Вісті з фронтів. 25.08.2022
Всі дуже жваво кинулися обговорювати пакет військово-технічної допомоги Україні з боку США, оголошений у День Незалежності: ЗРК, дрони, снаряди до 155-мм гаубиць, ракети з лазерним наведенням… і т.і. Й мало хто звернув увагу на те, що 3 найменування “без оприлюднення”. Думаю, саме вони і є “головним змістом” цього пакету.
Доброго вечора, шановне панство!
1. Бункерний довбо*об вирішив таки “драЦЦа до кАнцА”, збираючись збільшити чисельність свого озброєного стада на 137 тисяч тушок (переважно у армійських одностроях). Дехто вже встиг з цього приводу почати рвати на своїй голові волосся з криками “а-а-а… усе пропало, нас задавлять масою”. Вспокойтеся, посполиті.
Не все так погано, як вам здається:
– по-перше, цю х*рню треба ще ЗІБРАТИ,
– по-друге, їх треба одягнути, нагодувати, а головне – ОЗБРОЇТИ,
– по-трете, нагадаю вам про нещодавню історію з “формуванням 3-го АК”, який росіяни так й не спромоглися укомплектувати до затверджених штатів і були вимушені перекидати на фронт недоукомплектованим. А це, на хвилиночку, – стратегічний резерв їхнього гш. Ви вважаєте, що формування кількох нових АРМІЙ в них вийде краще?
– і останнє, щоб нашкрябати по своїх “заскорузлых” є*еням таку кількість придурків, готових перетворитися у білу “ладу” без надійних гальм, та привести їх у більш-менш організований стан тамтешнім органам комплектування та військового управління знадобиться ЧАС, і немалий.
Тому, на мій суб’єктивний погляд, основний сенс потрапляння у “публічну інформаційну площину” цього рішення бункерного довбо*оба (майже зразу після його підпису, ще чорнила не встигли просохнути), головним чином, полягає у інформаційно-психологічному тиску як на нас, так і на наших партнерів.
2. Як і очікувалося, противник знову поновив свої спроби прорватися південніше Сіверська. Протягом вчорашнього та сьогоднішнього днів його передові підрозділи спробували прорватися з боку Спірного в обхід Виїмки, прямо на Званівку.
Дуже прикметно, що майже одночасно з цим в районі Старого Каравану та Пришибу “внИзапно” оживилася лівофлангова ударна тактична група угрупування “Изюм”. Діючи силами розвідувальних підрозділів 30-ї мсбр 2-ї ЗВА та РДГ зі складу 3-ї обр СпП противник спробував зайняти вигідні рубежі для підготовки до “кидка” за Сіверський Донець у вище вказаних районах. Перш за все, по напрямку на Райгородок та на Пришиб.
Крім того, зважаючи на той факт, що протягом вчорашнього та сьогоднішнього днів противник також намагався прорватися у напрямку на Долину та зумів зайняти північну галявину урочища “Сосна” на північний захід від Богородичного, цілком слушно можливо дійти висновку, що активізація дій противника на Слов’янському та Краматорському напрямках шляхом майже ОДНОЧАСНИХ атак та спроб просунутись зразу на декількох ділянках є нічим іншим як спробою так званого “узгоджено-концентричного” наступу з метою вийти на ближні підступи до Слов’янська та Краматорська з півночі та північного сходу.
У всіх випадках цих спроб “російського спортсмена” спіткала прикра невдача, а в районі південніше Виїмки та у Долини так й достатньо болюча. Воно й не дивно, адже відомо, що українське командування вже достатньо тривалий час очікувало саме таких дій противника.
Це й коню Олександра Македонського було зрозуміло, що противник для виходу до Слов’янсько-Краматорської агломерації спробує рано чи пізно не тільки “південний шлях” через Бахмут, а й “взаємопов’язаний” наступ вздовж Сіверського Донці через Сіверськ (я писав за це, ще тиждень тому).
Дивує тільки те, що замість того, аби розглянути якісь альтернативні шляхи та методи досягнення цієї мети, російське командування знову вдалося до “стандартно-шаблонного” підходу щодо своїх дій та знову “відмовило” своїм візаві (українському командуванню) в здатності спрогнозувати його дії. Вони продовжують недооцінювати ЗСУ та їхнє командування.
3. Судячи зі всього, взяття Благодатного та просування на кілометр у бік Таврійського “дуже окрилило” командування угрупування “Юг”, і воно сьогодні спробувало “а вдруг можно прорватЦЦа на Партизанское” , а також відтіснити українські війська на Лимани з району північніше Олександрівки, і таким чином ліквідувати взагалі загрозу сполученню між Станіславом та Херсоном. Тож сьогодні вони спробували таки реалізувати ці свої забаганки.
Але в обох випадках противник так і не зміг досягнути бажаного.
В першому РДГ противника, яку прикривала піхотна група з декількома одиницями бронетехніки, якійсь час поспостерігала за підходами до українських позицій південніше Партизанського і після того, як була виявлена та “накрита” вогневими засобами передового українського підрозділу, відійшла назад до Благодатного.
У другому спроба просунутись невеликими штурмовими групами піхоти під прикриттям бронетехніки та артмасованого обстрілу у західному та північно-західному напрямку від Правдиного на Таврійське “не задалася” з самого початку. Український підрозділ, який оборонявся на цій ділянці, своєчасно виявив момент переходу в атаку противника та зупинив його просування щільним вогнем з рознесених та замаскованих вогневих позицій з флангів.
Просунувшись лише на декілька десятків метрів з вихідного рубежу, противник потім був вимушений відійти на нього. На цьому спроба “взяти Таврійське” скінчилася, хоча є інформація, що бої на цьому напрямку ще продовжуються.
Тож, можемо впевнено констатувати…
Пройшло 6 місяців широкомасштабної фази російсько-української війни, і вона виродилася у дрібномасштабну. Противник продовжує атакувати, але вже в масштабі містка через іригаційний канал, перехрестя другорядних доріг північніше Бахмуту або узлісся північніше Слов’янська.
Таким темпом, пройде певний час, і вони почнуть “усіма наявними силами” атакувати окремі орієнтири – канаву, поодиноко стояче дерево чи якійсь розбитий сарай у Богородичному.
Шановні читачі!
Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.
Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.
Реквізити:
4731 2196 1439 9123 карта ПриватБанку
PayPal: oksanam83@gmail.com
Фото: Генштаб ЗСУ
