Що не так з ринком землі
1. Фахового обговорення земельної реформи немає. Маленькі паростки здорового глузду потонули у лементі емоційних закликів і образ.
2. Юлія Тимошенко воскресла із забуття і стрімко повертає від Зеленського свій “заблудший” електорат. Думаю, її легендарний спіч про те, що після продажу землі зникнуть продукти, зараз обговорюють на всіх лавочках країни.
3. Влада не знає, що робити, і тупо слідує за обставинами. Спочатку депутат Слуги Сольський подає законопроект, у якому в одні руки можна продати не більше 200 тис га. А потім генєралісімус заявляє, що не допустить цього, і зменшує наділи у 20 разів. Ви ж закон подавали, ви ж із чогось виходили, коли пропонували початкову цифру 200 тис га! Так скажіть, як можна було помилитися в розрахунках у 20 разів?? І який все-таки розмір обґрунтований: той, що ви подали зразу, чи той, що Бубочка пообіцяв на камери?
4. Немає чіткого бачення, для кого цей закон. Для людей, які хочуть продавати паї дорожче, чи для бізнесу, який хоче скупити дешевше? В результаті, незадоволені й ті та інші.
5. Інформаційна політика на підтримку закону провалена. Від влади по ефірам ходять випадкові люди. Вони плутаються в елементарних питаннях про земельну реформу і не можуть відповісти, скільки гектарів все ж пропонують давати в одні руки. Опоненти з досвідом публічної риторики просто розмазують їх по екрану.
Закон про ринок землі мав стати для Зеленського таким же діамантом у короні, як Безвіз для Порошенка. Ніхто не зміг, а я прийшов і зробив! Але ніт, закон про ринок землі не просто не став досягненням Зеленського, а перетворюється на його найбільший провал. Весь цей бедлам навколо закону демонструє слабкість влади. Інтелектуальну немічність. Неможливість не просто збирати голоси, а навіть контролювати свою монофракцію.
Все виглядає так, що в цьому році закон не проголосують. А в наступному буде вже зовсім інший рейтинг, думки про вибори, і Україна ще на 5 років пропишеться у компанії Куби, Венесуели, КНДР і Білорусі.
