Владу закликають повернути акредитацію, відібрану за репортажі з Херсона
Зеленський в Херсоні – і це дуже правильно. Так і має бути – президент України дякує мужньому українському місту і його визволителям.
Неправильно позбавляти акредитацій провідні світові медіа, зокрема, CNN, очима яких весь світ дізнався про справжній референдум любові довіри до ЗСУ, ту радість, з якою херсонці зустрічали свою Армію.
Очевидно, що, якби в ВР був комітет свободи слова, вже сьогодні він мав би публічно заявити позицію про неприпустимість позбавлення акредитацій журналістів, які виконували свою роботу і нічого не порушували.
Але в нинішній ВР комітет свободи слова – це три депутати, й очолює його Нестор Шуфрич. Тому не варто чекати від комітету реакції ані на побиття знімальної групи Прямого в Жовтих Водах, ані на свавілля з відключенням патріотичних телеканалів із цифрового мовлення, ані на недопуск українських телеканалів у Херсон в історичний момент його звільнення, ані на покарання тих іноземних медіа, які фахово виконували свою роботу.
Тому Європейська Солідарність знову ставитиме питання про негайне переобрання голови комітету свободи слова.
Також «Європейська Солідарність» публічно звертається до компетентних осіб з вимогою негайно переглянути рішення про позбавлення акредитації журналістів провідних іноземних ЗМІ за історичні репортажі з Херсону.
Весь світ завдяки цим кадрам побачив, що Херсон – це Україна, як щиро вітають тут українську армію визволителів, і яку вагу має тут український прапор!
* * *
Ну й ще трохи про Херсон.
Після деокупації місто на 2 дні закрили для стабілізаційних заходів і зачистки. Туди не пустили журналістів.
Запитання: яким чином там опинився табун депутатів від СН?
Я знаю, кому стоять поперек горла незалежні журналісти. І ви знаєте.
Вимкнення телеканалів, побиття одних журналістів і позбавлення акредитації інших – все з одного кореня росте.
«Неначасі» та «нерозхитуйте» влада розуміє не як єдність, а як вседозволеність. Це вже шкодить Україні у її боротьбі з русскім міром.
* * *
– незаконним вимкненням телеканалів;
– побиттям журналістів;
– позбавленням акредитації за виконання своєї роботи,
мушу знову нагадати:
ГОЛОВОЮ КОМІТЕТА ВР З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ДОСІ Є НЕСТОР ШУФРИЧ.
(Про долбое*изм, или Как быстро насрать стране в ладонь). Садитесь поудобней, други. Мне есть, что рассказать.
С Игорем Захаренко, мы встретились 24 февраля 2022 года на улице Лаврская. Тогда по указанному адресу формировался один из батальонов территориальной обороны. Люди шли потоком. Разного возраста и социального статуса. Приходили поодиночке и семьями. Как я уже говорил, первые две роты батальона были сформированы за считанные часы. «Почему не готовились к шашлыкам?», спросите вы! Да откуда я знаю. Так просто получилось. И, вообще-то, с шампуром в руках много не навоюешь, а на ствол автомата куски маринованного мяса не очень удобно нанизывать. В общем, всем резко стало не до анонсированных майских шашлыков. Игорь пришел с сыном и попросил дать им оружие, чтобы защищать свою страну. У нас возник разговор примерно следующего содержания:
– Друже, ти вмієш поводитися зі зброєю?
– Та не дуже.
– А син твій?
– Теж без досвіду, але ми хочемо захищати країну.
– Розумію… І в той же час ти мусиш зрозуміти, якщо ви зараз отримаєте зброю, то автоматично станете до лав батальйону.
(Игорь задумался).
– Олексію, але ж я допомагаю французьким журналістам, які ще події на Майдані висвітлювати. Що ж робити?
– Тоді давай зробимо ось що. Нехай вашою з сином зброєю буде фотоапарат. Тим паче, якщо я вірно зрозумів, цією зброєю ви володієте дуже гарно.
– Так, звичайно!
– Ось і чудово!
(Если я неправильно передал смысл нашей с Игорем беседы, он меня поправит).
Следующий раз мы встретились уже в Буче, которую несколько дней как освободили. С Игорем были журналисты телеканала TF1, который является самым большим в Европе. Мы разговорились, и я узнал, что благодаря массированной информационной «бомбардировке» многомиллионной аудитории телеканала, большое количество людей, в частности во Франции, кардинально изменили свое мнение по отношению к войне, которую россия развязала в Украине. Понимаю. Трудно остаться в стороне, спрятавшись за ширму «я не знаю, где та Украина», если по одному из центральных телеканалов твоей страны всё время идут сюжеты о расстрелянных мирных жителях Бучи и Гостомеля. Постоянно показывают изрешеченные пулями гражданские опели и шкоды. С утра до вечера рассказывают, что творят российские солдаты в Украине.
