Про друзів, ворогів та гриби
У природі є гриби – їстівні, умовно їстівні та неїстівні.
Так і наші політичні сили. Наразі для мене абсолютно неїстівними є регіонали, БЮТ та антисистемщики.
Перші є відвертими ворогами і працюють на Кремль.
Йульки певний час і в певних умовах можуть працювати на Україну, але при першій можливості зрадять їй і заради влади підуть на союз хоч з чортом, хоч з Путіним.
Треті (Коханівський, Парасюк та вся праворадикальна братія) будуть завжди проти будь-якої влади, вони системні руйнівники будь-якої державності – це їх кредо.
Далі для мене йдуть умовно їстівні гриби. Перш за все, це Самопоміч, Саакашвілі та Свобода (ССС). Не думаю, що ці політичні сили відверто можуть «кинути» Україну. Я вважаю, що їх теперішня антивладна (а часто і антидержавницька) позиція пов’язана з особистими комплексами, амбіціями та образами їх керівників. Тягнибок, Саакашвілі та Садовий – далеко не подарунки, але вони мають свій електорат. І цей електорат, в основному, достатньо патріотичний.
Чи треба владі шукати союзу з цими силами? Впевнений, що на цьому етапі – ні, бо задоволення персональних амбіцій їх керівників може стати руйнівним для того курсу, який наразі проводить Президент та коаліція. Але відверто бити з ними горщики теж не варто – ніхто не знає, яка ситуація складатиметься завтра.
І, нарешті, їстівні гриби. Для мене це всі політсили Народного Фронту (включаючи персонально Яценюка), всі політсили БПП та радікали Ляшка.
Почну з останнього. Просто заплющте очі на всі його виступи перед камерами і проаналізуйте результати голосування за найбільш важливі законопроекти, а також процент відвідування його фракцією пленарних засідань. Практично ВСІ президентські та урядові закони РПЛ підтримує, а те, що політтехнологи створили такий образ самого Ляшка, так на те вони і політтехнологи.
Далі. Яценюк та його уряд взяли на себе весь негатив перших двох років війни, підвищення тарифів та заклали фундамент майбутніх реформ. Їх рейтинг зараз нульовий. Яценюк ні в якому разі не переграє ПАПа на найближчих виборах. Але він та НФ у державницькій грі, партія голосує ще дісціплінованіше, аніж БПП, та продовжує працювати на країну.
І не треба на кожному кроці волати «приберіть Авакова!» – в деяких випадках треба чимось жертвувати. Згоден, досить одіозна постать, але чи варто екстраполювати своє ставлення до однієї людини на всю політичну силу? Також не варто все життя згадувати декілька сумнівних кроків Яценюка, забуваючи про цілу низку його заслуг.
Це я кажу для тих, хто ХОЧЕ домовлятись (хто не хоче – буде й надалі на самоті махати шаблею). У нас є безгрішні політики? Облиште! Політика за визначенням не може бути безгрішною. Отже заради країни треба сідати на шпагат і домовлятись. Домовлятись з «їстівними грибами», тримати у полі зору «умовно їстівні» та всіма силами знищувати поганки та мухомори. Головне, не переплутати!)
