«Червона картка» зеленим брехунам (фото, відео)

Петро Порошенко

Гарна новина про телефонну розмову Володимира Зеленського з Джозефом Байденом.

Важливо, що перед американсько-російським самітом у Женеві Білий дім підтвердив Києву тверду і незламну підтримку. Формально принцип «нічого про Україну без України» дотримано.

І ще одна позитивна новина — анонс довгоочікуваного візиту Зеленського до Білого дому у липні.

Яким би не було наше ставлення до влади, «Європейська Солідарність» як проукраїнська демократична опозиція готова діяти єдиним фронтом у питаннях, що стосуються європейської та євроатлантичної інтеграції, міжнародної коаліції на підтримку України, безпеки та відсічі російській агресії. Це — наш принциповий підхід.

Тому і сам особисто робив все можливе, щоб сприяти організації візиту на вищому рівні, бо це вкрай потрібно для зміцнення стратегічного партнерства між нашими країнами. Про це ж минулого тижня говорив з американськими сенаторами.

Бажаю успіху владі. Коли йдеться про наші інтереси у світі, ми одна національна збірна, а не політичні опоненти.


Igor Aizenberg

Я не один раз казав, що Зеленський, Єрмак та уся ця компанія не розуміють, куди вони потрапили.

«Колишній телевізійний комік», як дуже часто називають чинного українського президента у західній пресі, надав черговий доказ того, що він не просто не розуміє, де він знаходиться, але ще й вважає, що світ має сприймати це його «нерозуміння» як правило гри.

Зеленський дав відеоінтерв’ю американському медіапорталу Axios, у якому принаймні два рази відверто збрехав. Axios спростував неправдиві твердження Зеленського дуже просто – звернувся за роз’ясненнями та коментарями до представників Білого Дому.

Отже:

1) Зеленський заявив, що він «дізнався через пресу, а не напряму, що президент Байден вирішив припинити спроби блокувати російський трубопровід (ПП-2), який Україна розглядає як страшну загрозу національній безпеці». І далі: «Це зброя, справжня зброя… в руках Російської Федерації», – сказав він. «Це не дуже зрозуміло… що кулі для цієї зброї можуть бути забезпечені такою великою державою, як США». Зеленський заявив, що для отримання пояснень йому довелося прослухати брифінг прес-секретарки Білого дому.

Axios отримав наступний коментар з цього приводу від прес-служби Білого Дому:

«Державний департамент регулярно співпрацює з українськими офіційними особами щодо «Північного потоку-2». Напередодні передачі останньої доповіді в Конгрес Державний департамент повідомив українського посла у Вашингтоні та високопосадовців у Києві, включаючи керівника офісу президента, про зміст звіту.
Адміністрація дотримується свого зобов’язання продовжувати консультації з Україною, ми також у той самий час тиснемо на Німеччину для розв’язання тих ризиків, які “Північний потік-2” представляє для України та європейської енергетичної безпеки. Ми також вітаємо пряму взаємодію України з урядом Німеччини щодо цих проблем.
Коли президент Байден зустрінеться з президентом путіним у Женеві, він відстоюватиме суверенітет і територіальну цілісність України так само, як він це робив у обох своїх попередніх телефонних розмовах з президентом путіним».

2) Зеленський використав годинне інтерв’ю з Axios, щоб попросити Байдена зустрітися з ним віч-на-віч перед самітом з путіним, запропонувавши провести зустріч «в будь-який момент і в будь-якій точці планети».

Джерело в американський адміністрації на прохання Axios прокоментувати цей заклик Зеленського заявило, що Білий дім розглядав можливість запросити Зеленського до Вашингтону на зустріч з Байденом перед самітом Байдена з путіним, але відмовився від такої зустрічі після рішення Зеленського замінити керівництво компанії “Нафтогаз”. Цей крок призвів до занепокоєння в адміністрації, яка розглядає його як відступ від антикорупційних зусиль.

Отже, висновки.

