Вісті з фронтів. 29.09.2022
Нарешті з’ясувалося, чим російське командування збирається зупиняти український наступ у північній частині Луганської області. Так, це підрозділи 2-ї гв.ЗВА ЦВО. По лінії Зарічне – Кремінна розгортаються “недовідновлені” БТГр-и 21-ї та 30-ї мсбр 2-ї ЗВА. Принаймні фіксується 2 БТГр + ще 1 на підході (висувається з півдня).
Ще 2 дні тому стало очевидно, що криза у противника південно-західніше Сватового не тільки “не купирується”, а починає все більше розростатися.
Про “оборону по Осколу” вже ніхто не згадував, стало очевидно, що якщо так піде й надалі, під загрозою опиниться й саме Сватівське угрупування противника.
Тим не менш, якогось значного перегрупування сил й засобів противника на Сватівський напрямок або в район Кремінної не спостерігалось. І це виглядало, м’яко кажучи, трохи дивно.
Адже навіть сліпому було помітно, що залишки 144-ї мсд 20-ї ЗВА, на які російським командуванням було покладене завдання утримати рубежі західніше та північно-західніше Сватового, “не витягують” (ЗСУ почали успішне просування у бік Сватового зі своїх оскільских плацдармів), а те, що залишилось від 2-х БТГр-ів 59-го тп та 254-го мсп дивізії, відповідно почали задкувати.
Так, в районе Красноріченського у противника були певні резерви зі складу 201-ї “военной базы вс рф в Таджикистане” (1.5-2 БТГр), які російське командування могло швидко задіяти на загрозливих для нього ділянках, але воно чогось цього не робило, а меланхолічно так спостерігало, як усі його локальні контратаки в районі Рідкодуба та Шандриголового закінчуються безрезультатно, і порепаним підрозділам 144-ї мсд доводиться відступати на північ та північний схід від “потужного рубежу оборони по Осколу”. Логіку таких рішень російського командування я навіть не візмусь пояснити.
Але ось нарешті, коли стало вже “дуже припікати”, у російських штабах прокинулись й таки знайшли необхідні резерви на допомогу 20-й ЗВА.
На сьогоднішній момент доля всього “Лиманського угрупування” військ противника (а це – 2 батальона БАРСу – 13-й та 16-й, а також “тактична група” “окремого кубанського мсп 2-го АК”, це десь ще до 1.5 бтн) і відповідно й подальше становище всього Сватівського угрупування військ противника залежатиме від 2-х “недовідновлених” БТГр 21-ї мсбр 2-ї гв. ЗВА, які, я так розумію, спробують зупинити передові підрозділи ЗСУ по рубежу Зарічне – Кремінна.
Але щось мені підказує, що “особливо чіплятися” за Лиман та Ямпіль російське командування навряд чи буде. “По уму”, йому набагато важливіше зупинити “укрупнення” плацдармів ЗСУ у Петропавлівки та Дворічного, це явно є для нього більш небезпечним, ніж рятування залишків своїх “барсиків” під Лиманом.
Справа полягає в тому, що ОДНОЧАСНО це робити (утримувати й Лиман і контратакувати позиції ЗСУ у Куп’янська та Дворічної) у росіян навряд чи вийде, навіть при умові введення у бій 2-3-х додаткових БТГр зі складу 2-ї гв. ЗВА.
Але саме цікаве, що одним Лиманом трабли у російського командування у північній частині Луганської області не обмежуються. “Штурмовий” батальон російської пвк у районі Верхньокам’янки, а також “зведена тактична група” 2-го АК в районі Спірного (до 2-х батальонів зі складу 2-ї та 4-ї мсбр корпусу) явно відчувають деякий “дискомфорт”.
Очевидно, що якщо ЗСУ вийдуть принаймні до Золотарівки чи навіть до ЛНПЗ, ситуація для противника у всій цій зоні (Кремінна – Рубіжне – Сєвєродонецьк – Лисичанськ), скажімо так, різко загостриться. А передумов до того вже сьогодні цілком достатньо (звісно, перераховувати їх я не буду).
Шановні читачі!
Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.
Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.
Реквізити:
4731 2196 1439 9123 карта ПриватБанку
PayPal:
