Не варто шукати ніяких теорій змов

Одна із когнітивних особливостей людського мозку полягає в тому, що він не може змиритися з незавершеністю “картини реальності”. Наш мозок на автоматі домальовує щось, опираючись на свій попередній досвід. В умовах стресу і емоційного збудження малювання прискорюється. Коли ви спокійно йдете лісом вдень, то навряд чи тінь від гілляки сприймете за щось крім тіні від гілляки. Коли йдете накручені та в сутінках, то побачите не тільки монстра, а й монстра, що проявляє агресію по відношенню до вас.

Уявіть собі старлея, який сидить в консервній банці з ракетами всередині та радаром на даху. Три дні його накручувала пропаганда. Дві години тому де-факто його країна оголосила війну США. І тепер старлей сидить із посинілим від напруги пальцем над кнопкою “Пуск”. Оскільки американські ракети летять швидко, часу на отримання дозволу та на підтвердження цілі не буде. Це околиці Тегерану – останній рубіж оборони. А ще є американські фокуси РЕБ, коли зв’язку в потрібний момент може не стати. Тому є наказ працювати автономно. І ось в один із таких моментів у зону враження входить “ціль”. В звичайних умовах цей старлей звернув би увагу на характеристики цілі, на її низьку швидкість, на висоту польоту, на ще купу всього. Але умови не звичайні. Його і так все життя накручували пропагандою, а останні дні довели до істерики, а тут ще безсонна ніч після демонстративних обстрілів баз США. Це геть стерло здатність думати критично. Ось палець і смикнувся. При цьому для надійності аж двічі, хоча і однієї вистачило б.

Тому не варто шукати ніяких теорій змов. Причина одна – когнітивні особливості мозку в стресовій ситуації.

Мене турбує інше. Абсолютна некомпетентність, аж до безпорадності, керівництва України на усіх верхніх рівнях. Зрозуміло, що з Бубочки Янелоха та родичів з “кварталу”, яких він розпихав на усі ключові посади, не спитаєш. Але ж є нижні ланки управління. Невже і там пройшла заміна на “чоловіків бухгалтерів” чи “друзів маминих подруг”? Це означає лише одне, якщо в країні станеться кризова ситуація, ми залишимось із нею сам на сам. Коли російські ракети падатимуть на Львів, Бубочка проситиме підтвердження в прем’єр-міністра “Канадії”. Ну не буде ж він псувати дружні відносини з паханом усієї Московії за якихось дрібниць…

Так що, браття і сестри, у всьому, що ми хочемо зробити, ми маємо надіятись лише на себе. Як на початку 2014-го. В 79-ці є крутіший слоган, але мене обмежує педагогічна естетика.