Якщо Зеленський думає, що інтерв’ю з відомим американським медіаресурсом – це продовження шоу, яким була його нещодавня прес-конференція для українських медіа, він дуже помиляється. Брехати американським журналістам точно не можна, бо будь-яку брехню не лише іноземних, а й своїх президентів, вони завжди спростують, оскільки їхнім найважливішим професійним правилом є перевірка будь-якої інформації, особливо заяв, які викликають сумнів.

Своїми заявами Зеленський значно погіршив свої стосунки з чинною адміністрацією. Це не означає, що США перестануть підтримувати Україну. Вільна, демократична Україна, яка прямує до західного світу, відповідає національним інтересам США. Саме так ці інтереси розуміють Джо Байден та його адміністрація. Але це означає, що довіра до дій чинної української влади з боку чинної американської влади буде, м’яко кажучи, на дуже низькому рівні.

Коли з Нафтогазу було звільнено Коболєва та у результаті пішла у відставку уся Наглядова Рада компанії, США жорстко та публічно на це відреагували. Можна не сумніватись, що ця тема підіймалась і під час візиту до Києва держсекретаря Блінкена місяць тому.

Уже не один раз згадувалося про безліч потужних сигналів, які американська адміністрація надсилає українській владі, та які українська влада, на жаль, не хоче чути. Але останні заяви Зеленського свідчать про то, що не просто не хоче чути, але робить вигляд, що ніяких сигналів не було. Шкода.

Посилання на оригінал статті на сайті Axios.

 

* * *

Годину тому на брифінгу у прес-кімнаті Білого Дому радник з національної безпеки Джейк Салліван сказав, що у понеділок відбулась телефонна розмова між Байденом та Зеленським.

«Це розмова, яку вони планували до поїздки президента Байдена до Європи на зустріч з президентом путіним», – сказав Салліван. «Вони мали можливість та час поговорити про всі питання відносин між США та Україною, і президент Байден мав можливість сказати президенту Зеленському, що він буде твердо відстоювати суверенітет, територіальну цілісність та прагнення України, і що ми будемо рухатись вперед .
Він також сказав президенту Зеленському, що сподівається вітати його в Білому домі тут, у Вашингтоні, цього літа після повернення з Європи».

Американські медіа, повідомляючи про заяву Саллівана, роблять наголос на тому, що розмова між Байденом та Зеленським відбулась на фоні суперечливого інтерв’ю Зеленського порталу Axios, яке містило неправдиві твердження, та з приводу якого неназваний представник Білого Дому на прохання Axios зробив коментар, що Білий Дім планував запросити Зеленського у Вашингтон перед зустріччю Байдена з путіним, але відмовився від цього плану через звільнення керівництва Нафтогазу.

* * *

Офіційне повідомлення прес-секретарки Білого Дому Джен Псакі про телефонну розмову президентів США та України (оригінал):

«Президент Джозеф Р. Байден сьогодні поспілкувався з Президентом України Володимиром Зеленським. Лідери обговорили наше стратегічне партнерство на підтримку плану президента Зеленського щодо боротьби з корупцією та реалізації програми реформ, заснованої на наших спільних демократичних цінностях та євроатлантичних прагненнях України, що забезпечує справедливість, безпеку та процвітання для народу України. Президент Байден підтвердив непохитне зобов’язання Сполучених Штатів щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України в умовах триваючої російської агресії на Донбасі та в Криму. Лідери також обговорили необхідність тісної співпраці у питаннях енергетичної безпеки та боротьби з COVID-19, включаючи плани США надати 900 000 доз вакцин для допомоги Україні в боротьбі з пандемією. Президент Байден запросив президента Зеленського відвідати Вашингтон пізніше цього літа».

* * *

І все ж Зеленський та Єрмак не розуміють, куди вони потрапили.

Подавати у спотвореному вигляді інформацію про телефонну розмову з президентом США, тобто брехати щодо її змісту, а потім виправляти відповідне повідомлення, виправдовуватись та ще й казати:

«Слова – не важливі, а важливі конкретні вчинки. Отримає Україна, нарешті, ПДЧ чи ні – це питання бажання лише самого Альянсу. Якщо отримає – значить, нас там дійсно бачать. Якщо не отримає – це теж цілком конкретна відповідь»…

Слова насправді завжди є дуже важливими. Слова, які вимовляє голова держави, або які публікуються від його імені тим більше, слова про розмову з головою іншої держави, яка є головним союзником України, є навіть у сотні, у тисячі разів важливішими, ніж просто слова.

Слова голів держав є завжди сигналами для інших держав.

Слова на кшталт «або беріть нас у НАТО такими, які ми є, або якщо не візьмете, то це “теж цілком конкретна відповідь”», – це поганий сигнал. Неправдива інформація про розмову з президентом США – це дуже поганий сигнал. Брехня в інтерв’ю Axios та, як результат, спростування цієї брехні прес-службою Білого Дому, а також інформація звідти про відмову від зустрічі з українським президентом перед зустріччю Байдена з путіним (як раніше планувалось) через незаконну зміну керівництва Нафтогазу – це все теж погані сигнали.

Те, що після усього цього Зеленського все ж запросили до Білого Дому, є свідченням щирої підтримки України з боку США, Джо Байдена та його адміністрації.

Але слова є важливими. І безглузді слова, коли вони вже вимовлені, залишаються в історії. Гірше за все, це коли люди не вчаться на власних помилках, продовжуючи їх повторювати, вважаючи, що так і треба, що їм усе можна…

Не зважаючи ні на що, здоров’я усім.


Euroin

Axios – американська платформа, яка створена іменитими журналістами і яка має дуже добрі джерела інформації, повідомила, що адміністрація президента США Джо Байдена відмовилася від планів запросити президента Володимира Зеленського до Білого дому ще до зустрічі Байдена з Путіним після рішення українського уряду про зміну керівництва «Нафтогазу».

Джерело Axios у Білому домі недвозначно вказує причину: зміна за ініціативою Зеленського менеджменту «Нафтогаз Україна» «викликала стурбованість у адміністрації, що він відмовився від зусиль по боротьбі з корупцією».

Байден – один з найкрупніших спеціалістів з українського питання у світовій політиці, в його команді люди, які також дуже поінформовані про українську політику (зокрема, речник Білого дому Джен Псакі).

І Байден, і його команда дуже добре знають, що «Нафтогаз України» до 2014 року – це ключове джерело топ-корупції в Україні, а у 2014-2019 – передова війни з Росією.

Президент Порошенко зробив все, щоб перетворити «Нафтогаз України» у прибуткове підприємство, а не корупційне джерело.

Чистий прибуток ПАТ “НАК «Нафтогаз України” у 2017 році складав 39,4 млрд.грн. (з врахуванням рішень Стокгольмського арбітражу) і дуже сильно вплинув на загальний показник прибутку держпідприємств.

У 2018 році «Нафтогаз Україна» (без коштів від судів) також був прибутковий – 11,6 млрд.грн. У 2019 році чистий прибуток «Нафтогазу» виріс до 63,3 млрд. грн. (така велика сума пов’язана з перерахуванням 55,7 млрд.грн. у зв’язку з виграними судами).

А от у 2020 році НАК “Нафтогаз” отримав 19 мільярдів гривень збитку – на відміну від часів Порошенка.

Виконуючи директиви Президента Порошенка, «Нафтогаз України» поставив у Стокгольмському арбітражі «Газпром» на коліна. Арбітражний суд повністю відхилив ретроспективні вимоги Газпрому на суму 56 млрд.дол. згідно з положенням «бери або плати» (що встановлює зобов’язання здійснити оплату за невідібрані обсяги газу) за 2009–2017 роки, завдяки перегляду контрактної ціни «Нафтогаз» зекономив 1,8 млрд дол. на закупівлі газу, придбаного у 2014–2015 роках. Крім того, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги Нафтогазу щодо компенсації у сумі 4,63 млрд дол. за недопоставку Газпромом погоджених обсягів газу для транзиту.

