Ядерна загроза. Чого слід і чого не слід боятися (відео)
Будемо виходити з двох тез.
Перша: якщо й буде використана ядерна зброя (ЯЗ) (у чому я досі сумніваюся), це буде не стратегічна, а тактична ЯЗ малої потужності (до 100 кілотонн).
Друга: якщо й буде використана ЯЗ, вона буде використана скоріш десь на лінії фронту чи десь поблизу, а не в великих містах.
Виходячи з цього:
1. Більшості населення боятися нема чого.
2. Ядерний вибух 100 кт призводить до таких наслідків:
а. Епіцентр 300-500 метрів – майже 100% смерть, якщо ви не знаходитесь у протиядерному бункері чи у метро на великій глибині.
б. Зона радіаційного ураження 0.8-1.5 км, в залежності від типу вибуху (наземний/повітряний) – велика ймовірність швидкої чи моментальної смерті, якщо ви знаходитесь на відкритому просторі. Ймовірність радіаційного ураження зменшується в залежності від відстані та екранування (стіни, заглиблення, перекриття тощо).
в. Зона дії ударної хвилі 3-4 км в залежності від типу вибуху. Значні та помірні руйнування, висока ймовірність ураження ударною хвилею на відкритому просторі, але вже без первинного ураження гама-випромінюванням.
г. Зона термального (інфрачервоного) ураження. До 5 км. Висока ймовірність отримання теплових опіків до 3 ступеню, в залежності від відстані, екранування спорудами та одягом.
д. Зона ураження вторинною чи остаточною ударною хвилею – легкі руйнування – вибиті стекла і т.п., можлива травматизація вторинними уламками.
Це максимальні значення для повітряного вибуху. У випадку наземного – більшім буде радіус ядерної кулі (епіцентру), до 500 метрів. Всі інші радіуси будуть вдвічі меншими.
Радіаційне забруднення після вибуху носить суто локальний характер і обмежується радіусом розкиду уламків з епіцентру. Компактного залягання, як, правило не спостерігається. Зона – лічені кілометри.
Тому протирадіаційний костюм вам або не допоможе (в епіцентрі), або не буде потрібен у більшості випадків.
Протигаз вам не потрібен, достатньо протиаерозольного респіратора, що буде затримувати пил.
Йод та йодопротектори вам потрібні лише в тому випадку, якщо вибух застав вас у зоні максимум 10-40 км, в залежності від рози вітрів.
В залежності від напрямку та сили вітру під час вибуху зона первинного та більше вторинного радіаційного ураження може витягнутися у напрямку вітру вузькою полосою (до 1-2 км) на відстань до 30 км, з ймовірністю отримання дози, що може спричинити гостру променеву хворобу легкого ступеню, призвести до стерилізації (до кількох кілометрів), викликати віддалені наслідки – онкологічні хвороби у наслідок мутагенезу – до 30 км.
Що робити одразу після вибуху, якщо він застав вас на відкритому просторі:
- Лягти на землю, головою у напрямку від епіцентру, бажано за будь яке доступне укриття – стінка/дерево/високий бордюр/пандус/парапет/яма/канава тощо.
- Не вставати до закінчення дії другої вибухової хвилі.
- Максимально вкритися доступним одягом/іншими речами.
- Не дивитися у бік епіцентру.
- Після закінчення другої вибухової хвилі якнайшвидше прослідкувати до ближчого укриття (бажано підземного).
- Вдягти окуляри (оптичні/сонцезахисні).
- Вдягти респіратор чи імпровізований респіратор з будь-якої тканини, залишаючи лише просвіт для очей.
- Чекати повідомлення ДСНС про безпечний вихід чи чекати рятувальників.
Міфи і правда про алкоголь як радіопротектор.
Нема ніяких обґрунтованих доказів того, що саме червоне вино захищає від дії радіації. В певній мірі радіопротективні властивості є в алкоголю як такому.
В чому головна небезпека радіаційного (в першу чергу гама) ураження? В тому, що гама-випромінювання здатне порушити структуру ДНК, не вбивши при цьому клітину. Що призводить до мутагенезу, що в свою чергу може призвести до розвитку онкологічних хвороб.
Найбільший ризик ураження мають ті клітини, що активно діляться, тому що в них молекули ДНК знаходяться в розгорнутому стані і фотону гама-випромінювання легше порушити структуру молекули. В клітин, що не знаходяться у фазі ділення ДНК, знаходяться у згорнутому стані, більш стійкому для ураження.
Тобто найбільша ймовірність ураження – у клітин епітелію (шкіра, слизові оболонки, оболонки судин, протоків), клітин крові. Менша – у м’язів, сполучних тканин. Найменша – у жирової тканини та нервових клітин.
Тож у чому радіопротективна дія алкоголю? У тому, що у певній дозі алкоголь призводить до сповільнення загального метаболізму, що в свою чергу призводить до сповільнення циклу ділення всіх клітин організму.
Він не захистить вас на 100%. І взагалі невідомо наскільки він вас захистить. Але суто теоретично, при легкому ураженні гама-випромінюванням може знизити ризик віддалених наслідків.
Тож обираючи між теоретичним захистом та здатністю тверезо мислити, я рекомендую обрати друге.
