Друже, говори зі своїми батьками. Вони мудрі і відповідальні люди. Вони щиро шукають відповіді на свої питання. Біда, що, коли нас нема поряд, відповіді їм підсовують істеричні брехуни з недолугих ток-шоу. Наші батьки переживають за правильний вибір і завжди йдуть на вибори.
Друзі!!! Перед нами стоїть вибір, від якого залежить майбутнє нашої держави. Або вона буде незалежною, або знов опиниться під чоботом. Можливо, це прозвучить банально, але, як то кажуть, на переправі коня не міняють. Ми вже майже на тому боці. І я дуже не хочу, щоб ми потонули декілька метрів від берега…
Друже, обов’язково приходь на вибори 31 березня. Поговори з батьками, які й так відповідально до цього ставляться (явка традиційно більше 65%). Поговори з дітьми, яким не зайве нагадати про важливість події (явка зазвичай менше 35%). Обговоріть ще раз кандидатів. Без зверхності, без образ, зі спокійними аргументами. Прийдіть всією родиною і виберіть Верховного Головнокомандувача та Головного Дипломата своєї країни.
Кого ви бачите на посаді Президента України? ЗЕ!Артиста, якого зараз не пускають в прямі ефіри, бо НЕДАЙБОЖЕ щось знову ляпне? БабЮлю, яка пропонує “Новий Курс” з тих часів, коли мене ще в планах не було? Чи іншого кандидата, якого ви впізнаєте лише на бордах, а в реальному житті пройдете повз, бо він вдягне краватку іншого кольору? Не хочу обіцянок, хочу бачити дії. Тож…
Насправді в списку на виборах Президента в нас всього два прізвища – Порошенко і Коломойський. І я не згоден с заспокійливими коментарями, що при Коломойському «нічого страшного не буде». Буде і дуже страшне. Просто погугліть історію становлення бізнесу Коломойського в Дніпропетровському регіоні. Це історія рейдера і мародера. І як би ви персонально не відносились до Порошенка – він просто людина з іншої історії.
Аналізуючи вибори 1991 і 2019 років, я помічаю багато збігів. І тоді, і зараз вся преса працювала проти одного кандидата. Тоді (коли я розклеював листівки Чорновола) мені в спину кричали – ти шо, за бандіта?! Сьогодні мене з такою ж ненавистю питають – ти шо, за баригу? Ви добиваєтесь поразки Порошенка, але якраз він то й не програє, – програємо ми всі, програє Україна.
Владимир, прислушайтесь к внутреннему голосу и инстинкту самосохранения. Нет, не к голосу Игоря Валерьевича. У него свои инстинкты, своя игра, и Вы в ней – всего лишь расходный материал. Говоря на понятном Вам языке, пора уже Вам почувствовать жопой, что она в большой опасности.
Я нічого не забув. Я не забув не тільки тисячі загиблих цієї війни, а й мільйони померлих, знищених і ненароджених від усіх попередніх наших “братерських стосунків”. То нічого, що я цього особисто не бачив – я про це читав, я це вивчав. І я цього не забув. І не забуду. Кремль має бути зруйновано.
Помню надежды, разбившиеся о референдум. Тогда ещё меня ждал в мае Форос. Не знаю, ждёт ли до сих пор? Как жаль, сегодня, что многие забыли те дни. Общую безнадёгу, раздолбанную армию и бессилие. И липкий страх, что завтра, на крайняк послезавтра, это будет в твоём городе. Как об этом можно забыть? Как можно закрыть в памяти те дни и то, что сделал Президент, подняв армию, сохранив страну?
1 березня. Показуємо. Як $41 млн коштів вкладників Приватбанку було виведено на рахунки коміків Кварталу-95 через кредитування пов’язаних з Коломойским компаній. Весна, вона така – все покаже.
Почему Украина за 5 лет не наладила производство нужных запчастей и возит из России контрабанду? Вот в самом деле – почему? Как так вышло? Это ж наш ВПК, мы должны его развивать, ведь в него ТАКИЕ ДЕНЬГИ вкладываются! Ну ок, давайте подумаем.
Давайте попробуем подумать о том, что значит договариваться с Россией. Хотя чего тут фантазировать, когда вот он пример перед глазами. Беларусь. И этот пример – потеря государственности. Почему многие забывают или не хотят использовать опцию: не договариваться, а сопротивляться. Может потому, что для этого нужно самому прикладывать усилия? А оккупация пройдет без каких-либо усилий. Лежишь себе на диване, бац и ты уже “договорился”.
Мені тямуща людина каже: “От ти пишеш-пишеш… Голова пухне… Треба прощє і виразніше. А можеш намалювати, як кукринікси, мать їх?”То я й намалював, як вмію. Зберіг його і тепер просто буду забивати опонентам цей малюнок, як чопик… А ще маю гадку пройтися по групам, назву яких навіть сором вимовляти в порядній компанії. Там теж наколочу таких чопиків і двері бігом зачиню, щоб не смерділо.
Мета кремля на цих виборах – звалити Порошенка. Чому? Спробую сказати якомога простими словами. Не кажіть потім, що ви не знали. Не кажіть потім, що ви хотіли зовсім не цього. Так казали українці 17-го сторіччя, закладаючи своїми кістками фундамент Пєтєрбурга, гинучи в війнах за москву проти шведів та турок. Так казали українці 20-го сторіччя, вмираючи від куль, голоду та епідемій громадянської війни, поїдаючи лебеду, кропиву та трупи під час Голодоморів. Так кажуть зараз жителі ОРДЛО «Ми хотіли зовсім не цього».
Я наблюдаю за происходящим вокруг. Мне поразительно все это напоминает ту самую библейскую историю. И по суху мы прошли, хотя должны были нас задавить колесницы Раамсеса в 2014-м году. И ман мы таки получаем в виде международной поддержки, и Моше есть у нас свой, который пальцы все сбил в кровь Скрижали Завета выбивая… А все равно “простий нарідтм” пытается кто тельца золотого отлить и поклоняться ему, кто на ман ропщет, типа, недостаточно калорийный, кто-то Моше обвиняет, что тот не туда ведет…
