Цензура СБУ руками західних партнерів
Якщо ви колись казали, що ваші дописи та загалом ФБ-акаунт нібито потрапили у «тихий бан», а з вас за це сміялися та називали параноїком або іншими неприємними словами, – у мене є цікаві новини.
Зараз у США розгортається ель-шкандаль про те, що СБУ передавало до ФБР списки акаунтів, які нібито «розповсюджують російську дезінформацію». Більшість з них дійсно це робили, але деякі – зовсім ні.
У ці списки потрапили навіть офіційний російськомовний акаунт Держдепу США @usaporusski, а також акаунти американських та канадійських журналістів.
У статті CNN не вказується, хто ще потрапив у ті списки, крім американців та канадійців. Але підозрюю, що американці виявили у списках від СБУ цілком собі патріотичних українців. Наприклад, тих, хто критикував владу. За непрофесіоналізм, за тупі рішення, за відсутність будь-яких рішень, за корупцію. Які «розхитують човна», а щурів від того нудить.
Також у статті не вказується, коли такі сумнівні списки направлялися до ФБР: «до Баканова» чи й «після» також.
Зате вказується, що ФБР без особливої перевірки просто передавало списки акаунтів до соцмереж з проханням «переглянути облікові записи та вжити заходів, які вони вважають за потрібне» (… to review the accounts and take action they deem appropriate).
Я щось таке давно підозрював, але не очікував, що правда випливе ще до Перемоги. Мабуть, проблема насправді більш серйозна, ніж витекло в медіа.
Особисто мені було б цікаво, чи потрапляв мій акаунт до тих списків. Бо було пару разів, коли відбувалися речі, які було складно пояснити з точки зору здорового глузду. Наприклад, допис на ФБ бачать 40-50 людей, а він же на Цензорі прочитаний 1000+ людьми, – є привід засумніватися, чи ти не в тихому бані у Марка нашого Цукерберга. І за шо.
Чи накладаються ці ж обмеження у соцмережах зараз? Думаю, що так. Тому що рашн-пропаганда нікуди не ділася, і активне протистояння в інформаційному та кібер-просторі триває. Напевно, це відбувається за старою схемою «СБУ-ФБР-соцмережі». Думаю також, що після публікації звіту судового комітету палати представників Конгресу США (House Judiciary Committee) тепер американці роблять це значно уважніше та відповідальніше.
Але важливо не забувати, що поточна війна йде не тільки за незалежність України, а також за Цінності Вільного Світу (Values, як любить казати Президент США): демократія, свобода, справедливість, рівність, правда, верховенство права і все інше.
Сусідня країна хоче нав’язати нам власні «цінності»: корупція, рабство, безправність, закриті роти.
Щоб цього ніколи не було у незалежній Україні, на смерть б’ються кращі сини та дочки нашої країни. За права вільних людей самим вирішувати власну долю.
І тому не плутати боротьбу проти пропаганди з придушенням свободи слова критично важливо. Межа між ними інколи тонка та не завжди очевидна. Пропаганда деструктивна, а свобода слова покращує країну. Але якщо підмінити одне іншим, можна забути заради чого Україна платить найдорожчу ціну.
Все це розуміють на Заході, але не усі і не завжди розуміють в Україні. Затикати роти незгодним руками західних партнерів – далеко не найкраща стратегія консолідації суспільства, in my humble opinion. Та партнери ображаються, коли їх підставляють.
Хотілося б вірити, що цей урок вже вивчений, і до нього не доведеться повертатися пізніше. Хоча хтозна…
