«У Європі втомились від України»

Чисто російський наратив, котрий ворог намагається просунути як у Європі, так і в Україні (що він там просуває на внутрішній ринок, вже давно нікому не цікаво).

Цієї весни, влітку і восени я багато бував у Європі: Польща, Литва, Словаччина, Чехія, Австрія, Німеччина, Фінляндія і Італія.

Чи бачив я у Європі українські прапори?
Бачив.

Чи бачив я у Європі центри допомоги українським біженцям?
Бачив.

Чи бачив я у Європі заяви місцевих політиків на підтримку України?
Бачив.

Чи спілкувався з українцями?
Спілкувався.

Чи знаю я про проблеми, з котрими стикаються українські біженці?
Знаю.

Часом так ставалось, що я виходив у місто у формі. А на комбінезоні в мене, як ви знаєте, два прапори – американський і український. І ви не уявляєте, скільки разів (особливо у Литві) мене зупиняли на вулиці, говорили слова підтримки, ділились тим, що болить і просто так, потиснути руку.

Жоден не зупиняв мене для того, щоб сказати: «Та досить вже, попустіться з цією Україною, домовтесь вже з путіним, це не наша війна, ми втомились». Жоден. Навпаки, все, що я чув, це слова підтримки і роздратування від спроб загравання з російським диктаторським режимом.

Але також у Європі я бачив заяви місцевих маргінальних політиків із закликами до своїх урядів «взятись за голову» і «підштовхнути сторони до переговорів». Лякачки високими цінами на газ і бензин, і що «антиросійські санкції шкодять Європі». Дійсно, все це є. Але через доволі нескладний фактчекінг з‘ясовується, що такий наратив просувають в основному проросійські політики як Скала і Маєрова у Чехії, як Сальвіні та Берлусконі, зв‘язок котрих з росією очевидний.

Днями завершили координацію у галузі протиповітряної і протиракетної оборони з італійськими колегами. Це якраз співпало з радісним кукуріканням російських пропагандистів, мовляв, «Італія замарозіла ваєнную помощ Украінє із-за бальших аппетітов кієвского режима!».

Ситуація, котра не відповідає дійсності трішки більше, аніж повністю, бо Італія затримала поставки з ціллю зкоординувати зусилля з рештою країн НАТО і зробити шостий пакет допомоги якомога ефективнішим. І у тому числі через те, що від цих поставок залежить те, як скоро буде «закрите небо» над Україною.

Як саме – незабаром побачите, але, я впевнений, вам сподобається, бо йдеться про сучасні засоби ППО, котрі ми намагаємось об‘єднати (і об’єднаємо) у єдину інтегровану систему, про котру CJCS Марк Міллі заявив на шостій зустрічі Контактної групи з питань оборони України (Рамштайн-6).

Цього тижня планується вже сьома зустріч. Вона буде віртуальна, і перед перед виступом США усі відповідальні за свої вузькі участки роботи звітуватимуть з короткою технічною доповіддю: що конкретно ми вже встигли, і над чим нам ще потрібно працювати. Серед цих понад півсотні включень є і моє. Часу мало, обсяг роботи великий, тож потрібно скористатись тим, що у ворога гостра нестача крилатих ракет, і ми маємо невеличку павзу.

А поки передаю вам привіт з дзвінниці Сан-Марко, з того самого місця, де 413 років тому Галілео Галілей презентував Венеційському дожу і Великій венеційській раді телескоп з трикратним збільшенням. А ста роками раніше Леонардо Да Вінчі залишив у «Codex Atlanticus» згадку про «прилад із лінзами, щоб спостерігати за Місяцем».

Viva Italia!