– Олексію! В це важко повірити, але ми змогли повністю перевернути ставлення багатьох французів до подій в Україні.
– Це головне, друже. Це неймовірно важлива праця. Інформаційний фронт не менше важливий за реальний. Саме тому росія вкладає в це шалені сили та гроші.
Больше мы с Игорем не встречались. Я подписан на его страницы в соцсетях и прекрасно видел, что он продолжает работать как сам, так и вместе с французскими журналистами. Сегодня я узнал, что Министерство обороны, помимо прочих СМИ, лишило аккредитации и представителей телеканала TF1.
Я не знаю, какой деятель так залихватски лишил Украину аудитории самого большого телеканала в Европе, читайте части информационного щита, и в тот же момент изрядно урезал атакующий информационный потенциал нашей страны?!
Я не знаю, стоит ли в данном случае применить армейскую поговорку «Надолго дураку стеклянный йух?..», но то, что какая-то особо одаренная личность в Министерстве обороны влепила торпеду Украине ниже её информационной ватерлинии, это понятно и поленнице дров возле нашей буржуйки.
У меня всё!
Так, я зі Sky News, і так, це нас позбавили акредитації. Я розкажу чому.
Ми повернулись з Херсону. Ми прожили там 3 дні. Це були три дні практично без води, світла, Інтернета та тепла. Але це були найкращі 3 дні мого життя. Бо я бачив неймовірно щасливих людей нарешті вільного міста.
Ми бачили, як майже кожна людина у Херсоні кидалась обійматися з нашими військовими, тиснули руки, цілували в щоку, просили автографи.
Ми бачили, як машини військових зупинив натовп, і хтось потайки поклав в машину воду, цигарки і солодощі.
Ми бачили, як подружжя принесли дві банки варення офіцеру.
Ми бачили, як діти засмучено дивились на цукерки, якими їх пригощав військовий, бо у нього не було того, що вони насправді хотіли – прапора України.
Ми бачили, як підлітки віддирали з білбордів російську пропаганду про “единый народ” та “навсегда вместе”, а потім спалювали це сміття.
Ми чули з кожної вулиці, з кожного провулку “Слава Україні – Героям Слава”.
Ми бачили купу людей з прапорами на вулиці, на балконах, в автобусах.
Це були неймовірні три дні щирості, радості та єдності.
А ще ми побачили абсолюту некомпетентність керівництва об’єднаного пресцентру ОК Південь та всього Херсонського напрямку.
Так, Sky News дійсно першими серед ЗМІ увійшли в Херсон. Але це сталось не за нашим бажанням.
Ще 11 листопада, в день, коли ЗСУ звільнили Херсон, ми були в 20 км від Херсону разом з іншими крутими медіа агенціями і каналами.
Ми обдзвонили все керівництво південного напрямку, але чули лише – ні, ні, в Херсон не можна.
Нам не потрібен був ексклюзив, нам потрібно було не проґавити момент щирої радості людей, які зустрічають ЗСУ.
12 листопада ми зрозуміли, що немає сенсу більше чекати на чудо від ОК Південь. Тамтешнє керівництво пресцентру абсолютно далеке від знань про журналістику і комунікації. Всі останні місяці війни вони спілкуються з журналістами в стилі місцевих царків, до яких прийшли слуги. Кожного разу, коли я дзвоню їх керівництву, я маю вислуховувати тираду про те, які ми погані всі журналісти, як женемось за ексклюзивом, через нас всіх обстрілюють тощо й тощо. Тобто люди, які отримують від держави зарплату замість того, щоб через ЗМІ робити безкоштовну рекламу ЗСУ і країні, своїми ж руками нищать всю комунікацію на світ. Одною рукою вони просять допомогу у світу, іншою – нищать комунікацію зі світом.
Тому ми звернулись напряму до топ-офіцерів, і вони з першого слова зрозуміли, нащо нам в Херсон, і одразу погодились повезти нас туди.
Поки ми показували світові успіх ЗСУ і радість херсонців, прес-служба ОК Південь роздавала наліво і направо інтерв’ю з погрозами позбавити всіх журналістів, які потрапили в Херсон. Сказати, що такі дії тхнуть некомпетентним архаїчним совком, – це нічого не сказати.
На фото відповідь одного з керівників прес-служби цього напрямку “Ви створили напругу в інформаційному середовищі”. Серйозно? Напругу? Це все, що вам вдалося накреативити?
Найсмішніше, що в цей же день, коли ми та інші журналісти увійшли в Херсон, відео і фото з міста також постили ОК Південь. Але авжеж вони не створювали інформаційної напруги. Бо авжеж в комунікаціях вони знаються краще за Sky News, CNN, hromadske.ua, Українська правда та інших.
