Уявляю це собі – і не можу заспокоїтися

Френди ви бачили колись кацапів, розбещених французською інфантильною толерантністю? Всі ці “та ані лохі!”, “лягушатнікі!”, “дурашкі!”… Цю поблажливу зверхність до вельми приємних відкритих французів.

І несподівано…

Слухайте, вони ж всерйоз гадали, що їм все зійде з рук. Що французи не будуть зв’язуватися… Що не наважаться…

Уявіть, як у цих сявок, які вбралися в дорогі шмотки, але залишилися сявками… Як у них рвалися шаблони і пукани коли за вікном – жандарми! Броніки, шоломи, зосереджені обличчя, а в очах вогонь як у гренадерів Бонапарта!

Ні! Я сьогодні слухаю Мілєн Фармер, дивлюся щось з Кристіаном Клав’є або Софі Марсо. І балдію.

Поділитися:
Share
Share