

– Братан. А як ця ху*ня розбирається?
– Зараз зроблю відео і скину тобі. Тільки обережно. Там є два детонатори. Якщо йобнуть, нічого збирати буде.
– Плююююююс. Зрозуміли.
– (Сміється) Не лякайся дуже. Просто робіть все обережно і з повагою до боєприпасів.
– А ось цю хреновину пиляти можна?
– Болгаркою – ні. Тільки пилкою по металу.

І так постійно. Скрізь. Кожного дня. А мусить все бути набагато простіше. Визначили ціль. Відкрили ящик із відповідними боєприпасами, наприклад, уламковими. Причепили на дрон. І перед вильотом розчекували, себто привели в бойовий стан. Все!

Фото: 56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада