Шухевича Москва боїться ще й досі

Сьогодні знаменна дата – день народження Головнокомандувача Української Повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича. Легендарного генерала Тараса Чупринки.

Я далекий від обожнювання діячів Визвольних змагань. Це були живі люди, які, звісно, помилялися, які були дітьми свого часу, які мали свої вади та переваги. Проте Роман Шухевич проти волі викликає захоплення. Складається враження, що ця людина могла все. Вирвати першість на змаганнях по плаванню і бігу на 400 м. Поступити у виш у Данцигу. Закінчити Львівську політехніку. Розвернути рекламний бізнес і зробити його успішним. Покинути прибутковий бізнес, аби воювати за Карпатську Січ.

І боротися, боротися. Вистояти на допитах польських спецслужб та у таборі Береза Катуська. Роками перебувати в підпіллі ОУН. Керувати УПА, протистояти двом найстрашнішим диктаторським режимам світу – гітлерівському і сталінському.

Полювати на Шухевича Москва відправила генерала Судоплатова – аса і корифея червоних спецслужб. Але полювати довелося довго.

Шухевича вистежили 5 березня 1950 р. Старіючого генерала і його зв’язкову перемагали силами цілого батальйону ВВ МДБ на чолі з генералом Судоплатовим.

Все марно. Пам’яті про генерала Шухевича Москва боїться ще й досі. А Незалежна Україна, за яку воювала УПА Шухевича, нині – реальність. В Україні важко? Генерал Роман з цього сильно посміявся б. Після того, що пережили він і його хлопці…

Тому й пам’ятаємо. На віки.