А ще найсмішніше те, що 12 листопада Херсон був, на думку ОК Південь, небезпечним, а 14 листопада той самий пресцентр запхав 300 журналістів в автобуси (один з автобусів по дорозі поламався) і привіз в Херсон. Бо Президент приїхав. Це при тому, що 14 листопада в місті так само було чутно роботу нашої арти, і місто так само було все ще заміноване рашистами.
Керівництво пресценру ОК Південь має негайно піти зі своїх посад. Ці люди дискредитують в очах світу і ЗСУ, і Міноборони і саму країну.
Через їх дії я і мої колеги заспокоюємо іноземних журналістів, що Україна це не Росія, що це не цензура, а абсолютно некомпетентність людей совка, які сидять на керівних посадах прес-служб.
На щастя, є багато пресофіцерів на півдні, які куди краще за своїх керівників.
На щастя, є дуже адекватні керівники пресслужб та речники на центральному рівні, які одразу вийшли на зв’язок і пообіцяли допомогти.
На щастя, серед моїх колег журналістів є єдність і підтримка. Дякую кожному, хто написав публічно, приватно і підтримав нас. Без вас не було б ніякої реакції. Особливо дякую Oksana Romaniuk.
Акредитації мають бути повернуті всім журналістам – і іноземним, і українським.
Потрібно чітко налагодити роботу зі ЗМІ – 1 акредитація для всієї роботи в Україні. Не можуть бути стоп’ятсот додаткових дозволів, акредитацій, листувань, переписок, переговорів. Це просто нісенітниця. Не треба ставити палки в роботу ЗМІ.
ОК Південь має вибачитись офіційно перед журналістами, особливо перед українськими, які ризикують своїм життям ще більше ніж іноземні. Адже в українських ЗМІ нема броньованих авто, страховки, людини з безпеки в команді тощо.
Херсон – це Україна.
Дякую ЗСУ!
Фото: Facebook автора.
Журналісти та медійні ГО вимагають повернути відібрану через репортажі в Херсоні акредитацію
Українські та іноземні журналісти й медійні організації вимагають від влади вжити негайних заходів, щоб розв’язати конфліктну ситуацію, спричинену неефективністю та непрофесіоналізмом комунікаційних структур Міністерства оборони, зокрема Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.
Про це йдеться в заяві, яка адресована Президенту України Володимиру Зеленському, Головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному та міністру оборони України Олексію Рєзнікову, повідомляє
Інститут масової інформації.
Зокрема, від влади вимагають повернути акредитацію українським та закордонним медійникам, які висвітлювали події в Херсоні та в яких її, згідно з повідомленнями Генштабу, через це забрали.
Крім того, журналісти вимагають провести внутрішнє розслідування “непрофесійної роботи комунікаційного відділу ОК “Південь” і загалом комунікаційного сектору Міністерства оборони України і прийняти відповідні кадрові рішення”.
“Прибрати зайву і недієву бюрократію, зокрема непотрібні документи й узгодження, впроваджені Об’єднаним координаційним пресцентром Сил оборони півдня. В журналістів вже є акредитація МО, яка є офіційним дозволом на роботу. Додаткові документи й дозволи, які до того ж застосовуються непрофесійно і вибірково, ускладнюють роботу журналістів і негативно відбиваються на висвітленні найважливіших подій в Україні для української і світової аудиторії”, – йдеться в заяві.
Наводимо заяву повністю:
Ми, українські й іноземні журналісти та медійні організації, вимагаємо вжити негайних заходів, щоб розв’язати конфліктну ситуацію, викликану неефективністю та непрофесіоналізмом комунікаційних структур Міністерства оборони, зокрема Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.
Репортажі українських і закордонних журналістів, зроблені у звільненому Херсоні, стали величезним вкладом у нашу перемогу. Весь світ облетіли кадри колег із CNN, SkyNews та інших провідних іноземних та українських медіа. Вони засвідчили радість, із якою херсонці зустрічають українську армію, спростовуючи тим самим брехню російської пропаганди. Їхні матеріали є також надважливими документами української історії, яка твориться зараз.
Натомість комунікаційні структури МО, які не спромоглися побудувати механізм допуску журналістів, вирішили просто заборонити абсолютно всім журналістам працювати, посилаючись на небезпеку перебування в щойно звільненому місті.
Нагадаємо, що професійні журналісти, які отримали офіційну акредитацію МО, мають відповідні навички, пройшли численні тренінги, мають міжнародні сертифікати з безпеки і величезний досвід роботи на передовій.
