Для чого ж їхав Сі?

Ну що ж, судячи з усього, два монстри в мск не домовилися. Візит Сі завершився, всі офіційності сказані, тепер можна роздивитися сухий залишок. Так би мовити, поколупати патичком отой осад.

Ми ж достеменно не знаємо, які цілі мали обидві сторони й чого прагнули досягти на цій зустрічі. Але, судячи з кислих мармиз і більш ніж стриманого тону та обережних формулювань кінцевих промов, ані Сі, ані хуйло не отримали те, чого хотіли. Принаймні не в повному обсязі.

Мирна ініціатива китайців (яка складала для нас найбільшу небезпеку) явно хуйлу не прокатила. Він тільки мямлив щось про “окремі положення”, які вони, можливо, використають. Ну відмахнувся, фактично, з мінімальною ввічливістю.

Ну тобто виступити чарівником від дипломатії, розрулити все одним помахом оливової гілки у Сі не вийшло – а він, певно, ж хотів, після успіху в близькосхідному дипломатичному врегулюванні.

хуйло зі свого боку сподівалося на підсилення своїх позицій як у світі, так і всередині власного політикуму. Був би Китай вписався за нього більш енергійно, це б спрацювало. Але ж ніт. Сі навіть окремо наголосив, що про жодні військові союзи не йдеться.

Тобто щодо відкритого постачання зброї явно навіть йтися не може. “китайського лендлізу”, омріяного рашківськими воєнкорами, точно не буде.

Тобто максимум, який отримало хуйло в політично-статусній площині, – Сі зголосився показати, що попри ордер від МКС все ще вважає хуйло рукостискальним. Ну тобто сам факт візиту, а не його зміст.

Ну, може, будуть крадькома щось для війни продавати, але не факт, амери надто люто сваряться.

Газову угоду, що мала б збільшити рівень енергетичної співпраці, вони не підписали, і, взагалі, обійшли це питання.

Ну і взагалі, вся ця розпіарена гора візиту народила таку жалюгідну мишу, що навіть не вповні зрозуміло, для чого їхав Сі. Точніше, для чого з’їздив. Бо хотіти він мав багато чого, а що отримав?

Ну хіба що він після хуйла зустрічався з їхнім сіреньким прем’єром і з огидним коммі зюгою. Не знаю вже, наскільки це протокольно й ноуменально. Наче статус першої особи не передбачає такі переговори? Ну тобто виглядає як відверті смотрини прєємників. І це якраз пояснювано – досі в Китай катався виключно патрушев, який просуває в прєємники свого сина. Логічно, якщо Сі хоче мати вибір не з одного кандидата. (А яке враження воно справило на хуйло – питання відкрите).

Словом, здається, візит не дуже-то й результативний. Деякі західні експерти поспішили назвати його провальним. Ну не знаю, це ж залежить від захцянок сторін, про які ми, як я писала вище, достеменно не в курсі.

Можливо, більше буде зрозуміло з дистанційних перемовин Сі з Зеленським, але не факт.

Ну хай там як, а наші найбільші страхи не справдилися, з чим я всіх і вітаю.

(Фу, які вони огидні – оце слухала їхню всрату ксеноцефальську мову, перекручену й лицемірну, так війнуло совдепією з її манерою кривоговоріння, просто бее.)

Ілюстрація: Rebel Pepper