Що забули вагнерівці у білорусі
Нова версія саги “що забули вагнерівці у білорусі”.
СБУ здобула розвіддані, які свідчать про підготовку росіянами масштабної провокації “під чужим прапором” на стратегічному об’єкті Білорусі – Мозирському нафтопереробному заводі.
Така собі підробка Гляйвіца чи Майнільського інциденту, які відкрили натхненникам путіна – гітлеру і сталіну – самовиправдання для нападу на Польщу і Фінляндію відповідно.
Прикметно, що це буде – в разі реалізації – вже похідна другого рівня. Адже у березні минулого року російські літаки вже, злетівши з білоруських баз, залетіли в Україну, обстріляли звідти білоруську територію і вернулись на бази.
Тоді “батька” не повівся: його генштаб попередив, що буде боляче. Зараз фокус з літаками не дасть повторити наша ППО.
Тому можуть використати вагнерівців. Утім, сам же самопроголошений лукашенко нещодавно попереджав, що вагнерівцям кортить викинути якусь дурницю, але тому за ними пильно стежать. Стежать і поляки, дві бригади перекинули – тож там не вийде.
Якщо лукашенко не повівся у березні минулого року, коли все було далеко не так однозначно, – навряд чи він відважиться на самогубство нині. Поки живий, звісно…
Досі періодично з’являються спантеличені міркування, нахріна вагнери сидять у білорашці й чи будуть вони нападати на Польщу. І глибокодумні розмисли різного ступеню притомності, в чому хитрий план, – самі глупі аналітики навіть вдаються до деталізованих сценаріїв, мовляв, буде як в бамбасі в 2014-му, або ні, суто поторбити, як рдк рашку в прикордонні й тощо, тощо.
Знаєте, я думаю, що нема ніякого плану, ані хитрого, ані нехитрого. А є смутне бажання. Ну тобто це дія реактивна, а не проактивна. Ось дивіться.
З одного боку, хуйлу чи колективному хуйлу треба було кудись спекатися вагнерів не дуже непристойним чином. В сенсі, не покарати бунтівника – ганебно, покарати – ручьонки закороткі. А так типу кудись пристосували, до якогось державної важливості діла. Тому вони й надувають у себе значущість, марять якимись Сувальськими коридорами.
А з іншого боку – це типове для хуйла підвищення ставок. Ну це ж відома річ – його поведінка гравця дуже одноманітна. Він ніколи не здає назад, ніколи не пропускає здачу, завжди лише підвищує ставки. Типу, я не хочу поступатися, тому погрожуватиму збільшити кількість проблем, а в якості поступки, так і бути, не реалізую нові погрози.
Ну отак було колись у Сирії з хімічною зброєю: вони на пару з гнусним Асадом рознесли, що будуть застосовувати, дурник Обама впав у істерику (червоні лінії, ааа), тоді хімзброю милостиво скасували, – і після цього їм вже минулося варварське винищення в пил Алеппо, бомбардування біженців та шпиталів і решта свинства.
Ну і ось тепер сидить хуйло, намагається підвищити ставки. А фішок в нього вже нема. Бо у війні з Україною все вже виставив на кон, аж до потопу. Ви ж розумієте, реалізована погроза – це вже бита ставка (ядерні погрози не пропонувати, робити це він сцить, а погроз світ вже не лякається, це так, для дурника медведа темничок, суто турбопатріотів потішити).
Притомний гравець в такій ситуації встає з грального стола. Але хуйло не є притомним гравцем, він хворий, і йти з казино геть не хоче. Що робити? Ну так наклепати ще фішок. Себто нових погроз. Як? Так а масштабувати конфлікт кудись за межі України. Бо в Україні вже витис максимум. Звідси виникають різні вагнери при кордонах ЄС. І “блокада Чорного моря” – цілком в цьому річищі. Бо там теж, фактично, погрози країнам ЄС чи НАТО, причому погрози непрямі, а такі, ухильно-багатозначні.
І різні підпалювання в Африці – теж з тієї ж серії. Тільки там рашки не церемоняться і роблять не погрози, а вогнища напруження. Ну бо мають більше можливостей там, і менше бояться Заходу.
Тому, думаю, не варто намагатися прозріти якісь плани. Їх нема, є просто невнятні наміри додати якихось траблів Заходу, але так, щоби не сильно підставитися. Створити картинку, в якій напади на Україну будуть вважатися меншим злом.
Але сподіваюся, з часів Обами та Меркель світ чомусь навчився. І такі саморобні фішки за ставку не сприйме.