Тому, коли Axios з посиланням на свої джерела пише, що Байден ігнорує Зеленського через підозри у відновленні схем топ-корупції, це дуже правдоподібна історія.

Історія, яка чітко свідчить: на сьогодні Зеленський став корупційно-токсичним для наших партнерів за кордоном.

Для українського народу це означає й інше: Зеленський стає загрозою національній безпеці, бо небажання США, нашого ключового партнера у протидії Росії, розмовляти з Україною через Зеленського – це реальна загроза національній безпеці.

* * *

Держсекретар Ентоні Блінкен 8 червня 2021 року вніс суттєве (і конкретне) уточнення щодо умов зустрічі Байдена з Зеленським влітку 2021 року. Виявилося, що Сполучені Штати розраховують побачити результати у боротьбі з корупцією та реформі корпоративного управління в Україні до зустрічі Джо Байдена та Володимира Зеленського у Вашингтоні. Також Блінкен чітко вказав: «Ми маємо побачити, як люди, причетні до корупційних дій, дійсно притягуються до відповідальності, що надішле потужний сигнал про те, що це не лише слова на шматку паперу».

США ще раз нагадали, що вони вірять не в «тріскотню» спікерів Офісу Президента про боротьбу з корупцією, а в реальні дії влади. А реальні дії влади такі: повний імунітет олігарха Ігоря Коломойського, проти якого досі не розпочато кримінального переслідування. І це попри те, що у США його звинувачують у відмиванні 5,5 млрд. дол., виведених з ПриватБанку; попри те, що у березні 2021 року проти Коломойського введені санкції США. Тут і корупціонер О. Татаров, який, не зважаючи на прямі докази участі у корупційних і службових злочинах, досі перебуває в керівництві Офісу Президента України, і якого Офіс Президента і особисто Зеленський рятували від тюрми; і корупціонер П. Вовк, який досі сидить в суді, а не в СІЗО.

Крім того, це фактична ліквідація корпоративного управління в державній монополії «Нафтогаз України», що було візитною карткою антикорупційної боротьби при Петру Порошенку і успіхів боротьби України з «Газпромом»; це заблокована судова реформа, якій був даний потужний старт у 2016 році при Порошенку, а 2 останні роки вона повністю загальмована; це незалежність Національного банку, яку Зеленський разом з Коломойським остаточно ліквідували влітку 2020 року.

Зеленський має зрозуміти: США – наддержава, яка сьогодні є чи не єдиним ключовим гарантом України проти агресії Росії, «відосикам» не вірить. Вона вірить лише реальним діям. З корумпованою Україною США розмовляти не будуть.


Ірина Геращенко

Звернула увагу на дуже дивне повідомлення з сайту ОП про дзвінок Байдена. В другому реченні згадується Єрмак, який поінформував… прес-службу про розмову.

Дуже, дуже дивна історія, адже прес-секретар присутній при подібних розмовах, а вага цього дзвінка настільки велика, що інформувати про зміст мав особисто Зеленський. До чого тут голова офісу? Й чи знає хтось керівника офісу того ж Байдена? Ніколи не бачила його прізвища в прес-релізах.

Можливо, тому реліз потім тричі змінювався, бо спочатку Банкова вільно внесла туди тези про ПДЧ, підтримку ініціатив Зеленського, приписавши Байдену позицію.

Ці деталі сталі відомі тільки сьогодні. Вони викликають непорозуміння та сором, бо свідчать про непрофесійність і маніпулятивність Банкової.

Ми вітаємо сам факт розмови Байдена і Зеленського. Але від Банкової потрібен професійний підхід до зовнішньої політики.


