Поточні тенденції в економіці (станом на початок серпня)
Найбільшими ризиками для української економіки залишаються пандемія коронавірусу та політична ситуація, яка може вплинути на макроекономічну стабільність, що напряму пов’язана з результативністю співпраці з МВФ.
ВВП
За даними НБУ, рівень падіння реального ВВП у ІІ кварталі 2020 року сягнув -11%.
Нацбанк вважає, що найглибше падіння ВВП уже позаду. За прогнозом регулятора, результатом 2020 року буде падіння на 6%, проте у 2021-2022 роках відбудеться зростання на 4%.
Основними ризиками, що можуть негативно вплинути на прогноз, НБУ вважає
- триваліший строк пандемії коронавірусу та потенційне повернення до жорсткіших карантинних заходів;
- глибше падіння світової економіки;
- різке підвищення соціальних стандартів;
- гальмування співпраці з МВФ;
- судові рішення щодо фінансової системи;
- скорочення врожаю зернових, олійних і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі;
- ескалації військового конфлікту на сході країни.
Втім, вважаємо, що наявні тенденції в політичному житті країни свідчать про дещо перебільшений оптимізм Нацбанку в оцінці імовірності таких негативних впливів, як гальмування співпраці з МВФ та судові рішення.
29 липня 2020 року Кабмін схвалив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки, згідно з якими у 2021 році очікується зростання ВВП на 4,6%, номінальний ВПП на рівні – 4505,9 млрд грн. При цьому індекс цін виробників промислової продукції має сягнути 8,7%, інфляція прогнозується на рівні 7,3%, безробіття – 9,2%.
Підприємства
Очікування промислових підприємств
За результатами щомісячного дослідження НБУ констатував погіршення очікувань промислових підприємств порівняно з попереднім місяцем – дифузійний індекс знизився до 47,5 (у червні – 49,2).
Очікування щодо обсягів нових експортних замовлень на продукцію різко погіршились – до 40,0 (у червні 58,3).
Серед підприємств сектору продовжують переважати песимістичні настрої щодо чисельності працівників. Так, 18% підприємств планують скорочення персоналу.
Щодо обсягу реалізованої промислової продукції добувної та переробної промисловості
За даними Держстату, загальний обсяг реалізованої промислової продукції добувної та переробної промисловості за січень-червень 2020 року становить 882,6 млрд грн, що майже на 13,3% менше, ніж в аналогічний період 2019 року.
Від загального обсягу за межі України реалізовано промислової продукції добувної та переробної промисловості на 328,38 млрд грн, що на 5,7% менше, ніж в аналогічний період 2019 року. Це свідчить про значне скорочення обсягів реалізації саме на внутрішньому ринку (-17,2% порівняно з 2019 роком).
Будівельні підприємства
Попри певне покращення очікувань будівельних підприємств порівняно з попереднім місяцем, їхні настрої все одно досить песимістичні (найнижчий показник серед інших галузей).
Підприємства очікують зростання цін на продукцію (послуги) власного виробництва, а також налаштовані на скорочення кількості працівників.
На негативну ситуацію в будівельній галузі також вказують й дані Держстату.
Так, за даними обстеження будівельних підприємств, відзначено такі очікування на 3 квартал порівняно з попереднім:
- зростання цін на роботи, що виконуються будівельними підприємствами;
- посилення впливу такого стримуючого будівельну діяльність чинника, як недостатній попит, та одночасне зниження впливу таких факторів, як несприятливі погодні умови та інші фактори.
- забезпеченість замовленнями на будівельні роботи, як і в ІІ кварталі 2020 р., у середньому становить 4 місяці.
У червні 2020-го індекс виробництва будівельної продукції (на ефект календарних днів (порівняно з червнем 2019 р.)) склав 98,3%, а за підсумками січня-червня 2020 року – 94,5%.
Слід відзначити, що в аналогічний період 2019 року індекс виробництва будівельної продукції (на ефект календарних днів (порівняно з червнем 2018 р.)) складав 125,3%.
Мінекономіки відзначає «уповільнення темпів падіння індексу будівельної продукції», вважаючи основним позитивним чинником, що вплинув на таке уповільнення, «активне проведення дорожніх робіт». Водночас міністерство констатує найбільший внесок у падіння галузі житлового будівництва через продовження негативних тенденцій, таких як зниження попиту на житлову нерухомість на початкових стадіях будівництва та недостачу фінансових ресурсів у забудовників. Також у Мінекономіки відзначили зниження інвестиційної активності з боку підприємств, що відобразилося на погіршенні результатів у нежитловому будівництві.
Слід зазначити, що рекламоване міністерством «активне проведення дорожніх робіт» викликає великі сумніви, оскільки на практиці означає дорожчу, ніж в попередні роки, вартість будівництва доріг, а не збільшення обсягів будівництва. Крім того, здебільшого йдеться про добудову доріг, розпочатих у попередні роки, а не про будівництво нових. Також слід нагадати, що «рекордна» сума фінансування дорожнього будівництва пояснюється витрачанням понад половини – 35 млрд грн – фонду боротьби з COVID-19 на «велике будівництво».
Підприємства торгівлі
За даними НБУ, погіршення очікувань спостерігається також серед торгівельних підприємств, зокрема щодо обсягів товарообороту – 34% очікують його зниження. Також й надалі очікується скорочення загальної чисельності працівників.
У свою чергу Держстат відзначає такі очікування серед підприємств роздрібної торгівлі на ІІІ квартал 2020 р. порівняно з попереднім кварталом:
- уповільнення темпів зменшення обсягу замовлень товарів;
- уповільнення темпів зменшення кількості працівників;
- зростання цін реалізації товарів.
