Припудрений зворотній бік “руського міра”

Аналізувати слова та дії будь-якого підданного рф в нашій ситуації – приблизно те ж саме, що спостерігати за крокодилом і прикидувати, заплаче він чи не заплаче, коли жертиме наше дурне теля.

Жертиме.

Будь-який “доброволець” Пашинін, лукавий “правдоруб” Нєвзоров, “ліберальні” Ксюші, не кажучи вже про тучу твєрських “блоґерів” – не більше ніж припудрений зворотній бік “руського міра”, який м’яко сіє зневагу до української держави. А коли російська зброя вбиває українців – похитує головою та з печальним виразом цокає язиком, не більше.

Це керовані метастази впливу на наш інформаційний простір і менталітет, призвані витискати нашу ідентичність теорією про “нє всє одінаковиє” і “ми с вамі, братья”.

А таке “брацтво” рано чи пізно завжди вилазить нам Батурином і Крутами, Голодомором і Іловайськом, тому що ми раз за разом прислухалися до чужого, замість генерувати своє.

Проте тепер у нас є досвід перемоги Майдану, Євроінтеграція та ЗСУ, якщо не будемо розумом діти – крокодилам не світить.