Коли втрат уникнути неможливо

Дмитро Левінський

О! Почалося.

З усіх куточків країни вже почалися стогони, що лікарні відмовляють у шпиталізації хворим з підозрою на Ковід.
Там помер дядько, якого 103 тримала на домашньому лікуванні, а потім він поїхав у лікарню сам, йому відмовили, і, повернувшись додому, за кілька годин він помер.
Там помер хлопчик, якого так само 103 тримала вдома на жарознижувальних, а коли вже геть погано стало – він помер за добу вже в лікарні.
А коли людям казали, що ізоляція – то їх особистий інтерес, бо лікувати нема де і нема кому, люди крутили пальцем у скроні.

Я не можу засуджувати колег у подібних випадках. І не з почуття професійної солідарності. А тому, що коли до лікарні привозять подібного хворого, в лікаря приймального відділення є вибір: спробувати врятувати одного цього хворого, або не допустити перетворення лікарні на новий локальний епіцентр епідемії.
Здогадайтеся, яким буде вибір.

Недарма я в одному з минулих дописів порівнював епідемію з війною. Боротьба з епідемією це і є війна. З тими самими правилами, і де нема місця сентиментам. Коли втрат уникнути неможливо, обирається той варіант дій, при якому втрати будуть мінімальними. Якщо лікарня не пристосована для прийому інфекційних хворих, лікар взагалі не має права приймати таких хворих.

І ми не одні в такій ситуації. Навіть Британія (британська модель, кококо) та Штати зараз, а до них – Італія з Іспанією, роблять та робили так само. Навіть підтверджених хворих намагаються якомога довше тримати вдома на симптоматичному лікуванні. В лікарню везуть лише в тому випадку, коли розвинулася дихальна недостатність.
Станом на вчора, лише офіційно підтверджених інфікувань медиків – майже 600. А це майже 1/5 всіх офіційно підтверджених.

За статистикою Польщі, 1/3 всіх заражень серед цивільних – в лікарнях та амбулаторіях. Але можете ще посміятися з “не страшніше застуди”.

Дякуйте зеленім пдрсм, які замість фільтрації влаштували санжарський цирк.
Дякуйте зеленим пдрсм, за те, що провтикали момент та розпродали засоби індивідуального захисту.
Та дякуйте мудрому богоносному наріду, особливо тим, хто повертаючись з-за кордону не дотримувався самоізоляції, та їх родичам.
Тим, хто щосили доказував, що ніякого коронавірусу нема, боятися нема чого, і все це навколо вірусу – пусті балачки та лякачки.

Ви зробили це разом – влада та богоносний нарід.
А вас попереджали…

 

Усі відео