Як газогін спустив у трубу «репутацію» московії

Тетяна Кохановська

Рашківські газогони в глибині Балтійського моря в одночасся луснули, засмердівши пердячою парою ціле море. З чотирьох ниток вціліла, скільки розумію, одна.

Екологи, які активно пручалися цьому спорудженню, тепер сумно стоять в позі Кассандри й докірливо хитають головами. Світ в певному ахуї спостерігає за цим процесом, адже нічого подібного раніше не ставалося.

Ну і звісно, що одразу постало питання – а хто ж це зробив і навіщо? Ви, ймовірно, читали цілу купу версій від наших експертів, квазіекспертів і просто охочих побалакати. А якщо сильно зацікавилися, може й до рашків зазирали.

Це все була преамбула. А тепер амбула. 🙂

Я не розбираюся в питаннях газовидобутку, газових ринків і тому подібних матеріях. Натомість розбираюся в суспільній думці.

Ну так от – дуже швидко, майже вмить, щойно Захід оговтався від першого нападу неймовірного здивування і почав думати “а що це, власне, було?”, якось сама собою з’явилася думка – ну так рашки. Так би мовити, “Ви і убілі-с” (ага, Захід читав Достоєвського і засвоїв більше, ніж нам здається).

Тінь підозри з’явилася одразу, і далі тільки згусала. Хоча з класичної криміналістичної тріади “мотив-засоби-можливість” начебто не був доведений жоден елемент. Доказів наразі нуль. А мотив взагалі в явному вигляді начебто відсутній. Але все ж таки – думка, що це рашки, переважає.

Найбільш постраждалі від екологічних наслідків данці думають так. Норвеги непокояться за долю своїх видобуткових платформ – оно, були відомості, що над ними сновигають чиїсь нерозпізнані дрони. А голосніше від усіх “лови злодія!” кричить Німеччина.

Чому так? Ну бо Р – репутація. Рашка впродовж останніх десяти років наробила таку неймовірну кількість злочинів, дрібних і великих, що кремліни першими спадають на думку за будь-якої нагоди. Ну і ще почерк, звісно. Злочини їхні всі ужасно паливні, нахабні, і всі ідіотські, криворуко виконані й несуть їм украй сумнівні вигоди. Від потруєння Скрипалів до нападу на нас – все в них таке. Цей неповторний сморід від рашківської злочинної діяльності миттєво розпізнає чутливий європейський ніс.

Ну а далі вже в них починають летіти плоди їхньої гнилої репутації. При чому колишні друзі й компаньйони будуть кидатися гнилими помідорами з особливим завзяттям – як та ж таки Німеччина. Ну бо треба якось дистанціюватися від колишніх партнерів. Це ж ФРН просувала тему Nord Stream-ів, просувала енергійно, використовуючи всю свою вагу в ЄС і в світі, попри спротив сусідів по Балтиці.

Отже, якщо кремліни в цілому чи х*йло особисто вважають, що тим чи іншим чином стосунки з Заходом можна буде внормувати, – вони помиляються. Ні, вже не можна. Навіть якщо вони “дадуть задню” ©, назад воріття нема. З ними будуть мати справу тільки затуливши ніс, вдягши рукавички, а мо’ й цілий костюм хімзахисту. Для того, аби ці репутаційні наслідки подолати, треба більш ґрунтовні перетворення, ніж поміняти “поганого путіна” на “доброго путіна”. І ніякий ріалполітик не допоможе позбутися репутації парії. Вона повільно складається, але й позбутися її украй складно. І ніякий верхівковий переворот не дасть тут ефекту.

Автор