Зеленський виконав вимоги Кадирова

І як маю тепер до всього цього ставитися? Я ж сам з обуренням писав і говорив, що Зеленський повинен відреагувати на зневажливе послання Кадирова. Бо цей чмир принизив не лише його персонально (тут нехай сам свої шмарклі розтирає), він зневажив Україну.

І Зеленський відреагував… Він повністю виконав усі вимоги Кадирова. Той наказав нєдорослю подзвонити до Путіна – “телефонна розмова відбулася за ініціативою української сторони”. Приказав, щоб він відзвітував про те, що закінчив війну, та узгодив з хазяїном, як буде тепер врегульовано життя “рєспублік і народа Донбасса”. І: “сторони обговорили всеохоплююче перемир’я та закон про статус ОРДЛО і зміни до Конституції про децентралізацію”.

Поки бачу єдину розбіжність позицій: у Зєлєнського запевняють, що він ще й ніжайше попросив звільнити полонених та політичних в’язнів на окупованих (хоча які ж вони окуповані, коли там “внутрєнній конфлікт”?) територіях та на Росії. А в Путіна про цю частину розмови взагалі не згадали. Тобто або Зеленський про це й не заїкався, або в Раші вирішили, що до пряничків переходити ще рано. Особливо, коли клієнт аж вищить від задоволення під батогами…

Яка ж усе це гидота й зрада. І яка ж то країна, де після такого приниження усі рейтинги влади не обнуляються, а самим владоможцям зовсім не конче поспіхом пакувати валізи до Ростова…

Тепер стежимо за послідовністю подій.

Перше. Спочатку Путін оголошує мобілізацію та залучає на безстроковій основі громадян РФ до лав ЗС. Потім починаються раптові навчання на кордоні з Україною, а також перекидається важка техніка до окупованого Криму. Зеленський мовчить, Україна практично не реагує.

Друге. Раптово до Зеленського звертається Кадиров і вимагає вибачень, але головне не це. Кадиров вимагає у Зеленського:
1. Припинити «громадянську війну»
2. Подзвонити до Путіна та домовитися.
3. Відверто каже «тримайте своє слово».

Третє. Що робить Зеленський?
1. На ТКГ різко домовляються про «мир» на умовах Кремля та фактично обеззброюють українську армію.
2. Зеленський телефонує до Путіна та фактично звітує.
3. НАЙГІРШЕ. Зеленський обговорює з президентом держави-агресора Конституцію, адмінреформу (децентралізацію), особливий статус ОРДЛО і, головне, «мир», тобто «просто перестать стрєлять».

І тут виникає не просто питання. Закрадаються дуже недобрі думки. Чому Зеленський не реагує на «брязкання зброї» під кордонами? Чому в один момент до Зеленського звертається Кадиров, і за дивним збігом обставин практично одразу виконуються його вимоги?
Ми ж добре розуміємо, що Кадиров не діє без вказівки Путіна, а отже є конкретний план по дестабілізації України, і в цей план, на жаль, почав грати й сам Зеленський.
Якщо доплюсувати сюди дивні теракти в Луцьку та Полтаві, складається цілісна картина.

Про що таке хотів нагадати Зеленському Кадиров? Чи не про певні «таємні домовленості»? Чи не про той же Оман? Чи, можливо, про те, що Росія довго чекати не буде?

У Кремля погані справи. Вони в економічному та політичному занепаді. І виграшна битва з Україною їм дуже потрібна. І видно українська влада замість національної позиції вибрала іншу – позицію Кремля-агресора.