Почуйте родини загиблих!
Це дуже делікатна тема. Памʼять про тих, хто своїм життям наближає нашу Перемогу.
Ще в травні ВР прийняла закон про Національне військове кладовище, де мали знайти вічний спокій загиблі герої.
Перед тим Київрада відвела землю для Меморіального цвинтарю в Биківні.
Ще раніше це місце визначив уряд після громадських слухань, проведених Мінкультом в березні.
Це місце було узгоджене й з родинами загиблих, які отримали запевнення, що перші поховання розпочнуться восени 2023-го. А перед цим ще уряд обговорював для меморіалу Лису Гору в Києві.
Тисячі родин загиблих, в тому числі сімʼї захисників Маріуполя, які втратили своїх рідних і свій дім, місто, сьогодні зберігають урни з прахом вдома чи в спеціальних тимчасових ячейках в крематорії. Це моторошно, страшно й жорстоко, коли мами, дружини, діти не мають куди прийти поклонитися памʼяті.
В ВР закон було прийнято конституційною більшістю, всі фракції відзначили глибокий символізм, коли захисники України, яких вбила Москва, лежатимуть поряд із закатованими радянським режимом жертвами сталінських репресій.
Попередньо створення меморіалу в Биківнянському лісі підтримав і Інститут національної памʼяті.
Пройшло три місяці з дня прийняття закону. Прах загиблих досі не похований. Закон досі не підписаний.
Навколо Меморіалу почалися непристойні ігрища, які боляче сприймаються родинами загиблих.
Уряд фактично відмовився від створення Національного кладовища в Биківні.
Мінвет оголосило нове громадське обговорення. Родинам запропонували місце на Південному кладовищі, яке знаходиться в 30 км від Києва, а тепер Уряд прийняв рішення про цвинтар в Гатному, теж далеко за межами столиці.
Зі своїми застереженнями, змінивши попередню думку, виступив й Інститут національної памʼяті. Мовляв, меморіал в Биківнянському лісі унеможливить пошукові роботи щодо останків жертв сталінського режиму.
Днями почула, що й наші польські партнери висловили свої застереження. В Биківнянському лісі поховані закатовані Совєтами поляки, то ж теж можуть ще тривати роботи з пошуку останків. Плюс знову згадують «Азов».
Все це просто вбиває рідних! Ми неодноразово зустрічалися з родинами загиблих і, враховуючи чутливість і делікатність проблеми, робили все можливе, аби непублічно допомогти їм зрушити питання.
Піднімала його на погоджувальній і в ВР.
Президент на День Конституції заявив, що маємо будувати країну Героїв. Хто є більшими героями, ніж наші загиблі?
Меморіал їх памʼяті має стати обовʼязковим пунктом відвідин всіх міжнародних делегацій! Для всіх школярів і студентів. Для кожного українця.
Вони точно поїдуть в Гатне?
Арлінгтонський цвинтар знаходиться в Вашингтоні. Родинам загиблих американських героїв і всім, хто хоче відвідати це історичне кладовище, не треба їхати за межі столиці.
При всій повазі до наших польських партнерів, не вважаю, що їх позиція має визначати, де Україна закладе Меморіал наших загиблих героїв .
Інститут національної памʼяті – серйозна установа, яка не може щомісяця змінювати свою позицію.
Биківнянський ліс – це сотні гектарів, і точно можна визначити кордони меморіалу на вже вивчених землях, аби на інших ділянках проводити пошукові роботи.
Створення Меморіалу – це надто серйозно.
Ми точно впевнені, що країна Героїв – це коли марафонні розкручені волонтери на обкладинках журналів, а загиблі герої – за 20 км від врятованого Києва, в Гатному? При всій повазі до цього селища.
Почуйте родини загиблих! Вони вимагають поваги і уваги до своїх рідних. І я повністю поділяю ці їх почуття.
Дії уряду просто жахають. Тричі публічно змінювати позицію щодо кладовища. Тричі публічно брехати родинам загиблих. Чи може бути більша аморальність?
На заставці: Могили загиблих українських воїнів на кладовищі в Дніпрі Фото: Svitlana Chernuhina
