Удари по Москві. Чому це важливо
Кирило Данильченко / Лівий берег
30 травня БпЛА-камікадзе долетіли до Москви: за інформацією мера Москви, відомо про 8 ударних машин; в анонімних телеграм-каналах пишуть про 27; у повідомленнях ЗМІ промайнули й усі 30.
Частково їх перехопили ракетами; частково БпЛА вдарилися об будівлі (саме вдарилися, б/ч у багатьох спрацювала нештатно, це був саме кінетичний удар); частково впали через вогонь супротивника або тому, що вийшли з ладу.
Росіяни настільки розгубилися, що одночасно транслюють інформацію про збиття всіх восьми безпілотників (розповідають, що 5 збито, 3 посаджено РЕБ) і при цьому показують влучання в будинки.
Атака невідомими дронами на столицю РФ логічна – там усе нафаршировано гігантськими легітимними цілями. Причому необов’язково подвійного призначення. Адже мова навіть не про те, що в регіоні повно нафтобаз і складів, які забезпечують функціонування 17 млн агломерації.
А цілити у виробництво, зберігання нафтопродуктів, перевалку сировини – буденність для бойових дій.
Це не електростанції та виробництво пари взимку, як в Україні.
Не військові злочини.
Також вистачає різних резиденцій Путіна в Ново-Огарьово, всяких Барвіх, дач еліти та будинків кремлівських небожителів на Рубльовському шосе, та й пропагандистів, які люблять закликати до вбивств українських дітей на токшоу.
Атаки на осіб, які обслуговують колеса ворожого режиму, скажімо так, не схвалюються, але й не заборонені законами та звичаями війни. Ліквідація американцями Сулеймані чи бойовика, що купив катер для удару по есмінцю “Коул”, доводить це.
Але ж і без цього просто повно старих добрих військових цілей – це факт.
Два великі військові аеродроми, Чкаловський і Жуковський, Кубинка, різні вертолітні майданчики. Там розташовується 223-й льотний загін, усілякі “Російські витязі”, транспортна військова та ударна авіація.
Уже не кажучи про те, що в селищі Рубльово – база ППО, 147-ма автомобільна база, частини інженерних військ і зв’язку.
Після прильотів по Дніпру, Умані, Кременчуку, Краматорську некомільфо кричати про тероризм на тлі стертих на пил під’їздів в Україні, отримавши лише дронами в напрямку аеродромів і дач еліти, – світу глибоко начхати. Він начебто пережив Моторолу, Гіві, підрив Кримського мосту. Переживе й це.
Не треба було збивати наші дрони, застосовувати засоби радіоелектронної боротьби, то цілі були б військові, це ваша ППО впала на голову – такою, здається, є найпопулярніша відповідь росіян на звинувачення в ударах по цивільних об’єктах в українських містах?
Як там ви говорили: “Точно в ціль” (після Умані) і “Калібри не закінчаться ніколи” (після чергового прильоту по цивільних)? То що тепер з вашим лицем? Ці дрони можна було купити в будь-якому військторзі.
Ще після удару по Енгельсу та загибелі чергового екіпажу у Кремлі зрозуміли – рано чи пізно може прилетіти і по Москві.
Бо якщо долетіло до елементів ядерної тріади – долетить і до підмосковних дач еліти на Рубльовці.
Саме тоді вперше засвітився “Панцир” на будівлях Міноборони та Міністерства освіти і з’явилися відео з облаштування позицій ППО під Москвою.
26 грудня 2022 року приліт по стратегічному бомбардувальнику – 19 січня потекли фото. Як в аптеці.
Багато хто в нас каже: потрібен об’єктивний контроль таких ударів. Чи вплинули вони на те, що ворог перекидає частину сил до РФ. Чи варто зосередитися на ближньому тилу та менш складних проєктах, ніж стратегічні бомбардування дронами?
Маємо відповідь: ще з часів Енгельса вплинули.
“Панцирі” (після важкої зимової кампанії та масштабного застосування нами ракет проти РЛС) досі перебувають під Москвою, охороняють МКАД, Рубльовське шосе та Ново-Огарьово, а не поїхали ущільнювати лінію на Лівобережжі.
Саме за це можна подякувати тому страйку по Енгельсу та численним вдалим прольотам наших безпілотних апаратів по об’єктах у Росії.
Ще у вересні минулого року головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний і генерал Михайло Забродський писали в контексті перспектив війни у 2023-му, що здатність вражати цілі у глибокому тилу ворога має стати нашим омріяним гейм-чейнджером:
“Тільки за умови вирівнювання балансу по досяжності засобів ураження і, таким чином, розхитування зазначеного центру тяжіння противника можна говорити про перелом в ході війни… Наявність навіть самої загрози використання ЗС України засобів ураження відповідної досяжності буде примушувати РФ по-іншому розглядати і природу, і перебіг, і результат нашого протистояння”.
Тому Москва, 17-мільйонна агломерація, теж має слухати пуски ЗРК, бачити падіння ракет і скинутих ракетних прискорювачів від “Панцира”.
Повинна зазнавати впливу РЕБ на цивільні мережі, переживати перекриття аеропортів і радіти пропозиціям Рогозіна повністю вимкнути супутникову навігацію та спробувати підрахувати можливі збитки від усього цього.
Це і називається: спізнати тягар війни. Саме за це топили росіяни, коли підписувалися на веселу війну за три дні.
Пєсков просто зобов’язаний далі говорити: “Оце і була причина, чому почалася СВО”, відповідаючи на питання про удари дронами. Забулася вже наркоманія про відхід Альянсу на лінію 1997 року й ультиматуми НАТО.
Спершу ставити ультиматум, а потім говорити, що ніхто не очікував втручання Заходу на такому рівні.
Шизофреніки при владі стасорокамільйонної держави-агресора.
Наразі ми знаємо про 17 знищених і захоплених “Панцирів”. Ще частина в ремонті і не потрапила на камеру після ураження. Їх до війни здали лише трохи більше за 120.
Кожна батарея, яка прикриває Барвиху та Ново-Огарьово, а не їде на лінію напередодні літньої кампанії, – це успіх. Учора засвітився не один і не два “Панцирі” – пуски були навіть у районі 25 кілометра Новоризького шосе і біля Заріччя.
Це означає, що ЗРК стоять не тільки на будинку МО, а захищають величезну агломерацію по периметру. Найкраще, що може статися з ними – прикривати кремлівських небожителів, а не армію в тактичному тилу.
Спам навіть не найточнішими БпЛА, що несуть 20-30 кг вибухівки по десятках цілей від Криму до Москви, – хороша тактика, щоб зенітно-ракетні комплекси залишалися на бойовому чергуванні в глибині РФ.
Уночі прилетіло по Афіпському НПЗ під Краснодаром, там почалася пожежа. Це, на секундочку, 400 км від лінії фронту.
БпЛА, який пробив квартиру у висотці на Профспілковій у Москві, ніс кумулятивний інженерний заряд КЗ-6 – як на мене, він ідеальний, щоб підпалити резервуар з паливом.
Чи можна сказати, що росіяни роблять те саме, атакуючи наші міста хвилями іранських “Шахедів”? Цілком. Та тільки незабаром підійдуть два нові пакети допомоги для ППО – від США та Італії, Німеччина оголосила про постачання додаткових “Ірисок”. А все, що змогла виставити РФ, наші дрони проходять. Війна триває, обміни ударами важких БпЛА-камікадзе також.
На заставці: Дим над НПЗ у селі Волна на Кубані на початку травня. Фото: змі окупантів
