Ліва облуда. Частина 1
Переглядати відео про можливі наслідки контактів із інопланетними цивілізаціями пізнавально. Не дізнаєшся нічого нового про них, але багато про нас самих. Навіть якщо відео готували «наукові» люди, замість моделей бачиш голі фантазії, що демонструють горизонти світогляду авторів. Одне таке відео шокувало мене глибиною світоглядного примітивізму. В ньому автори заявили, що ймовірні інопланетні вчителі позбавлять нас ненависного капіталізму, все буде на халяву, а для довкілля нарешті стане полегшення. По-перше, хто цю халяву створюватиме, і чим закінчиться «комуністична» організація праці, по-друге, до чого ми деградуємо, якщо, наприклад, усе робитимуть за нас роботи, і чому це вплине на довкілля, адже золота тисяча не для себе виробляє купу речей і послуг?
Чи можливий світ, в якому людина робитиме щось для інших просто так, по доброті душевній і сама користуватиметься усім, що захоче, виробленим іншими? Ні. Як показують досвід та експерименти, така система валиться майже миттєво. Єдине, що втримує подібні комуни, – це авторитарний лідер, який методами психічного або й фізичного насильства заставляє інших дотримуватися «правил доброчесності». І причина тут навіть не в тому, що просто теоретично неможливо врахувати баланс між нерегульованими потребами усіх жителів та нерегульованим вільним вибором їхнього роду занять. Це, до речі, пряма дорога до карткової системи та примусової праці. В неконкурентному світі не буде природного балансу між попитом і пропозицією. І тут комі мають один рецепт – примус до певних видів праці та зовнішнє регулювання “задоволення попиту”. Це одразу веде до зниження якості або балансу між ціною і якістю. Якщо ціни регульовані, то якість одразу падатиме до можливого мінімуму, витиснутого репресивною машиною. Іншими словами, така організація економіки обов’язково призводить до класичного рабства, де державна еліта приймає рішення, що, скільки і як ти будеш робити і що за це отримуватимеш. Ні вільного вибору професії, ні вільного вибору товарів та послуг тут не передбачається. Не схоже на райську комуну із вільною працею?
Але головною причиною нереалістичності комуністичного устрою є суть людини і першопричини її діяльності. Нашим головним рушієм є статевий добір в межах помірно-ієрархічних груп. Скільки не запаковуй себе в богоподібність та «високе», але нами керує стратегія другого рівня – «кількість». Ми побудовані так, щоб намагатися залишити якомога більше свої генів. Наша здатність до абстрагування та самоусвідомлення разом із життям в ієрархічному соціумі лише ускладнила цей процес, але не відмінила його Навіть, присвячуючи своє життя високій меті та відмовляючись від власного потомства, ми теж діємо під сублімованим тиском статевого добору. Навіть якщо це турбота за покинутими котиками. Комуністична еліта, яка стежитиме, щоб усе було “по справедливості”, теж живе за принципом “егоїстичного гена”. Тому комунізм – це пряма дорога до примітивного раннього абсолютного феодалізму. КНДР і Куба прекрасні тому ілюстрації.
Якщо якось даси людям усе необхідне для життя та розваг, то вони все рівно шукатимуть найпростіших способів порозпускати пір’я. Можеш роздати усім без винятку ленінську тріаду «одяг, їжу і житло» та ще навалиш зверху халявний розважальний контент, але це нас не задовольнить, бо не в цьому наша головна потреба. Ліва ідея побудована на хибних, частіше за все, невротичних, абстрактних уявленнях про людську природу. Усіляка спроба її реалізації призводить до протилежного результату. І чим глибше вона втискається в суспільство, тим яскравіше це проявляється.