Ті українські та зарубіжні журналісти, які потрапили до Херсона, не виконавши всіх вимог Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня, сьогодні позбавлені акредитації та більше не зможуть висвітлювати події на передовій та в прифронтовій зоні, а зарубіжні кореспонденти, можливо, взагалі не працюватимуть в Україні.
Провал у розумінні особливостей роботи журналістів на війні і небажання створити рівні і прозорі правила роботи вилився у створення інформаційної напруги і комунікаційну кризу. Намагання заборонити все не просто не працює – воно шкодить нашій країні. А ті, хто шукає простих рішень, породжують складні проблеми.
Ми вимагаємо:
- Негайно повернути акредитацію нашим українським і зарубіжним колегам, які висвітлювали події в Херсоні та в яких її, згідно з повідомленнями Генштабу, через це забрали.
- Провести внутрішнє розслідування непрофесійної роботи комунікаційного відділу ОК “Південь” і загалом комунікаційного сектору Міністерства оборони України і прийняти відповідні кадрові рішення.
- Побудувати рівні та прозорі правила роботи і допуску журналістів і відмовитись від вибіркового підходу.
- Перестати агресивно атакувати медійників і почати з ними співпрацювати. Залучити до роботи комунікаційних органів МО професіоналів, які розуміються на особливостях роботи журналістів і здатні побудувати якісну комунікацію.
- Прибрати зайву і недієву бюрократію, зокрема непотрібні документи й узгодження, впроваджені Об’єднаним координаційним пресцентром Сил оборони півдня. В журналістів вже є акредитація МО, яка є офіційним дозволом на роботу. Додаткові документи і дозволи, які до того ж застосовуються непрофесійно і вибірково, ускладнюють роботу журналістів і негативно відбиваються на висвітленні найважливіших подій в Україні для української і світової аудиторії.
- Припинити необґрунтоване перешкоджання роботі журналістів і ставитися до них з повагою, розуміючи їхні потреби та місію. Світ дізнається про війну і співпереживає Україні зокрема й завдяки роботі наших українських і закордонних колег.
- Докласти всіх зусиль, аби професійні медіа могли оперативно і безперешкодно виконувати свою роботу.
Заяву підписали:
- Медіарух;
- Центр прав людини ZMINA;
- Texty.org.ua;
- Команда hromadske;
- Фундація Суспільність;
- Команда видання «Рубрика»;
- Редакція «Українського Тижня»;
- Редакція «Ґрати»;
- Маринюк Андрій, головний редактор АІА «Гал-інфо»;
- Дмитро Ларін, УП;
- Галина Єреміца, журналістка, Чернівці;
- Олена Демченко, Могилянська школа журналістики;
- Ангеліна Страшкулич, кореспондентка «Укрінформу»;
- Дмитро Галко, військовий кореспондент;
- Роман Кабачій, медіаексперт, журналіст і публіцист;
- Олександра Єфименко, українська кореспондентка-фрілансерка;
- Карноза Костянтин, фіксер для іноземних медіа;
- Тарас Дудей, ведучий новин ТАВР МЕДІА;
- Артем Лисак, журналіст, продюсер Sky News;
- Олександр Хоменко, фотожурналіст-фрілансер;
- Інформаційна агенція «Останній Бастіон»;
- Андрій Дубчак, голова інформаційного агентства «Donbas Frontliner» та команда агенції;
- Оксана Парафенюк, фотожурналістка-фрілансерка;
- Ольга Гужва, медіаексперт;
- Антон Скиба, фотожурналіст The Globe and Mail;
Заява відкрита до підписання, підписи надсилати на адресу info@detector.media у форматі Ім’я/Прізвище/Організація(медіа).
Як повідомляв ІМІ, низці представників ЗМІ після їхньої роботи у звільненому Херсоні в Міноборони скасували дозвіл на роботу, а їхні прескарти визнали нечинними. Зокрема, позбавили акредитації журналістів hromadske Анастасію Станко та Миколу Пастико, CNN та SkyNews. Окрім них, у Херсоні після звільнення також працювали знімальні групи Суспільного, а також в ефірі каналу “Рада” було ввімкнення з Херсона.
У Генштабі зауважили, що наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №73 від 03.03.2022 доводиться всім представникам ЗМІ разом з видаванням прескарт.
Нагадаємо, 11 листопада, у день визволення Херсона, ОК “Південь” повідомило, що доступ представників медіа до населених пунктів, які були деокуповані в листопаді 2022 року, тимчасово обмежено.
“Звертаємо увагу, що робота в населених пунктах, які знаходяться в районі проведення бойових дій, регулюється наказом головнокомандувача ЗСУ №73 від 03.03.2022, порушення якого є підставою для позбавлення акредитації. Доступ до цих населених пунктів буде тільки після проведення силами оборони стабілізаційних заходів”, – наголосили військові.
Колаж: 24 канал
