Дума про Йолку

Александр Дедюхин
Олександр Дедюхін

В одного багатого чоловіка добре вродила нива. 17
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. 18
І сказав: ось що зроблю – зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. 19
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. 20
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? 21
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє. (Лк. 12.16-1)

Ми всі зараз можемо сказати, що ця притча не про нас, не такі ми вже й багаті, хоч і не настільки зубожілі як зеленодранці. Насправді ні. Ця притча про кожного з нас.

П’ять минулих років ми постійно багатіли, якщо не матеріально, то по-іншому. Ми набирали авторитет як держава, ми розбудовувалися, ми закладали підвалини нового, кращого, і в матеріальному сенсі теж, життя. Але потім сталася зелена катастрофа. Чому? А тому, що ми вважали, що ті чудеса, ті неймовірні перемоги, котрі відбувалися, ставалися самі собою. Насправді, ні.



Всі попередні роки Бог ніс нас на руках та допомагав в усьому. Перемагати на війні, реформувати державу, розбудовувати Незалежність, зміцнювати суверенітет, отримати Томос.

Зараз ми плачемо та волаємо про те, як же можна було так швидко змарнувати все? А так стається тому, що ми чомусь почали вважати себе дуже багатими. Насправді, ні. Не такі ми вже, як виявляється, були багаті, нас можна досить легко розвернути в зад тайожному союзу.

Перспективи в нас не найкращі. Але. Є одне важливе, але навіть тоді, коли все дуже погано. Для Господа Бога немає нічого неможливого. Він може не тільки повернути нам гідність та перспективи, але й дати поштовх для того, щоби ми насправді розквітли та стали вже нарешті тими, ким він нас бачить, – домінуючою нацією Європи.
Для цього потрібно небагато. Уповати на нього та не скиглити, робити все, залежне від нас, щоби витравити з нашого дому зелену плісняву.
Готувати йолку.

Поділитися:
Share

Share