Марні очікування дива

Знаєте, що смішно?
Читати відкритого листа профспілок машиністів України до михуїла.

Як вони “надіялись, бла-бла-бла, спочатку на вову, бла-бла-бла, на “дайтє єму сто днєй і адін год”, потім на “рєформатора всєх рєформаторов, головного пєрфоратора, пробіватора, решатора, друга прєзідєнтов і грозу всєх х*йлов”.

А в результаті пшик, і немає навіть на білі тапки поховати галузь.

Наші люди – самі наївні ідіоти. Підбирають клоунів і політичне сміття, яке вимелося з інших країн. Викопують з нафталіну трупи совково-януковочевих дєятєлєй. Беруть обісцяних сивох та потаскані корабельні сосни.
І НАДІЮТЬСЯ.

“Прілєтіт к нам валшебнік в галубом вєртальотє і бесплатна пакажет кіно…” ©