Водночас Мінекономіки відзначило у червні вперше за останні два місяці відновлення зростання обсягів роздрібної торгівлі – до 1,4% (порівняно з -3,1% у травні та -14,9% у квітні 2020 р.).
У міністерстві вважають, що певному відновленню економічної активності у деяких сферах економіки та реалізації відкладеного попиту сприяли пом’якшення карантинних обмежень та перехід до адаптивного карантину. Водночас відзначається, що на споживчі настрої населення дотепер впливає мінлива ситуація з епідемією коронавірусу, внаслідок чого стримується розвиток внутрішнього сегменту ринку.
За даними Держстату, у червні 2020 року збільшився порівняно з травнем обсяг оптового та роздрібного продажу пального, що, на думку Мінекономіки, є можливою ознакою поступового відновлення ділової активності.
У Міністерстві вважають, що на внутрішню торгівлю позитивно вплинули зростання реальної зарплати, низька цінова динаміка на внутрішньому ринку та збільшення обсягів споживчого кредитування, а негативно – погіршення споживчих настроїв домогосподарств.
Сфера послуг
За даними НБУ, підприємства сфери послуг поступово відновлюються після введення обмежень пов’язаних з пандемією, проте все ще зберігають песимістичні настрої щодо результатів своєї діяльності.
Так, 37% підприємств очікують зменшення обсягів надання послуг, а 35% песимістично налаштовані щодо обсягів нових замовлень на послуги.
Попри певне покращення загального настрою підприємств щодо своєї діяльності, 18% із них все ще налаштовані на скорочення кількості працівників.
Експорт/імпорт
Експорт товарів у червні 2020 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшився на 7,1%, а імпорт скоротився на 17,2%.
Так, у червні 2020 року експорт товарів становив $3,0 млрд (у 2019 – $3,26 млрд), а імпорт $3,8 млрд (у 2019-му – $4,6 млрд).
Найбільше в січні-червні 2020 року скоротився експорт до країн ЄС (на $1,4 млрд, або 17,0%), а їхня частка зменшилася до 33,2% (у січні-червні 2019 року частка експорту до країн ЄС складала 37,5%). Також зменшився експорт до країн Африки та Росії – відповідно на $317 млн, або 12,4% та на $207 млн, або 16,2%.
Скоротився експорт за такими основними групами товарів:
- чорні та кольорові метали – на 18,7%;
- продовольчі товари – на 5,0%;
- продукція машинобудування – на 3,9%.
У січні-червні 2020 року найбільше в номінальному вираженні скоротився імпорт із Росії (на $1,6 млрд, або в 1,8 разу) та країн ЄС (на $1,2 млрд, або 11,4%). Частка Росії в загальному імпорті зменшилася з 13,2% – до 9,0%. Зменшився також імпорт з країн Азії (на $187 млн, або 2,9%).
Енергетичний імпорт зменшився у 2,1 разу, так само, як і в травні 2020 року. Неенергетичний імпорт скоротився на 6,6%.
Зокрема знизився імпорт:
- продукції машинобудування – на 6,6%;
- продукції хімічної промисловості – на 4,0%;
- чорних та кольорових металів – на 10,8%;
- деревини та виробів із неї – на 10,7%.
Загалом за перше півріччя 2020 року експорт товарів становив $22,4 млрд (-6,6% до січня-червня 2019 року), імпорт $23,3 млрд (-16,6% до січня-червня 2019 року).
Ринок праці
Станом на 3 серпня 2020 року кількість зареєстрованих безробітних в Україні складала 506 тис. осіб, що на 11 тис. осіб менше порівняно з попереднім місяцем.
За даними Державної служби зайнятості, з початку дії карантину (з 12 березня по 31 липня 2020 року) статус безробітного отримали 395 тис. осіб, що на 71% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Влада так і не вирішила проблему заборгованості по заробітних платах.
Так, найбільший показник по заборгованості був у листопаді 2019-го – 3,4 млрд грн, а в липні цього року розмір заборгованості становив 3146,4 млн грн, це найбільший розмір заборгованості за цей рік.
Найбільша заборгованість по заробітній платі у промисловій галузі, яка у червні склала 2,3 млрд грн.
Середньооблікова кількість працівників у червні 2020 року склала 7,29 млн осіб, що на 145,4 тис. осіб менше, ніж у червні 2019 року.
Виконання Держбюджету за доходами
Надходження до Держбюджету в липні 2020 року
Надходження до загального фонду склали 57,95 млрд грн (111,6% від плану). Розмір надходжень порівняно з аналогічним періодом 2019 року скоротився на 14,8% (-10 млрд грн).
Надходження від фіскальних органів:
надходження від податкової служби склали 29,6 млрд грн (123,1% від плану), що порівняно з аналогічним періодом 2019 року менше на 19,8% (-7,3 млрд грн);
надходження від митної служби склали 25,6 млрд грн (100,4% від плану), що порівняно з аналогічним періодом 2019 року менше на 11,6% (-3,36 млрд грн).
Відшкодування ПДВ у червні цього року склало 9,1 млрд грн.
Загалом надходження від фіскальних органів у вказаний період склало 55,2 млрд грн (111,4% від плану), що менше на 16,2% (-10,6 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
План за вказаний період виконано на 108%, а до держбюджету надійшло 68,9 млрд грн, що менше на 8,3 млрд грн або на 10,8% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
Виконання плану надходжень за січень-липень
План за січень-липень 2020 року виконано на 95,1% (-30,4 млрд грн від плану), а до Держбюджету надійшло 588,3 млрд грн, що більше на 4,1 млрд грн або на 0,7% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
Ілюстрації НБУ, Держстату, Мінекономіки, власна інфографіка
