Не винний той, хто нічого не робить

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Через нищівну вчорашню заяву нардепа Ар’єва про операцію СБУ та вагнерівців ЗЕботва почала судомно шукати, на що переключити увагу суспільства. Серед іншого почали розкручувати цитату з інтерв’ю Павла Клімкіна пропагандисту Іванову (журналістом його назвати в мене язик не повертається), мовляв, Медведчука у Тристоронню контактну групу в Мінську ввів Порошенко.

От воно, мовляв, як! Порошенко витяг Медведчука з небуття! Порошенко винний в тому, що Медведчук… власне, що? Що саме робив Медведчук у часи Порошенка? Відповідь на це вже давно дав сам Порошенко в інтерв’ю Українській правді. Цитую:

«Я стверджую, що предметом моїх зустрічей з Медведчуком була виключно діяльність Тристоронньої контактної групи, полонені, а також передача пропозицій української сторони Путіну. Тому що я телефонних переговорів з Путіним за останній час не мав, і єдине, що йому могли передавати, ось це. Інших предметів у нас не було. Точно».

А про що нам розповів Клімкін? Власне, про те саме.

Так, Медведчука до мінського процесу підключив Порошенко з метою займатися питаннями полонених і обмінами. Все. Реальність тоді була така. Для організації обмінів і звільнень полонених потрібний був вихід на вище керівництво Росії, бо домовлятися з середньою ланкою російських керівників – справа марна. Вони всі «цареві люди» – це цитата. А тепер питання – через кого можна було навести контакти з вищім керівництвом Росії? Після провалу всіх намірів Кремля влітку 2014 року і взимку 2015. Після того, як Порошенко і Путін на переговорах кричали одне на одне (це описав екс-резидент Франції Олланд), а, вже повірте, позивний «Міль» такого не пробачає нікому. Через кого можна було встановити такі контакти? Відповідь – тільки через Медведчука.

Віщую питання, а чого Медведчука не посадили? Питання назустріч, а чого його не посадили зараз, коли члени секти «чому Медведчук не сидить» таки добилися свого – Порошенко більше не президент? Чому нині Медведчук вільно скуповує телеканали, обирається в Раду, має там власну фракцію? Знову таки цитата:

«Медведчук при мені голову не міг підняти!.. При Порошенку Медведчук 13% не набирав. А зараз набрав… Вплив Медведчука посилився після того, як Порошенко не виграв президентські вибори» – Петро Порошенко.
Медведчук на це відповів: «Піднімати голову мені не було необхідності, тому що я в своєму житті не опускав її ні перед ким. Я принципово і послідовно відстоював і відстоюватиму свою політичну позицію, боротьба з якою стала сенсом діяльності української влади, очолюваної Порошенком. Через свого поплічника – голову СБУ Василя Грицака – Порошенко нацьковував на мене особисто, мою сім’ю (були напади на моє житло, а також офіс очолюваної мною громадської організації) підконтрольних йому націонал-радикалів».

Достатньо?

Порошенка постійно критикували за залучення Медведчука до роботи ТКГ у Мінську. А я хочу спитати, так що, краще було, якби наші хлопці лишалися в полоні на підвалах у терористів та в катівнях ФСБ? Що, аби виглядати усім в білому, треба було пожертвувати нашими громадянами, які опинилися у ворожих руках? Чи краще повернути наших громадян і за це потерпіти наявність Медведчука, заблокувавши всю його іншу діяльність силами спецслужб?

Це питання треба ставити не горлатим активістам, які завжди знають «як треба» і ні чорта не роблять самі. Це питання треба ставити родичам полонених, яких звільнили завдяки цій політиці Порошенка. Це питання треба ставити самим полоненим. Це питання треба ставити Атему Чийгозу, який не з чуток знає, що таке буцегарня ФСБ, а він свою відповідь уже дав, коли став депутатом від «ЄвроСолідарності». Так, того, хто шукає непростий вихід з дуже складної ситуації, завжди є в чому звинуватити.

Бо звинувачувати не можна лише того, хто взагалі нічого не робить. Лише патякає. І так. Щойно Росія впровадила проти Порошенка санкції. Додати нічого.

Колаж © Радіо Свобода

«Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»