Как говорится, новости надо читать каждый день, иначе потом можно прочитать их все разом и офигеть насмерть. Так что давайте подходить к новостям дозированно. И к новостям о кандидатах в Президенты тоже. Вашему вниманию предлагается: ОМЕРЗИТЕЛЬНАЯ СЕМЁРКА.
Наступні три місяці, а за ними наступні ще сім, ми матимемо нагоду збагнути, що всі попередні чотири роки були просто легкою розминкою. Справжнє бойовище почнеться прямо зараз. Нас оглушать такими сенсаціями, що очі проти волі вилізуть на потилицю, щелепа зариється у землю, а серце вистрибне з грудей так, що крилаті ракети здивовано озиратимуться. Починається фінальний етап бойовища за головний приз під назвою ВЛАДА.
В сьогоднішній ситуації конфлікту з Росією навіть приблизна рівність голосів за конкуруючих кандидатів в якомусь турі виборів, навіть в першому, коли за вихід в другий тур конкуруватимуть два кандидати з приблизно однаковими результатами, поляризує та ділить суспільство. А що вже казати про близькість результатів двох кандидатів у другому турі. Тоді вже ділиться навпіл вся країна.
Управлять Украиной – это как управлять космическим кораблем. С поломанным бортовым компьютером, устаревшими астронавигационными картами, с ограниченным запасом провианта и топлива, и с пожаром в одном из отсеков корабля. А ещё и на хвосте – флот Пожирателей. Да вы б даже в компьютерной игре не выжили б с такими вводными!
Ты же, худоба вусата, не дворник и не инвалид, ты румяный упитанный кавалок, и ты рвешься в Президенты. У тебя же в декларации красиво все, и на зубожілого ты не похож. Тебе хватает на рекламу из каждого утюга, на билборды хватает, и на оплаченные статьи в СМИ тоже. А на шкарпетки маме, хустку, обогреватель и утеплить дом — не хватает, хоть ты всрись. И на совесть не хватает.
Сьогодні ми – всі теперішні прихильники Петра Порошенка, тобто Президента України – в часи найсерйознішої війни в нашій новітній історії повинні змобілізувати та зробити все для того, аби на виборчих дільницях нас стало незрівнянно більше. Аби ми стали більшістю. Тому що ми – громадяни України, і їх в Україні більшість…
Если ты одним пальцем строчишь бложик, что надо исполнять закон, а другой обещаешь его нарушить сразу по приходу во власть, то пальцы эти можно и нужно засунуть туда, где никогда не светит солнце. В Северную Корею, например.
Я не знаю, хто буде переможцем президентських виборів, – на щастя, я живу в країні, де цього не дано знати нікому. Зате я знаю, хто уже став найбільшим моїм розчаруванням на цих виборах, – це музикант і вокаліст групи «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук. Були часи, коли Вакарчука я сильно поважав. А зараз я ніяк не можу збагнути, він настільки захоплений дурник чи настільки закінчений цинік?
Отложим в сторону топоры политической войны и посмотрим в будущее нашей страны. Скоро выборы Президента. Хотим мы этого, не хотим, но выборы состоятся. Кто-то обязательно будет избран на эту проклятую всеми должность. И от этого человека будет зависеть дальнейший путь Украины! Каждый для себя найдите ответ на простой, как угол дома, вопрос «Кто?»