Helgi Sharp

Пока больше вопросов, чем ответов…

Зеленский провел телефонный разговор с Джо Байденом.
Как рассказал советник президента США по национальной безопасности Джейк Салливан, Байден сказал Зеленскому, что он будет “твердо отстаивать суверенитет Украины”, а также заявил, что пригласит его в Белый дом “этим летом после возвращения из Европы”.

Заметьте, пригласит не ДО, а ПОСЛЕ саммита. То есть, не согласовать позицию, а сообщить результаты. Поставить в известность о принятых решениях ПОСФАКТУМ.

* * *

А в это время, в связи фактическим завершением строительства “Северного потока-2”, США и Германия обсуждают возможные компенсации Украине. Речь идет о возмещениях, поскольку Киев может лишиться транзита. Об этом Энтони Блинкен заявил на слушаниях в комитете по иностранным делам Палаты представителей Конгресса. По его словам, на сегодня с Германией активно идут переговоры и об интересах Украины.

* * *

Вот не буду пока ничего прогнозировать. Если эти “компенсации” закрепят многосторонним договором плюс гарантии безопасности (не такие юридически безграмотные, как в Будапештском меморандуме), можно проявить сдержанный оптимизм. Если же США и Германия ограничатся “честным словом” (как своим, так и России), смело тушите свет.

Короче, пока больше вопросов, чем ответов, а Киев всё глубже скатывается в объектность международной политики. Надежда исключительно на то, что коллегиальные решения США и союзников будут в пользу Украины.


Дмитро Золотухін

До3,14ділися… 😐

Запрошую вас познайомитися з цією чудовою парою. Пана Ентоні Блінкена ви знаєте як очільника ДержДепартаменту США та особу відповідальну за зовнішньополітичний трек Білого Дому.

Поруч із ним стоїть трохи менш відома, але не менш впливова особа – його дружина Еван Райян, яка з січня цього року очолює White House Cabinet secretary, будучи, по суті, головою адміністрації Джо Байдена.

Думаю, що вам цікаво буде дізнатися про те, що у січні 2017 року пані Раян було призначено виконавчим віце-президентом американського видання Axios, яке вчора звинуватило Володимира Зеленського у потуранні корупції в компанії Нафтогаз.

Просто майте це на увазі, коли сьогодні читатимете пости блогерів з подоляківського пулу.
Дякую. Дуже дякую.


Светлана Самборска

О, как.

Издание Axios, где была опубликована инфа, что Администрация Байдена отказалась приглашать Зеленского с визитом перед встречей Байден-Путин, ссылалось на источники в Администрации Президента США. Ну, источники и источники.

И тут внезапно. Исполнительный вице-президент издания – жена Блинкена. И сама работает в Администрации, занимая не последнюю должность.

Помнится, году так в 2015 один наш (“наш”) независимый (“независимый”) журналист (это уже можно без кавычек) придумал фейк, что был какой-то брифинг, и там сказали, что Администрация Обамы показала Порошенко красную карточку. Ссылался на источники, но подтвердить не смог. Я еще тогда подумала, что термина “красная карточка” достаточно, чтоб понимать, что это фейк. Американцы обожают переносить спортивную терминологию что в бизнес, что в политику, но футбол (европейский) – не тот вид спорта, который настолько там популярен.

Но если бы такой термин был, то “красная карточка” выглядела бы именно так: новость об отмене визита со ссылкой на источники в Администрации, опубликованная в издании, где работает жена главы Госдепа.


Тарас Чорновіл

Учора держсекретар США Ентоні Блінкен спеціально для особливо обдарованих повторив, що українську сторону заздалегідь повідомляли про майбутнє рішення США не застосовувати санкції до німецького оператора в добудові Північного потоку-2. Правда, запопадливо пан Блінкен добавив, що можливо до Зеленського не дійшла ця новина… Мені десь здається, що “не дійшла” можна характеризувати в притаманному нашій мові значенні (не дарма ж родинні корені Блінкена з Києва). Тобто не як проблему комунікації навколо першої задниці країни, а комунікацію між двома півкулями в одній черепній коробці.

