За що 300 років ми ходимо колами

Валерій Прозапас

Скільки б правильних слів не казав Зеленський, які б патріотичні гасла не використовував і не намагався виглядати державником, а про обстріл окупантами будинку в Красногорівці та поранення мирного жителя знову промовчить.

Визнати провал своєї політики поступок Путіну дозволити собі не може. Бо тоді складеться як картковий будинок вся багаторічна брехня про “зарабатування на війні”, “небажання її закінчувати” та “переставання стрілять” тощо. Як пояснити своїм нещасним виборцям третій рік втрат на фронті, обстрілів цивільних будинків, шантаж і зневагу Кремля попри згортання оборонки, нищення реформ ЗСУ, сварки з союзниками.

Тому його зрозуміти можна, він продовжує грати роль і виконувати якісь невідомо кому дані зобов’язання.

А от чому все це ігнорує суспільство, народ, нація, навіть небайдужі до чужої неідеальності та незадоволені помилками попередників громадяни – те ще питання.

Таке саме, як чому сто років тому мовчки переступали через померлих з голоду, а потім вперто кричали “славу кпсс”, хоча об них витирали ноги та перетворювали на худобу.

Тому вчергове залишаю для історії цей прояв нерозгаданої загадки ментальної сліпоти українців – хтось колись та розбереться, де ми так нагрішили, кого зрадили і за що 300 років ходимо колами.