Медведчук – відпрацьований матеріал
Якщо вас досі турбують питання “Чи посадять Медведчука?”, “А чому не раніше?” і “Чи потрібно було використовувати кума путина для звільнення полонених?”, я поясню простими словами.
Садити його можна вже зараз і запросто. Прикривати його більше не буде ніхто. І реакції московського карлика теж не буде. Він – відпрацьований матеріал. Ще й витратний – всі його бізнес-справи підтримувалися з москви в ручному режимі. Тобто інтерес Медведчука – неефективна і витратна частина схеми для мордора.
Он дивіться, нафтові схеми головного по ОПЗЖ вже прибирає до рук вельми ефективний “Сокар”. Тобто “та сторона” тепер буде більше заробляти, ніж витрачати.
А потрібен він був, тільки поки Київ посилав москву нахрін в усьому, що не стосувалося офіційних переговорів. Не намагаючись “заглянути в очі”. Тому в запорєбріке за звичкою почали торгувати заручниками. І для цього їм потрібен був торговий представник. Щоб намагатися щось вирішувати понад “нахрін”. Тепер цих проблем у москви немає.
Коли Бігус, Гордон та інші будуть компілювати чергове вкидання, замішуючи в купу мутні “факти” з прямими фейками, знайте – вас намагаються відвернути від простого факту. Медведчук не потрібен.
У москви тепер кріт сидить прямо на Банковій. НА БАНКОВІЙ. На самому верху. І, швидше за все, не на самоті.
На біса їм тепер Медведчук?
Ми намагалися його дістати. Змусили створити ТСК по “вангергейту”. Але “монобольшість” посадила в крісло глави ТСК зама Пшонки, який налаштований розслідувати не “їх справи”, а ваші. “Переворот 14 року”. Тому що ця влада не може вийти в результаті розслідування сама на себе.
І кріт тепер може спокійно працювати.
Тільки ось те, що Медведчука саме “посадять”, у мене великі сумніви. Вся справа в доказовій базі. Якщо вона заснована виключно на “плівках”, справу розвалять у всіх інстанціях.
І всі покидьки будуть в профіті. У “того боку” скоротяться витрати на дорогого кума. Як і довжина ланцюжка. Тепер вона найкоротша. Кремль-Банкова. Тому що кроту тепер нічого не загрожує.
А Медведчук виграє суди і буде в безпеці та відчувати себе добре. Тому що саме за каденцію нинішньої влади він потрапив у список найбагатших людей України, тобто рекордно “піднявся”. Йому тепер вистачить.
Я ж вам завжди кажу – слідкуйте не за ротом. Слідкуйте за руками. Що б влада не говорила, грізно морщачи лобика, справи говорять одне. Їх влаштовує не тільки старий “парламентер” Медведчук на свободі, але і кріт в керівництві країни. Це просто питання їх ефективності. У виконанні своїх завдань.
Про що ми свого часу поговоримо вже на їх суді.
Бігус, як я і передбачав, своїм другим фільмом про Медведчука не розчарував. Я проникся ще більшою повагою до Віктора Володимировича (можна я його тепер так буду називати?).
Виявляється, він по науськуванню та під контролем Порошенка прокрутив хитрожопу схему з постачання дизелю для української армії. Яка, нагадаю, в ті роки його дуже потребувала. А Роїся, само собою, противилась. Вона своїм дизелем фашистів напувати категорично не хотіла. Але Віктор Володимирович змогли. Спершу злили своїй рідній армії усе застояне, що було у колишній роїсянській трубі. А потім налагодили постачання свіжака. Армія пила його аж причмокуючи. Проте цим були незадоволені його роїсянські куратори. Істерику довелося тушити власноруч написаною заявою, що Віктор Володимирович покінчує зі своїм фашистським минулим і дизелем напуватиме лише тих, кого йому погодить ФСБ.
Як цей самовідданий партизан надалі водив роїсянців за носа, поки що невідомо. Чекаємо на третього фільма. За результатами якого, я уже боюсь, Віктор Володимирович отримають зірку Героя України. Яку йому заборгував іще Порошенко, бо той якось поки непонятно розвів його на вже украдений завод у Севастополі, пост фактум обмінявши його на цю трубу у роїсянців. Чим він, зрештою, з ним розплатився, незрозуміло навіть з артистичних намьоків авторів фільму. Яким діалоги з Порошенком чомусь ніхто поки не злив. Або вони тримають їх на десерт. Хотілось би тоді посмакувати його пошвидше, бо у мене від цих противно-дурнуватих смішочків Віктора Володимировича уже печія починається.
То ж нічого, що я так некрасіво сказав про майбутнього Героя України?
* * *
А знаєте у чому основний цимес усіх цих «розслідувань» по Медведчуку? Я свідомо взяв слово «розслідування» в лапки, оскільки ніхто там нічого фактично не розслідував. Хтось комусь тупо злив частину його телефонних переговорів, з яких автори фільмів вибрали свою частину і ще й у доволі нав’язливій манері (що, зрештою, вірно з журналістської точки зору) нарізані шматочки подали.
Так от весь цимес у тому, що слова Медведчука беруться за істину в останній інстанції. Більше того, там усе збудовано виключно і винятково на них. І йому пропонується вірити беззаперечно. Бо Медведчук не бреше. Раз він сказав, що колону на Ізварине зупинили, значить, зупинили. Хоча купа свідків тієї ситуації в упор нічого подібного своїми очима не бачили. Але раз Медведчук своїм друзям-сепарам сказав, ми зобов’язані вірити.
Раз сказав Медведчук, що Севморзавод обміняли на трубу, значить, обміняли. Ми йому віримо. Хоча з моменту його «націоналізації» його статус у приватні руки (як про те ніби всемогутній Медведчук домовлявся з дружбанами з Москви, і ми йому віримо, само собою) так і не переходив. Навпаки, його «державний» статус тільки посилювався – його там далі у федеральну власність перевели. Але Медведчук брехати не буде, ми йому віримо, як собі самому.
Так давайте тоді вірити йому в усьому. Раз це така чесна людина, кожне слово якої визнається біблейською істиною. Бо раз він сказав, що він був у Порошенка і про щось з ним домовився, то автори фільму впевнені – так воно і було. Бо Медведчук брехати не буде. Он же його голос на плівці. А що то за плівки, наскільки вони піддавалися обробці, наскільки вони повні та наскільки тим самим вони здатні сформувати реальну картину…
Тому для мене усе це поки що срана туфта. Поки не спливуть якісь прямі документи чи хоча би розмови Порошенка з Медведчуком. І бажано не окремими фрагментами, а цільним дампом, з якого можна робити більш-менш повноцінні висновки. Можна після традиційної творчої подачі командою Бігуса, яка робить свою роботу надзвичайно професійно. Надзвичайно. Професійно. Це не обговорюється. Правда, зараз вони шиють гарненький костюм із якогось випадково набраного лахміття. І там, кажись, десь на жопі шось уже репнуло. А зшити усе це можна буде лише злитими розмовами з Порошенком. Але… вони як там? Погано поки що «рослідуються»?
І тільки прошу цього разу подавати їх не у переспіві Медведчука. Бо я, на відміну від авторів цих сенсаційних «розслідувань», не вважаю його кристально чесною людиною.