Бо вже засвітився приблизний перелік питань, які Блінкен порушив у 20-хвилинній розмові з Зеленським. Там тема енергоносіїв була в першому блоці. Говорив про корупційну й антизаконну оборудку з переведенням у пряме управління Нафтогазу й допуск до контролю за ним олігарха Коломойського. Це сам Блінкен підтвердив. А другим пунктом, як це зараз доноситься із США, йшло повідомлення про рішення стосовно ПП-2. Очевидно, що на цій зустрічі держсекретар дійсно не міг оминути дану тему, навіть якщо повідомлення передавали раніше іншими каналами. Тому до Зеленського просто й банально “не дійшло”. Або дійшло, але він вирішив зіграти в дурочку.

Спершу прогнутися перед заморським гостем і зневажливо висловитися про наших партнерів у Європі (вже не вперше!) і окремо відрапортувати, що всі рішення Вашингтона по ПП-2 ми “з ентузіазмом підтримуємо”. А потім, коли такий страшний Блінкен від’їхав, почати гавкати і в бік США та ще й заявляти, що це для нього стало страшною новиною, про яку він дізнався з преси. Це найперше, що треба знати про ситуацію навколо української влади й Північного потоку.

Друге стосується його успішної добудови РФією в дуже специфічні роки. Почали реалізовувати цей проект у 2016 році, найперше, завдяки відвертому потуранню Обами. Той на початках ще вірив, що з Путіним про все можна домовитися, якщо йти на постійні поступки російському ведмедю. А коли стало зрозуміло, що це не так, Обама вже був “кривою качкою”, але наостанок усе ж зумів дати старт санкційним механізмам. Частково через них, але не в останню чергу через жорсткий спротив ряду європейських країн, проект зрештою був практично заморожений. Усе ж ключовою була позиція президента Трампа, для якого ПП-2 був протиставленням амбітним американським енергетичним проектам. І так склалося, що станом на 1 квітня 2019 року прокладено було приблизно 38% трубопроводу. Й усе застопорилося. Про те, які баталії велися навколо блокування цього рашистського проекту, ми всі дуже багато чули, в тому числі й про роль у цьому української влади.

А потім раптом тема зникла з нашого інформаційного простору. Ми знали, що щось там РФія власними силами тягне, але не дуже успішно. І раптом виявилося, що в цій смузі тиші трубопровід уже збудований на 95-98%! Що змінилося в той час, коли раптом такими ударними темпами пішло будівництво? В США був той самий Трамп, а в Кремлі сидів той же Путін. У Німеччині незмінно керувала Ангела Меркель. Якихось політичних змін не відбувалося. Якось на маргінесі проскочила новина, що зламали спротив Данії, і все… А реальною зміною в той час були виключно президентські вибори в Україні. Завдяки “а поржать” від нашого “мудрого наріду” Україна на цілих два роки повністю відсторонилася від процесу. Думаю, що не тільки по нєдоумію, але й з певних агентурних аспектів. Торгували національними інтересами за право “заглянути в очі Путіну”. А роль нашої держави в ініціюванні жорстких дискусій та невигідних для Кремля рішень до 2019 року була дуже великою.

Коли ж трубопровід фактично завершили, Зеленський раптом почав істерикувати й кричати, що Україну зрадила Європа, а США подає Росії патрони. Та ні, мальчік, це ти патрони підносив ворогу й допомагав йому втілити свої плани. А зараз можеш скільки завгодно бити ніжками, але цим, на жаль, тільки погіршуєш становище України, все більше псуючи стосунки з нашими партнерами в Європі й Америці…

Згадався старий анекдот. Його колись Кучма розказував, натякаючи на Литвина, але він значно більше підійшов би до Зеленського. Тільки Німеччину на Росію поміняти треба й останню фразу перекласти російською замість звучного: “In Ordnung, sehr gut, Waldemar. Das Gleiche tun!” написати: “Молодец, Владимир Александрович, продолжай в том же духе!”.

Усі відео