Непідсудний Медведчук
Колись дуже давно в армії товаришував з грузинами й іншими солдатами із Закавказзя. З того часу деколи в пам’яті виринають грузинські анекдоти. Зараз пригадався саме цей:
Іде суд. Суддя запитує:
– Падсудімий Ґогія, ви прізнайотє себє віновним?
– Нет!
– Ну, на нет і суда нет. Ти свабодний, дараґой.
А чому я про це згадав? Навіяла кількоходівочка під час туристичного вояжу Зеленського на Волинь. Ми вже надивилися, як відфільтровують осіб, які можуть наблизитися до першого тіла під час його виїздів з Києва до “вдячних” виборців у регіонах. Після коридору ганьби в Тернополі він довго нікуди не вибирався, але зараз попрацювали над маршрутами та фільтрацією допущених осіб, і Зеленський знову почав виїжджати в заміські вояжі. На зустрічі не допускають навіть нардепів, які можуть зіпсувати настрій зеленосяйній почварі. Чистять і журналістів, недавно одній журналістці, яка дуже добивалася акредитації, сказали, що допустять лише за наявності довідки від психіатра. Про всіляких радикальних активістів і мови бути не може.
А тому доволі дивним виглядало, що в Луцьку до Зеленського вільно змогли підійти такі “радикальні” представники Нацкорпусу. Хоча, це вони на замовлення проти Порошенка були радикальні, а тут – ну чисто тобі ті плюшеві свинки Пеппі, якими так любили розкидатися.
Ну а вся триходівочка виглядала так:
1. Нацкорпус гнівно, але лагідно запитав у зєпрідєнта про Медведчука. Що він нарощує сили, скуповує канали, а Зеленський ще торік казав, що знає джерела його фінансування та цим займеться. То де ж результати?
2. Зеленський, наморщивши ліву половину чола (права залишалася гладенькою, як дупця новонародженої дитинки), відповів: “Ми ж із вами повинні жити по законах… Я впевнений, що він дійсно фінансується з Російської Федерації. Я з вами така сама людина. Потрібно, щоб правоохоронні органи цим дійсно детально займались. Я вас чую і я з вами у цьому питанні однієї думки”.
3. Уже наступного дня прессекретар Путлєра Усы Пєскова на диво лагідно та “вичерпно” відповів: “Російська Федерація не фінансує Медведчука. Судячи з усього, президент має помилкову інформацію”.
На цьому інцидент вичерпався і всі сторони залишилися в стані глибокого задоволення та конструктиву. Падсудімий Ґоґія також.
До речі, від армійських друзів навчився не лише грузинських анекдотів, але й відбірної лайки. Коли занадто довго (понад 30 секунд) бачу фізіономію Зеленського, згадую одну дуже гучну та брутальну грузинську фразу, як і свого армійського приятеля Гію Ломідзе, який нею звично винагороджував усіх офіцерів та прапорщиків гарнізону…